3.2. Психологічні аспекти очної ставки

Очна ставка, безсумнiвно, є не просто слідчою дією, за допомогою якої можна одержати важливу інформацію, але й потужним засобом психологiчного впливу. Її сила зумовлена, з одного боку, тим, що учасникам необхiдно свiдчити один про одного за умови безпосереднього контакту, а це створює досить сильну емоцiйну напруженiсть, з іншого – що такі свідчення мають суперечливий характер, отже, викривають неправдивість однієї з сторін. Тому очна ставка визначається як гостроконфлiктна слiдча дія.

Існує два рiзновиди очної ставки: з iнiцiативи слiдчого та на вимогу звинуваченого. В останньому випадку прийняттю рiшення про її проведення повинно передувати ретельне вивчення мотивації зазначеної особи. Так, якщо звинувачений вимагає проведення очної ставки для спростування неправдивих показань свiдка або потерпiлого (обмова), то її проведення доцільне; проте, якщо iснує небезпека, що пiд час очної ставки звинувачений спробує вплинути на iншого учасника з метою змiни свiдчень або здiйснити неконтрольований обмiн iнформацiєю з спiвучасником, проведення очної ставки уявляється справою проблемною та ризикованою.

Процесуально очна ставка органiзується як перемiнний допит у присутностi кожного ранiше допитуваного про обставини, щодо яких вони спочатку давали суперечливi свiдчення. Iнакше кажучи, кожна очна ставка має досягати подвiйної мети: 1) допомогти одному або кiльком учасникам пригадати забутi або неправильно iнтерпретованi факти; 2) здiйснити психологiчний вплив на одного або обох учасникiв.

Однiєю з основних характеристик очної ставки є єднiсть: а) предмета – обидвi особи допитуються щодо одних i тих же обставин; б) об’єкта – суперечливих свiдчень (їх порiвняння, опис, спостереження); в) мiсця – допитуванi знаходяться в однакових умовах, що дозволяє водночас сприймати запитання слiдчого i ставити їх один одному, включаючи, окрiм мовних висловлювань, також мiмiчнi та пантомiмiчнi прояви; г) документування – свiдчення допитуваних фiксуються в одному протоколi.

Учасники очної ставки ставляться один до одного не тiльки як процесуальні особи: вони раніше перебували у певних у стосунках, а їх теперішні контакти взаємонакладаються, нашаровуються. Кожна наступна слідча дія завжди проводиться на вже існуючому емоцiйному тлi попереднiх, що може бути як позитивним, так і негативним, відповідно впливаючи на психологiчну атмосферу очної ставки. Крiм того, взаємнi дiї учасникiв потенцiйно або реально несуть у собi небезпеку для їх морального, психологiчного чи фiзичного стану.

Другою характеристикою, що визначає процес проведення очної ставки, є, як правило, недостатнiсть i, що бiльш важливо, – суперечливість вихiдних даних. Слiдчий у процесi очної ставки повинен вирiшувати завдання, елементи яких не пiддаються повному й точному врахуванню; він може несподівано зустрітися з багатьма обставинами, про якi ранiше мав лише приблизне уявлення. Найбiльше ускладнює проведення очної ставки недостатнiсть вiдомостей про плани та задуми допитуваних, мотиви їх поведiнки.

Взаємодiя – це максимально загальна характеристика спiлкування учасникiв очної ставки, що виявляється у формi взаємних впливiв. Учасники очної ставки мають прийняти рiшення щодо тактики своєї поведiнки, яке залежить вiд якiсних та кiлькiсних параметрів наявної iнформацiї, усвідомлення ними цiлей та задач, вiд опрацьованої до початку проведення слiдчої дiї програми поведiнки, вiд оцiнки ситуацiї, що склалася пiд час проведення очної ставки.

Слiдчий, у свою чергу, зазнає вiд її учасників iнформацiйно-психологiчного впливу, за допомогою якого здiйснюються спроби керувати його поведiнкою у бажаному напрямi. Складнiсть поведiнки самого слiдчого полягає в тому, що тактика та межі його впливу регламентуються процесуально. Здiйснюючи психологiчний вплив на учасникiв очної ставки, він орiєнтований на трансформацiю (перебудову) негативної кооперацiї (конфлiкту) учасникiв у позитивну (спiвробiтництво). При цьому вiн може використовувати рiзнi засоби впливу: переконання – послідовний та аргументований вплив, причому не тiльки iнформацiйний, але й формально-органiзацiйний, iнакше кажучи, вплив самою процедурою слiдчої дiї; навiювання – емоцiйно-пiдсвiдомий вплив за допомогою мiмiки, жестiв, мовного супроводження тощо.

