4. Підготовка наукової статті

Наукова стаття — один з основних видів публікацій. Вона містить виклад про­міжних або кінцевих результатів наукового дослідження. Стаття повинна мати такі структурні елементи:

1. Вступ— постановка наукової проблеми, її актуальність, зв'язок з найважли­вішими завданнями науки й господарства України, значення для розвитку певної галузі науки або практичної діяльності (перший абзац, або 5 – 10 рядків).

2. Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми та на які спирається автор. Тут також вказується на існуючі труднощі та невирішені питання у межах загальної проблеми, котрим присвячена стаття (0,5 – 2 сторінки машинописного тексту).

3. Формулювання мети статті (постановка завдання) передбачає формулювання головної ідеї даної публікації, яка суттєво відрізняється від існуючих, доповнює або погли­блює уже відомі підходи; введення до наукового обігу нових фактів, висновків, ре­комендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо ви­вчених.

4. Виклад змісту власного дослідження — основна частина статті. У ній висвіт­люються основні положення й результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв'язки, тенденції, про­грама експерименту, методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особис­тий внесок автора в досягнення й реалізацію основних висновків тощо (5 – 8 сторі­нок).

5. Висновок, у якому формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їхнє значення для теорії й практики, суспільна значущість, коротко накреслюються перспективи подальших досліджень з теми (третина сторінки).

6. Список використаної літератури, в якому вказуються публікації використані автором при підготовці статті.

Написання наукової статті передбачає виконання цілої низки вимог, що висуваються до наукової літератури, і тому потребує обов’язкових консультацій з викладачем який має надати необхідні додаткові поради і роз’яснення.

5. Підготовка наукової доповіді (повідомлення)

Наукова доповідь — це публічне повідомлення, розгорнутий виклад певної на­укової проблеми (теми, питання). Доповідь — це одна з багатьох форм оприлюднення результатів наукової робо­ти.

Обсяг доповіді становить приблизно 8 – 12 сторінок машинописного тексту.

Структура тексту доповіді практично аналогічна плану статті й може складатися із вступу, основної й підсумкової частин.

Існують два методи написання доповіді. Перший полягає в тому, що дослідник спочатку готує тези свого виступу, на основі тез пише доповідь на семінар або конференцію, редагує її й готує до опублікування в науковому збірнику у вигляді доповіді чи статті. Другий, навпаки, передбачає спочатку повне написання допові­ді, а потім у скороченому вигляді — для ознайомлення з нею аудиторії. Вибір спо­собу підготовки доповіді залежить від змісту матеріалу та індивідуальних особли­востей науковця.

Специфіка усного виступу накладає суттєвий відбиток на зміст і форму допові­ді. Доцільним є по­лемічний її характер – це зацікавлює слухачів. До­повідач має реагувати на попередні виступи з теми своєї доповіді. Слід зважати на те, що за 10 хвилин людина може про­читати матеріал, надрукований на чотирьох сторінках машинописного тексту (че­рез два інтервали).

Як і написання статті підготовка доповіді потребує додаткових консультацій з викладачем.