- •Тема 1. Загальні питання охорони праці
- •1. Історія розвитку охорони праці як науки.
- •2. Сучасний стан охорони праці в Україні.
- •3. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці».
- •4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці та їх класифікація
- •5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •Тема 2. Правові та організаційні питання охорони праці
- •. Законодавство України про охорону праці.
- •1. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •2. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •3. Гарантії прав працівників на охорону праці
- •4. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •5. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •2.2. Організаційні основи охорони праці
- •Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп)
- •Галузеві нпаоп(днаоп)
- •2. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •3. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •4. Фінансування охорони праці
- •Тема 3. Державне управління охороною праці
- •1. Органи державного управління охороною праці
- •2. Органи державного нагляду за охороною праці
- •Тема 4. Організація охорони праці на виробництві
- •1.Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації.
- •2. Служба охорони праці підприємства
- •3. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •4. Атестація робочих місць за умовами праці.
- •5. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка.
- •6.Стимулювання охорони праці.
- •Тема 5. Навчання з питань охорони праці
- •Принципи організації та види навчання.
- •2. Інструктажі з питань охорони праці
- •3. Cтажування та допуск працівників до самостійної роботи
- •Тема 6. Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •Виробничі травми , професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру
- •Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням.
- •Тема 7. Основи фізіології та гігієни праці
- •Поняття фізіології прці
- •Фізіологічні особливості різних видів діяльності.
- •Поняття гігієни праці.
- •Класифікація умов праці.
- •Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці,
- •Тема 7.1 повітря робочої зони
- •Мікроклімат робочої зони.
- •Нормування та контроль параметрів мікроклімату
- •Заходи та засоби нормалізації мікроклімату
- •2. Повітряне середовище на виробництві
- •2.1.Нормування шкідливих речовин.
- •2.2.Заходи та засоби захисту працюючих від дії шкідливих речовин
- •3. Вентиляція виробничих приміщень
- •3.1 Призначення та класифікація систем вентиляції. Основні вимоги.
- •3.2.Природна вентиляція.
- •3.3. Штучна вентиляція
- •Тема 7.2 освітлення виробничих приміщень
- •Значення виробничого освітлення та основні вимоги до нього
- •Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •3. Види виробничого освітлення
- •4. Джерела штучного освітлення
- •Тема 7.3 вібрація
- •Джерела, класифікація і характеристики вібрацій.
- •Контроль та нормування вібрації.
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •Захист від вібрацій.
- •Тема 7.4. Шум, ультразвук та інфразвук
- •1. Шум як фізичне явище. Параметри звукового поля.
- •Вимірювання та нормування шумів.
- •3. Методи та засоби захисту від шуму
- •4. Джерела та параметри інфразвукових коливань, захист від них.
- •5. Джерела та параметри ультразвукових коливань Захист від них.
- •Тема 7.5. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону
- •Джерела, особливості і класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2. Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини
- •3. Нормування та визначення емп
- •4. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •Тема 7.6. Випромінювання оптичного діапазону
- •Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону.
- •2.Нормування, контроль та захист від від іч та уф випромінювань.
- •Специфіка захисту від лазерного випромінювання.
- •Тема 7.7. Іонізуюче випромінювання
- •Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання.
- •Тема 7.8. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень
- •1.Основні вимоги до розташування підприємств та планування їх територій.
- •2.Правила облаштування санітарно-захисних зон підприємств.
- •3.Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •4. Вимоги оп до розташування виробничого та офісного обладнання та організації робочих місць.
- •Основні вимоги до допоміжних приміщень.
- •Основні вимоги до водопостачання та каналізації.
- •Основні вимоги до енерго- та транспортних комунікацій
- •Тема 8. Основи виробничої безпеки
- •8.1. Загальні вимоги безпеки
- •2.Безпека під час експлуатації систем під тиском.
- •8.2. Електробезпека
- •Дія електричного струму на людину. Електричні травми.
- •Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини, в т.Ч. І крові, що супроводжується значним порушенням їх фізично-хімічного складу.
- •Види електричних травм.
- •Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •Умови ураження людини електричним струмом.
- •Електрозахисті засоби і заходи.
- •Тема 9. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •3. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •4. Система забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта.
- •4.1. Система попередження вибухів і пожеж.
- •4.2.Попередження розповсюдження пожеж.
- •4.3.Способи гасіння пожеж.
- •4.3.Засоби гасіння пожеж.
- •4.5 Пожежна сигналізація
- •5. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •Державний пожежний нагляд
- •Завдання та види пожежної охорони
Електрозахисті засоби і заходи.
Електрична ізоляція – це шар діалектрика або конструкція, виконана з діалектрика, котрим вкривається поверхня струмоведучих частин, або котрим струмоведучі частини відділяються одна від одної. Ізоляція запобігає протіканню струму через неї завдяки великому опору.
