Динаміка якісних характеристик сформованих професійно-творчих діалогічних умінь студентів в експериментальних (150 студентів) і контрольних (153 студента) групах (%)

Критерії і показники сформованих професійно-творчих діалогових умінь	Рівні досягнення професійно-творчих умінь
	Високий							Достатній							Середній					Початковий
	Експ.				Конт.			Експ.			Контр.				Експ.		Контр.			Експ.			Контр.
	Еп		Ек		Кп		Кк	Еп	Ек		Кп		Кк		Еп	Ек	Кп		Кк	Еп	Ек		Кп		Кк
1.Загальні професійно-творчі вміння (виявляти суттєві проблеми і суперечності та розв’язувати їх; співпрацювати на інтерактивній основі у спільній творчій взаємодії з іншими суб’єктами навчання; вміння переконувати, приваблювати до себе, проявляти взаємоповагу, взаєморозуміння, взаємодопомогу)	15	32		18		23		27		44		28		36	30	18		29	24	26		-	25		17
2. Уміння запитальної діяльності у прогнозуванні, моделюванні, конструюванні освітніх продуктів	9	21		10		12		14		47		13		17	44	27		43	45	33		5	34		26
3. Діагностичні вміння для вимірювання й оцінки освітніх продуктів	5	29		6		10		17		52		16		23	64	19		63	54	14	-		15	13

Е – експериментальні групи; К – контрольні групи.

Еп і Кп – констатувальні результати; Ек і Кк – кінцеві результати експерименту.

Діагностичний інструментарій став підставою для науково коректної, апробованої експертами оцінки перебігу та кінцевих результатів всієї експериментальної роботи. У процесі активної діалогової евристичної взаємодії під час експериментальної роботи у студентів підвищувався рівень оволодіння професійно-творчими вміннями. Зокрема, студенти навчились самостійно добирати запитання до кожного виду творчого продукту, активно та обґрунтовано корегувати досягнуті результати, надавати їм оцінку та певні рекомендації з їх удосконалення.

Узагальнений вигляд результатів експериментальної роботи подано в табл. 1. Наведені дані засвідчують, що кількість студентів експериментальних академічних груп, які досягли високого й достатнього рівня оволодіння професійно-творчими вміннями у процесі евристичної діалогової взаємодії, зросла майже удвічі і досягла 79% (у порівнянні з 44% на початку експерименту). Якщо на старті експерименту лише 26 % студентів розуміли методику побудови евристичних запитань, то в кінці експериментальної роботи на високому й достатньому рівнях володіли запитальною діяльністю вже 76 % студентів 3-4 курсів. Студенти експериментальних групи більш активно оволодівали уміннями правильно ставити як запитання загального характеру (пов’язані з обранням теми, проблеми, доведенням актуальності), так і уточнювальні, інтерпретаційні, практичні (за термінологією Б. Блума).

У ході експериментальної роботи майже у 80% студентів сформувалися високі і достатні діагностичні уміння для вимірювання й оцінки зовнішніх освітніх продуктів. Проведене дослідження експериментально підтвердило основні положення висунутої гіпотези. Виявлено позитивний вплив дидактичної моделі на формування у студентів провідних діалогових професійно-творчих умінь, зокрема загальних діалогових умінь, умінь запитальної діяльності у прогнозуванні, моделюванні, конструюванні освітніх продуктів та діагностичних умінь.

Як свідчать дані, наведені в таблиці 1, на всіх етапах проведеного дослідження за визначеними критеріями й показниками у студентів експериментальних груп було зафіксовано більш суттєві позитивні зміни в рівнях їхньої підготовки до діалогової взаємодії та оволодіння професійно-творчими вміннями під час створення освітнього продукту порівняно зі студентами контрольних груп.

Здійснене теоретичне дослідження, проведена експериментальна робота дають підстави зробити наступні висновки.

1. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури уточнено сутність поняття евристичного діалогу та невід’ємної її складової – діалогової взаємодії студентів і викладачів. З’ясовано, що якісний евристичний навчальний діалог вимагає надання діалогової ініціативи саме студенту, яка стає ефективним способом формування професійно-творчих педагогічних умінь, що забезпечують успішну педагогічну діяльність.

