V. Бібліографічний опис дисертацій та авторефератів

20. Горбаченко Т. Г. Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України: філософсько-релігієзнавчий аналіз: Дис. ... д-ра філос. наук: 09.00.11 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2002. – 450 с.

21. Шевчук В.О. Влада у некласичних формах демократії: політико-антропологічний вимір: Автореф. Дис... канд. політ. наук (23.00.02) / Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2003.-19 c.

VI. Бібліографічний опис архівних джерел

У бібліографічному описі архівних джерел необхідно послідовно зазначати назви матеріалу, архіву, номери фонду, опису, справи та аркуша. При повторно­му згадуванні архіву можна подавати його скорочену назву, наприклад: Центральний Державний архів громадських організацій України – ЦДАГО України.

22. Звіт педтехнікумів України про стан навчальної роботи за 1927/28 pp. — ЦДАВО України, ф. 166, оп. 7, с 304, арк. 1—47.

Розміщення бібліографічних описів у списках літератури

Існують різні варіанти розміщення бібліографічних описів у списках літератури. Найбільш поширеним є групування бібліографі­чних описів за алфавітом.

Якщо в списках літератури подаються описи мовами з різною графікою (кири­личною, латинською), то групують два алфавітні ряди: спочатку кириличною гра­фікою, а потім латинською. Бібліографічні описи документів мовами з алфавітом особливої графіки (арабсь­кої, японської, грузинської) розміщують окремими алфавітними рядами, як прави­ло, після латинського ряду.

У середині алфавітного ряду описи розміщують за першим елементом бібліо­графічного запису залежно від того, що є першим словом — прізвище автора чи перше слово назви (для книг чотирьох-п'яти авторів і за назвою). Якщо прізвища авторів збігаються, то описи розміщують за ініціалами, а видання одного автора розміщують за алфавітом їхніх назв.

Правила наведення цитат і бібліографічних посилань у текстах наукових та навчальних праць

Звертання до праць інших авторів широко застосову­ється в текстах наукових і навчальних робіт. У наукових публікаціях, рефератах, курсових, дипломних, магістерських роботах, наукових звітах та дисертаціях бібліографічні посилання ма­ють бути документованими, тобто супроводжуватися точною адресою цитова­ного джерела.

Бібліографічне посилання — це сукупність бібліографічних відомостей про ци­тований або згадуваний у тексті наукової чи навчальної роботи документ.

Використовують декілька варіантів бібліографічних посилань. Враховуючи, що ті види робіт які виконуються курсантами в рамках самостійної роботи зазвичай не передбачають наявності великого списку використаної літератури можна рекомендувати їм використовувати так звану “гарвардську систему”. Вона передбачає, що посилання на використані джерела роблять у тексті у квадратних дужках, де вказують порядковий номер джерела у “Списку використаної літератури” і номер сторінки з якої взято інформацію. Наприклад:

Як влучно зауважив Ж. Бодуен: “Поняття “авторитарний режим” стало, таким чином, залишковою категорією, чимось подібним до “комори” чи “торби”, куди відносять за чисто негативною міркою всі режими, що не піднімаються до реєстру демократично-ліберальних, але не можуть розглядатися як тоталітарні” [16, c.168].

Можна також використовувати та підрядкові посилання, які наводять у нижній частині сторінки, відо­кремлюючи їх горизонтальною лінією. Кожне таке посилання нумерується в тій послідовності, у якій подаються цитати чи посилання в тексті. Наприклад:

Як влучно зауважив Ж. Бодуен: “Поняття “авторитарний режим” стало, таким чином, залишковою категорією, чимось подібним до “комори” чи “торби”, куди відносять за чисто негативною міркою всі режими, що не піднімаються до реєстру демократично-ліберальних, але не можуть розглядатися як тоталітарні”. ¹

При цитуванні підряд одного й того самого твору (документа) у підрядкових примітках назву твору не повторюють, а заміняють словами “Там саме”, або “Ibid” (для іноземних джерел).

У підрядкових бібліографічних посиланнях іноді вказують і посилання на “не­прямі цитати”, тобто коли автору не вдалося знайти оригінал цитованого твору. Та­кі підрядкові посилання можуть мати такий вигляд: Цит. за:... (де вміщують бібліо­графічний опис твору, з якого запозичено цитату).

1 Бодуен Ж. Вступ до політології. – К.: “Основи”, 1995. – С. 168.