З часом ізоляція втрачає свої попередні властивості, старіє, на ній з’являються місцеві дефекти (тріщини, підпалини). В місці дефекту з’являються часткові розряди, відбувається так званий пробій ізоляції, тобто коротке замикання, що може призвести до пожежі чи ураження струмом. З метою запобігання цим явищам здійснюється періодичний і безперервний контроль ізоляції. Періодичний – вимірювання опору ізоляції у встановлені терміни ( 1 раз на 3 роки).
Дієвим захисним засобом є також встановлення подвійної ізоляції.
В електроустановках до 1000 В застосування ізольованих проводів забезпечує достатній захист від ураження електричним струмом. Однак ізольовані дроти, що знаходяться під напругою більше 1000В, не менш небезпечні, ніж оголені. В цьому випадку одним із засобів захисту є огорожувальні пристрої. Вони виконуються у вигляді кожухів та кришок , сітчатого огородження, мають двері, котрі закриваються на замок, або обладнані блокуванням.
Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті. Це забезпечує безпеку без огороджень та блокувань. Висота підвішування проводів повітряних ліній залежить від напруги та місця проходження лінії(населений пункт чи поле, ліс і т.д.)
Малі напруги. При роботі з переносними електроінструментами, ручною переносною лампою при пошкодженні ізоляції та при появі напруги на корпусі підвищується небезпека ураження струмом. В таких випадках застосовують малі напруги не вище 42В. При напрузі до 42В струм, котрий проходить через тіло людини, безпечний.
Джерелами малої напруги є знижувальні трансформатори, акумулятори, випрямні установки, батареї гальванічних елементів . Єдина небезпека застосування знижувальних трансформаторів – це можливість переходу вищої напруги на сторону малої напруги. Для зниження цієї небезпеки вторинну обмотку на корпус трансформатора заземлюють або занулюють.
Вирівнювання потенціалів. Це зниження напруг дотику та кроку між точками електричної ланки, до яких можливий одночасний дотик, або на котрих може одночасно стояти людина. Вирівнювання потенціалів досягається шляхом штучного підвищення потенціала опорної поверхні ніг до рівня потенціала струмоведучої частини.
Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок в аварійних режимах.
Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання з землею або її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, котрі можуть опинитися під напругою. Призначення захисного заземлення – усунення небезпеки ураження людей електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання, тобто при замиканні на корпус. Принцип дії захисного заземлення – зниження до безпечних значень напруг дотику та кроку, зумовлених замиканням на корпус.
Заземлювач – це сукупність з’єднаних провідників, котрі перебувають в контакті з землею чи її еквівалентом. Розрізняють штучні та природні заземлювачі. Штучні – вертикальні та горизонтальні електроди (сталеві труби, кутники, прути) . Природні – металеві предмети, що знаходяться в землі( трубопроводи, арматура будівель, кабелі).
Занулення. Це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмоведучих частин, котрі можуть опинитися під напругою. Призначення таке ж , як і у заземлення: усунути небезпеку ураження людей при пробиванні фази на корпус. Це досягається автоматичним вимкненням пошкодженої установки від електричної мережі. Принцип дії занулення – перетворення пробивання на корпус в однофазове коротке замикання з метою викликати струм великої сили, здатний забезпечити спрацювання захисту і завдяки цьому автоматично відключити пошкоджену установку від електричного живлення.
Захисне вимкнення – це швидкодіючий захист, котрий забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки при виникненні небезпеки ураження струмом. Прилад захисного вимкнення – сукупність окремих елементів, котрі реагують на зміну будь-якого параметра електричної мережі і дають сигнал на вимкнення автоматичного вимикача.
Електрозахисні засоби
Електрозахисні засоби – це переносні засоби, призначені для захисту людей, котрі працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля. За призначенням їх умовно поділяють на ізолювальні, огороджувальні та допоміжні.
Ізолювальні - призначені для ізоляції людини від частин електрообладнання, котрі знаходяться під напругою, а також від землі. До них відносяться: ізолювальні та вимірювальні штанги; штанги для накладання тимчасових переносних заземлень; ізолювальні та електровимірювальні кліщі; ізольовані ручки монтерського інструменту; діелектричні рукавиці, боти та калоші; гумові килимки, доріжки, підставки; ізолювальні ковпаки та накладки; ізолювальні драбини.
Огороджувальні електрозахисні засоби призначені для тимчасового огородження струмоведучих частин обладнання. Це можуть бути переносні огородження (ширми, щити, клітки), а також тимчасові переносні заземлення. Умовно до них відносять і переносні попереджувальні плакати.
Допоміжні захисні засоби призначені для захисту персоналу від падіння з висоти ( запобіжні пояси та страху вальні канати), для безпечного підіймання на висоту (драбини, кігті), а також для захисту від теплового, світлового, механічного та хімічного впливів ( захисні окуляри, протигази, рукавиці, спецодяг.)