З’ясовано, що професійно-творчі вміння, у тому числі й діалогові, студентів гуманітарних дисциплін – це сформована в діяльності значима для особистості здатність до власного осмислення, трансформації теоретичних та емпіричних знань й умінь і спроможність їх оптимального застосування у реалізації основної мети навчання – створенні професійно значимих освітніх продуктів.

2. У дослідженні виокремлено коло необхідних і достатніх професійно-творчих діалогових умінь – важливих внутрішніх показників професійної самореалізації, які формуються у процесі евристичної пізнавально-творчої діяльності студентів: 1) загальні професійно-творчі уміння (уміння виявляти суттєві проблеми і суперечності та розв’язувати їх, співпрацювати на інтерактивній основі у спільній творчій взаємодії з іншими суб’єктами навчання; вміння переконувати і навіювати, приваблювати до себе, вміння проявляти взаємоповагу, взаєморозуміння, взаємодопомогу); 2) уміння запитальної діяльності як епіцентру сучасного евристичного діалогу та його складової – діалогової взаємодії суб’єктів навчання (уміння в діалоговій взаємодії ставити пізнавальні запитання для виявлення поля незнаного, знаходження значимої інформації, заміщення за її допомогою незнаного знаннями – теоретичними та емпіричними); 3) діагностичні уміння (уміння осмислювати, вдосконалювати й застосовувати діагностичний інструментарій (рівні, критерії, показники, методи і прийоми вимірювання й оцінки) за допомогою евристичних запитань і відповідей на них щодо кількісних і якісних характеристик створених освітніх продуктів; уміння корегувати та вдосконалювати створені продукти пізнавально-творчої (евристичної) діяльності.

Названі уміння інтегральні за своїм змістом і тому охоплюють практично всі провідні характеристики професійної творчості студентів педагогічного університету.

3. Випробувана дидактична модель формування професійно-творчих умінь за допомогою евристичного діалогу підтвердила висунуту гіпотезу про те, що оволодіння професійно-творчими вміннями виявиться успішним, якщо забезпечити: а) дидактичну готовність викладачів гуманітарних дисциплін вищої школи до евристичної діалогової взаємодії на всіх етапах навчального процесу; б) систематичне навчання студентів компетентної, гуманістичної діалогової діяльності (запитальної, інтерактивної, дискусійної, діагностичної) для розв’язання значимих для них евристичних завдань; в) активне і систематичне використання евристичного діалогу у вищій школі при створенні освітніх продуктів – основного результату навчальної діяльності і професійної самореалізації майбутніх педагогів.

4. Результати експерименту засвідчили, що відбулися суттєві позитивні зміни в уміннях самостійно створювати освітні продукти у процесі евристичної діалогової взаємодії; у переважної частини студентів у ході експериментальної роботи сформувалися достатні професійно-творчі вміння (загальнопедагогічні, запитальної діяльності, діагностичні). З’ясовано, що створені освітні продукти – це результат спільної роботи суб’єктів навчання (викладача і студентів), де активно використовується продуктивний діалог.

З’ясовано, що студенти експериментальних груп при вивченні гуманітарних дисциплін успішно опановують діалоговими уміннями, уміннями ставити запитання до значимих для них освітніх продуктів. За підсумками експертної педагогічної оцінки виявлено, що на старті експерименту 37,5% студентів віднесено до початкового і середнього рівня володіння професійно-творчими діалоговими вміннями. Після реалізації експериментальної дидактичної моделі при вивченні курсів педагогіки, основ педагогічної творчості і майстерності, спецкурсу «Евристичний діалог у формуванні професійно-творчих умінь» до 80 % студентів експериментальних груп досягли високого і достатнього рівнів володіння професійно-творчими вміннями.

Здійснювати самоаналіз, самооцінку запитальних умінь, корекцію допущених помилок у створеному продукті студентам допомагали знання, які вони набули у процесі вивчення спецкурсу та інших дисциплін з педагогічної творчості.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів обраної проблеми. До подальших напрямів дослідження доцільно віднести уточнення й поглиблення представленої інноваційної технології – евристичного діалогу та його складової – діалогової взаємодії, а також способів освоєння механізмів творчої діяльності, які забезпечують успішний поступ особистості на шляху самоствердження, самозростання, самореалізації творчого і духовного потенціалу.