5. Термінологічний словник

Наснаження – метод соціальної роботи, метою якого є допомога клієнтові у підвищенні рівня контролю над своїм власним життям та діями, а також забезпечення можливості реалізації їх потенціалу. Наснаження може бути діючим принципом як на індивідуальному, так і на груповому, громадському, організаційному та політичному рівнях.

Посередництво – професійне втручання соціального працівника у суперечки між конфліктуючими сторонами з метою надання допомоги у процесі знаходження компромісу і досягнення згоди.

Професійне втручання – діяльність соціального працівника, спрямована на внесення зміни у систему людини чи певний процес її життєдіяльності.

Фостерні взаємовідносини – тут означають відносини взаємної довіри, грунтуються на заохочуванні та стимулюванні клієнта до позитивної зміни.

Гомеостаз – підтримка фізіологічних процесів організму у постійному балансі

Сягання – професійна діяльність соціальних працівників щодо отримання інформації про можливі потреби в соціальних послугах та надання цих послуг людям в їхніх домівках, або звичному для них середовищі у межах близько розташованих до закладу соціальної роботи територій.

“Прибрана” опіка – прийняття дитини, яка з певних причин не може жити з рідними батьками або офіційними опікунами, для постійного проживання у сім”ї чи дитячому будинку сімейного типу і забезпечення відповідного догляду за нею.

5. Зміст програми комбінованого курСу

Тема 1. Поняття “соціальна робота”. Актуальність розвитку соціальної роботи в Україні (4 год). Теоретична частина заняття

Поняття “соціальна робота”, її мета. Завдання соціальної роботи. Соціальна робота як наукова галузь, різновид суспільної діяльності, соціальний інститут. Міждисциплінарні зв’язки соціальної роботи. Функції соціальної роботи. Цілі соціальної роботи.

Соціальна робота розглядає кожне людське життя як таке, що має виняткову цінність. На сьогоднішній день загальноприйнятим є міжнародне визначення соціальної роботи, затверджене Міжнародною Асоціацією шкіл соціальної роботи (МАШСР) та Міжнародною Федерацією соціальних працівників (МФСП) у липні 2002 р. З огляду на теорію людської поведінки та соціальних систем, вважається, що соціальна робота виникає там, де має місце взаємодія людей з їхнім оточенням. Фундаментальними в соціальній роботі є принципи соціальної справедливості та дотримання людських прав. Місія соціальної роботи – надавати можливість людям якомога повніше розвивати власний потенціал, збагачувати своє життя та попереджувати виникнення дисфункцій. Таким чином, метою соціальної роботи є сприяння адаптації індивідів (груп) у складних умовах мінливого і нестабільного світу та інтеграції суспільної цілості. Досягти даної мети можна шляхом вирішення наступних завдань:

1) сприяти і стимулювати розвиток особистісних, морально-вольових рис (якостей) клієнтів і спонукати їх до самостійних дій та прийняття особистої відповідальності за все, що відбувається у їхньому житті;

2) сприяти взаєморозумінню між клієнтами та соціальним середовищем, у якому вони існують;

3) працювати над вдосконаленням основних положень та теоретичних засад соціальної роботи, вимагаючи їх законодавчого затвердження і виконання на всіх рівнях;

4) провадити роботу з профілактики і попередження соціально небажаних явищ;

5) здійснювати наукові дослідження, організовувати наукову (конференції, семінари) та видавничу (навчальну, методичну) діяльність з проблематики соціальної роботи для потреб як практикуючих соціальних працівників, так і студентів;

6) сприяти поширенню інформації про права та пільги окремих категорій громадян, обов’язки і можливості соціальних служб, здійснювати консультування з різних аспектів (юридичних, правових, економічних) соціальної політики.

Один із теоретиків української соціальної роботи В.І.Полтавець дав визначення соціальної роботи як системи теоретичних знань і заснованої на них практики, яка має на меті забезпечення соціальної справедливості шляхом наснаження і підтримки найменш захищених верств суспільства та протидії факторам соціального виключення. Без сумніву, дисципліна, яка ставить перед собою такі завдання, вкрай необхідна в українському сьогоденні .

