Тема 7.7. Іонізуюче випромінювання

План.

1. Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання.

2. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах.

1. Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання.

Іонізуюче випромінювання використовують в сільськогосподарському виробництві для визначення спрацювання деталей, якості зварних швів, обробки зерна, в біологічних дослідженнях, при аналізі грунту тощо. Воно виникає в результаті самочинного розпаду ядер деяких хімічних елементів(радіоактивних речовин): радію, торію, урану та ін., здатних спричинити іонізацію навколишнього середовища(повітря, води, різних матеріалів, живої тканини), тобто утворення в ньому позитивно і негативно заряджених атомів і молекул – іонів.

Опромінення може бути зовнішнім, коли джерело радіації знаходиться зовні організму, і внутрішнім, що виникає при надходженні радіаційних речовин з вдихнути повітрям, харчуванні, курінні, із забрудненою водою; хронічним (при дії протягом тривалого часу) та гострим(одноразовий, короткочасний вплив).

Під час іонізації в організмі виникає збудження молекул клітин та утворення нових хімічних зв’язків, невластивих здоровій тканині. Під впливом іонізуючого випромінювання в організмі порушуються функції кровотворних органів, зростає крихкість та проникність судин, порушується діяльність кишково-шлункового тракту, знижується опірність організму, він виснажується. Нормальні клітини перероджуються в злоякісні, виникають лейкози, променева хвороба.

Одноразове опромінення дозою 25-50 бер зумовлює зворотні зміни крові. При 80-120 бер з’являються початкові ознаки променевої хвороби, гостра променева хвороба виникає при дозі опромінення 270-300 бер.

Головною метою радіаційного захисту є зниження еквівалентної дози або запобігання опроміненню людини. Вимоги радіаційного захисту регламентуються “Основними санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань”

Засоби захисту від зовнішнього опромінення такі: віддалення персоналу від джерел випромінювання на відстань, що послаблює опромінення, або повністю його виключає; обмеження часу роботи з джерелом; захист екранами. Також використовують спеціальний одяг із захисних матеріалів, захисні маски, окуляри, респіратори, протигази.

Велике значення для профілактики опромінення має систематичний дозиметричний контроль рівня зовнішнього і внутрішнього опромінення обслуговуючого персоналу, а також рівня радіації навколишнього середовища.

Тема 7.8. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень

План.

1. Основні вимоги до розташування підприємств та планування їх територій.

2. Правила облаштування санітарно-захисних зон підприємств.

3. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд.

4. Вимоги ОП до розташування виробничого та офісного обладнання та організації робочих місць.

5. Основні вимоги до допоміжних приміщень.

6. Основні вимоги до водопостачання та каналізації.

7. Основні вимоги до енерго- та транспортних комунікацій.