Гострота i напруженiсть очної ставки зумовлена не тiльки конфлiктними стосунками, існуючими у зв’язку з суперечливими свідченнями, але й актуалiзацією відносин, що раніш існували: дорослий – пiдлiток, начальник – пiдлеглий, чоловiк – дружина, в тому числі їх родинними, міжнаціональними, релігійними протирiччями тощо.

Iншими словами, проведення очної ставки для слiдчого завжди пов’язане зі значним тактичним ризиком. Слiдчий має на нього право, проте ризик – це не необачна поведінка зi сподiванням на щасливий результат, а тактично грамотнi у конкретнiй ситуацiї вчинки, побудованi на точному розрахунку. У багатьох випадках ступiнь ризику може бути знижений завдяки проведенню забезпечуючих слiдчих дiй та оперативно-розшукових заходiв. Конкретний тактичний ризик очної ставки розраховується як добуток можливої шкоди розслiдуванню на можливiсть того, що ця шкода виникне. Саме цю обставину слід враховувати при призначеннi очної ставки.

Очна ставка висуває пiдвищенi вимоги до iнтелектуальної активностi слiдчого, особливо до такого її рiзновиду, як рефлексивне мислення. Рефлексивне мислення – це здатнiсть однiєї людини вiдображати у своїй свiдомостi міркування iншої, розумiти, про що вона думає. Але не можна забувати, що рефлексують також iншi учасники очної ставки. У зв’язку з цим очна ставка може характеризуватися як рефлексивна взаємодiя, вiдображення одного судження в iншому, взаємне вiдображення задумiв, рiшень, планiв.

Взаємний вплив учасникiв очної ставки диференцiюється за об’єктами, на якi вiн спрямований: свiдомiсть людини, система мотивiв її поведiнки, емоцiйна сфера, установки, цiлi, воля тощо. Наприклад: 1) якщо свiдок на очнiй ставцi зi звинуваченим, спростовуючи його алiбi, докладно розповiдає про свої спостереження за ним, про його дiї, мiмiку, як той був одягнений, вiн тим самим впливає на свiдомiсть; 2) коли звинувачений дає суперечливi свiдчення, не бажаючи посилатись (для обгрунтування алiбi) на близьку йому особу, свiдчення цiєї особи нейтралізують мотив обраної звинуваченим лiнiї поведiнки; 3) оскільки свiдчення учасникiв очної ставки спричиняють виявлення емоцiйних станiв (гнiву, радостi, злостi тощо), то останні можуть викликати змiну свiдчень; 4) якщо звинувачений керується помилковою установкою на солiдарнiсть iз членами злочинної групи, то свiдчення спiвучасника, який уже повiдомив деталi злочину, руйнує цю установку. Слiдчий зобов’язаний не просто фіксувати, але й контролювати та спрямовувати цей вплив.

Ефективність очної ставки як цілісної слідчої дії залежить вiд певних чинникiв, до яких належать:

1) підготовленість її проведення.

По-перше, пiдготовленiсть очної ставки визначається попереднiм впливом на її учасникiв: сумлiнному учаснику гарантується пiдтримка та безпека; звинувачений або особа, яка дає неправдивi свiдчення, попереджаються про неприпустимість протизаконних спроб впливу на iнших учасникiв. По-друге, мають бути врахованi мiсце, час i тактика проведення очної ставки. По-третє, готуються засоби фото-, кiно-, вiдеозйомки та звукозапису. I, нарештi, має бути здiйснене попереднє планування очної ставки: коло питань для обговорення, розрахунок часу, форми контролю за поведiнкою та запобiгання протиправним дiям учасникiв очної ставки;

2) раптовiсть проведення.

Як правило, очна ставка для звинуваченого або особи, яка дає неправдивi свідчення, має бути несподiваною. Ефект раптовостi та емоцiйної напруженостi позбавить їх можливостi ретельно обмiркувати лiнiю своєї поведiнки, зосередитися та обрати результативнi засоби впливу на сумлiнних учасникiв. Очна ставка буде найбiльш ефективною, якщо раптовою буде сама поява iншого (або iнших) учасникiв;

3) несподіваність iнформацiї, що повiдомляється.