Соціальна робота як наука представляє сферу людської діяльності, функція якої полягає у створенні та теоретичній систематизації об’єктивних знань про соціальну сферу і специфічну суспільну діяльність. Ця наука за змістом може бути віднесена до соціально-гуманітарних, хоча здебільшого її характеризують як інтегративну, міждисциплінарну. У ній поєднані риси і суспільних (філософія, історія, соціологія, політологія, психологія, педагогіка та ін.), і природничих (фізіологія, біологія, психіатрія, практична медицина тощо), і технічних (інформаційні технології, методики і засоби підрахунку статистичних даних) знань. Теоретичну основу соціальної роботи становить система поглядів і уявлень про соціальні процеси, явища, відносини, а також їх практичне застосування для соціального захисту і надання допомоги населенню.

Враховуючи інтегративний характер соціальної роботи, а також багатогранність завдань, що стоять перед нею, слід зупинитися на багатстві та різноманітності функцій соціальної роботи:

• гносеологічна (теоретико-пізнавальна) – полягає у постійному збагаченні наших знань про суспільне життя та суспільні процеси;

• педагогічна функція передбачає гуманне ставлення до людей (клієнтів соціальних служб);

• регулятивно-профілактична функція передбачає використання різноманітних механізмів для попередження та усунення негативних явищ в суспільстві;

• інформаційно-комунікативна функція соціальної роботи полягає у виявленні людей, що потребують допомоги соціальних служб, створенні банків даних про них, інформування соціальних структур про людей (сім’ї, групи), що потребують допомоги; систематизація наявної службової, законодавчої, іншої правової, статистичної інформації;

• соціо-інтеграційна функція означає об’єднання знань та фахівців різних галузей для розв’язання комплексних соціальних проблем;

• аналітико-прогностична функція - це вивчення фахівцями із соціальної роботи демографічної ситуації, причин матеріальної та психологічної невлаштованості, потреб у соціальній допомозі серед різних прошарків населення та реальних можливостей їх задоволення у різних регіонах, передбачення розвитку соціальних процесів, формування програм запобігання наростання соціальної напруги у суспільстві та ін.

Соціальна робота як різновид суспільної діяльності спрямована на надання допомоги, підтримки, захисту всіх людей, особливо так званих уразливих прошарків та груп. Така діяльність існує від моменту виникнення суспільства і набувала різних форм на різних етапах його існування. Ця діяльність скерована не лише на реалізацію заходів підтримки “слабких” соціальних груп, але й на здійснення заходів, пов’язаних із соціальним захистом усього населення. У цьому широкому значенні соціальна робота стосується кожної людини зокрема і усього суспільства в цілому.

О.О.Козлов дає визначення соціальної роботи як соціального інституту, який виконує особливу функцію, оскільки представляє стійку систему соціальних зв’язків, відносин, ідей, що забезпечують підтримку життєвих сил “слабких” суспільних груп і окремих індивідів. Мета цього інституту полягає у впровадженні в життя соціальної політики держави, сприянні нормальному функціонуванню соціального середовища і підтримці соціальної стабільності у суспільстві шляхом оптимізації життєдіяльності людини.

Відповідно до цих визначень, основні цілі соціальної роботи це:

- боротьта з нерівноправ’ям, дискримінацією та несправедливостями, що існують у суспільстві;

- сприяння соціальній адаптації маргіналізованих, вразливих людей, людей групи ризику, одиноких та бідних;

- відстоювання позицій та цільове впровадження політики, що відповідає стандартам та етичним принципам професії;

- піклування про людей, які за певних обставин не можуть самі цього зробити, (наприклад, дітей, позбавлених батьківської опіки, людей, що мають психічну хворобу або відстають у психічному розвитку, одиноких пристарілих людей), у рамках прийнятого законодавства кожної окремо взятої країни;

- заохочування людей долучатись до участі у важливих місцевих, національних, регіональних та міжнародних справах.