- •1. Основні положення технології будівельного виробництва
- •1.3. Будівельні норми
- •1.4. Збірники норм часу і розцінок
- •1.5. Технологічні карти
- •Контрольні зАпитання
- •2. Підготовка будівельного майданчика
- •2.1. Розчищення території
- •2.2. Відведення поверхневих і ґрунтових вод
- •2.3. Створення геодезичної розбивочної основи
- •2.4. Інженерні мережі для будівництва
- •2.5. Улаштування тимчасових доріг
- •2.6. Розміщення тимчасових будівель
- •2.7. Розміщення складів
- •Контрольні зАпитання
- •3. Земляні роботи
- •3.1. Види земляних споруд
- •3.2. Технологічні властивості ґрунту
- •3.3. Визначення об’ємів земляних робіт
- •3.4. Способи закріплення ґрунтів
- •3.5. Технологічні схеми способів розробки й ущільнення ґрунтів
- •3.5.1. Розробка ґрунту одноківшовими екскаваторами
- •3.5.2. Розробка ґрунту багатоківшовими екскаваторами
- •2.5.3. Схеми розробки ґрунту землерийно-транспортними
- •1, 2, 3, 4 – Послідовність проходів.
- •3.5.4. Укладання та ущільнення ґрунтів
- •3.6. Контроль якості земляних робіт
- •3.7. Безпека праці при виконанні земляних робіт
- •Контрольні зАпитання
- •4. Зведення пальових фундаментів і шпунтових огороджень Призначення і види паль та шпунтів
- •4.1.Технологія занурення паль
- •4.1.1. Занурення паль ударним способом
- •4.1.2. Влаштування шпунтових огороджень
- •4.1.3. Безударні способи заглиблення паль
- •Контрольні запитання
- •4.2. Влаштування набивних і буронабивних паль
- •4.3. Влаштування буроін’єкційних паль
- •4.4. Контроль якості
- •4.5. Безпека при виконанні пальових робіт
- •Контрольні запитання
2.4. Інженерні мережі для будівництва
Тимчасовий водопровід улаштовують з труб розрахункового діаметра, прокладаючи їх у землі чи на її поверхні, захистивши від механічних пошкоджень. Водопостачання може бути організоване за тупиковою, кільцевою або змішаною схемами.
Для електропостачання використовують діючі мережі й постійні споруди енергетичного господарства. Пересувні електростанції та інші тимчасові джерела енергопостачання застосовують у початковий період будівництва. Тимчасові мережі високої і низької напруги на території будівництва влаштовують з повітряною підвіскою проводів на стовпах.
Тепло і пар подають від котельних установок.
Стиснене повітря від компресорних установок розподіляють по сталевим трубам чи гумовим шлангам.
2.5. Улаштування тимчасових доріг
Як тимчасові внутрішньобудівельні дороги на будівельних майданчиках використовують автомобільні дороги і залізниці. Залізничний транспорт застосовують головним чином при спорудженні великих об'єктів промислового й енергетичного будівництва. Будівництво тимчасових залізниць виконують спеціалізовані організації. а тимчасових автодоріг, як правило, загальнобудівельні організації.
Дороги тимчасового призначення слід прокладати по трасах майбутніх постійних шляхів.
Дорога складається з нижньої і верхньої будівлі. Нижня будівля – це
земляна полотнина. Дорожній одяг проїзної частини, що складається з покриття і основи в автомобільній дорозі, баластового шару, шпал і рейок у залізничній
колії, представляє верхня будівля дороги.
Дорожнє покриття тимчасових внутрішньобудівельних автодоріг може бути полегшеним (наприклад, гравійне або щебеневе). До більш сучасних і часто застосовуваних варто віднести тимчасове покриття із збірних залізобетонних плит.
До основних параметрів тимчасових автомобільних доріг відносяться: число смуг руху; ширина полотна і проїзної частини; радіуси заокруглень; найбільший поздовжній ухил (до 9%). Ширину тимчасових доріг слід приймати при однобічному русі автотранспорту не менше 3,5 м, при двосторонньому русі – не менше 6 м. Параметри доріг визначають відповідно до вимог ДБН.
При визначенні схеми руху транспорту (кільцева, наскрізна, тупикова) і розташування доріг у плані необхідно забезпечити під'їзд транспортних засобів у зону дії кранів та інших засобів вертикального транспорту, до площадок укрупнювального складання, складів і т.д.
2.6. Розміщення тимчасових будівель
За призначенням тимчасові будівлі поділяють на: виробничі (майстерні, об'єкти енергетичного призначення і т.п.); адміністративно-господарські (контори виконробів, прохідні і т.п.); санітарно-побутові (гардеробні, душові і т.п.).
Залежно від конструктивних рішень розрізняють тимчасові будинки неінвентарні (розраховані на одноразове використання) та інвентарні. Останні, в
свою чергу, можуть бути збірно-розбірні, контейнерні й пересувні.
При розміщенні санітарно-побутових і адміністративних будинків необхідно забезпечити безпеку і зручність підходів до них, не заважати будівництву, забезпечити максимальне блокування будинків між собою. На майданчику з великим числом працюючих побутові приміщення слід розосередити, наблизивши їх, по можливості, до місця роботи.