Цей чинник за своїм впливом дуже близький до попереднього, однак характеризує змiстовний аспект iнформацiї, що повiдомляється слiдчим або сумлiнним учасником очної ставки;

4) упевненість викладення фактiв та сила морально-психологічного впливу особи, яка їх повідомляє.

При пiдготовцi очної ставки слiдчий повинен пересвiдчитися у тому, що сумлiнний учасник перебуває у такому психологiчному станi, який дозволить йому викласти важливу iнформацiю впевнено, логiчно та переконливо i не потрапити пiд можливий вплив iншого учасника, а його моральна позицiя сповнена високої громадянськостi;

5) врахування сутності стосункiв, що існували мiж учасниками очної ставки раніше.

Ефективнiсть проведення очної ставки зменшується, коли добросовісний її учасник ранiше перебував або перебуває досі в залежностi вiд іншої сторони. Така роду залежнiсть може бути як прямою (службова, суспільна, родинна та ін.), так і опосередкованою (конфлiктуючі нацiї, конфлiктуючi конфесiї), тому призначенню очної ставки мають передувати ретельний аналiз усiх умов, прогнозування ситуацiй, що можуть виникнути, та висновок щодо її необхiдностi;

6) вольовi якостi та психологiчна активнiсть слiдчого.

Слiдчий не є пасивним учасником очної ставки, простим реєстратором того, що відбувається. Вiн повинен проводити цю слiдчу дiю згiдно з планом, вносити вiдповiднi корективи, контролювати поведiнку учасникiв, не допускати самому i припиняти будь-якi спроби впливу учасникiв один на одного. Важливо, щоб слiдчий створював необхідний психологiчний фон очної ставки або пiдтримував емоцiйнi стани, сприятливi для усвiдомленого, цiлеспрямованого контролю за спiлкуванням, не дозволяв погроз фiзичного або психологiчного насильства.

Отже, інформаційно-комунікативні слiдчi дiї є важливим iнструментом досягнення iстини у справi. Як свiдчить практика, ретельно пiдготовлена, всебiчно обгрунтована, професiйно організована інформаційно-комунікативна слiдча дiя за деякими складами злочину може бути значно ефективнiшою, анiж слiдчi дiї, у яких оперують фактологiчною, предметною iнформацiєю.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Охарактеризуйте основні та допоміжні різновиди діяльності по розслідуванню злочинів за психологічною структурою.

2. Визначте типологію компонентів слідчої ситуації.

3. Які типи реальних завдань вирішує слідчий при розслідуванні злочину?

4. Які психологічні стани оптимізують діяльність слідчого, і які стани негативно впливають на її ефективність?

5. Охарактеризуйте типологію особистості слідчого, виходячи з існуючих індивідуальних стилів діяльності.

6. Назвіть основні психологічні чинники такої інформаційно-пошукової слідчої дії як огляд місця подій.

7. Назвіть основні психологічні чинники такої інформаційно-пошукової слідчої дії як відтворення обстановки та обставин подій.

8. Назвіть основні психологічні чинники такої інформаційно-пошукової слідчої дії як обшук.

9. Назвіть основні психологічні чинники такої інформаційно-комунікативної слідчої дії як допит.

10. Назвіть основні психологічні чинники такої інформаційно-комунікативної слідчої дії як очна ставка.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності. К., 1994.

2. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология. Учебник. Харьков, 2002.

3. Бедь В.В. Юридична психологія. Навчальний посібник. К., 2002.

4. Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія. Підручник. К., 2004.

5. Еникеев М.И. Энциклопедия. Юридическая психология. М., 2001.

6. Прикладная юридическая психология // Под. ред. А.М. Столяренко. М., 2001.

7. Васильев В.Л. Юридическая психология. Учебник. М., 2003.

8. Еникеев М.И. Юридическая психология. Учебник для вузов. М., 2003.

9. Энциклопедия юридической психологии // Под ред. А.М. Столяренко. М., 2003.

10. Образцов В.А., Богомолова С.Н. Криминалистическая психология. М., 2002.

11. Глазырин Ф.В. Психология следственных действий. Волгоград, 1983.

12. Еникеев М.И., Черных Э.А. Психология следователя. М.,1988.

13. Лукашевич В.Г. Тактика общения следователя с участниками следственных действий. К., 1989.

14. Васильев В.Л. Психология следственных действий. К., 1996.

15. Федоров Ю.Д. Следственно-оперативная группа на месте происшествия (психологические аспекты). Ташкент, 1983