- •Юридична психологія
- •Передмова
- •Загальна частина теоретичні засади юридичної психології
- •1. Місце юридичної психологiї в системі наук , її об’єкт і предмет.
- •2. Історія розвитку та сучасні напрями юридичної психології
- •3. Принципи і методи юридичної психології.
- •1. Нормативна регуляція поведінки та її вплив на поведінку особистості.
- •2. Психологічні аспекти правової поведінки.
- •3. Психологічна характеристика девіантної поведінки
- •Психологія особистості злочинця
- •1. Поняття особистості злочинця та основні детермінанти її формування
- •2. Структура особистості злочинця
- •3. Злочинна поведінка та механізми її формування
- •Психологічні особливості злочинних груп
- •2. Психологічні особливості різновидів злочинних груп
- •3. Психологічні аспекти організованої злочинності
- •1. Поняття злочинної групи та її психологічна характеристика
- •2. Психологічні особливостi різновидів злочинних груп
- •1. Злочинні групи неповнолiтнiх I молодi.
- •3. Злочинні групи розкрадачiв державної чи приватної власності.
- •4. Злочиннi групи, що вчиняють пограбування та розбiйнi напади з метою заволодiння державною та приватною власнiстю.
- •5. Злочиннi групи, що вчиняють насильницькi злочини.
- •3. Психологічні аспекти організованої злочинності
- •Психологічна характеристика масовидної поведінки
- •1. Специфіка та основні види масовидних форм активності громадян
- •2. Психологічна характеристика чинників, що впливають на формування агресивного натовпу
- •3. Склад агресивного натовпу та основні етапи його розвитку
- •4. Заходи соціально-психологічного впливу на поведінку натовпу
- •Психологічна характеристика екстремальних ситуацій у правоохоронній діяльності
- •1. Характер I види екстремальних ситуацій. Психологічний вплив екстремальних ситуацій на особистiсть працівника правоохоронних органів.
- •2. Напрями та форми забезпечення особистої безпеки працівників правоохоронних органів
- •3. Психологічна підготовка працівників правоохоронних органів до дiй в екстремальних умовах
- •Спеціальна частина психологічна характеристика юридичної діяльності
- •2. Психологічні особливостi юридичної дiяльностi
- •Правова психологія
- •2.2. Правова психологія
- •1. Психологічні аспекти правової соціалізації особистості.
- •2. Психологічна характеристика правосвідомості
- •Психологія слідчої діяльності
- •1. Функціонально-психологічний аналіз слідчої діяльності
- •2. Психологічна характеристика інформаційно-пошукових слідчих дій
- •2.1. Психологічні чинники огляду місця події
- •2.2. Психологічна сутність пред’явлення для впізнання
- •2.3. Урахування психологічних чинників відтворення обстановки та обставин події
- •2.4. Психологічні особливості проведення обшуку
- •3. Психологічна характеристика інформаційно-комунікативних слідчих дій
- •3.1. Психологічні особливості допиту
- •3.2. Психологічні аспекти очної ставки
- •Психологічні та організаційно-правові засади судово-психологічної експертизи
- •1. Загальна характеристика судово-психологiчної експертизи
- •1. Експертиза неповнолiтнiх
- •2. Експертиза особистих властивостей, основних мотивiв поведiнки, закрiплених у життєдiяльностi суб’єкта, та рівня його інтелектуального розвитку
- •3. Експертиза особливих емоційних станів
- •2. Особливостi проведення комплексних судово-психологічних експертиз
- •3. Організаційно-правові засади проведення судово-психологiчної експертизи
- •Психологічні засади адвокатської діяльності
- •1. Психологічна структура адвокатської діяльності
- •2. Психологічна підготовленість адвоката
- •3. Психологічні аспекти захисної промови адвоката
- •Психолого-педагогічні засади профілактичної діяльності
- •1. Функціонально-психологічна характеристика профілактичної діяльності
- •2. Психологічні особливості профілактичної діяльності
- •3. Психологічний зміст та опосередкування функціональних обов’язків дільничного інспектора міліції
- •Пенітенціарна психологія
- •1. Психологічна характеристика особистості засуджених та їх адаптаційних можливостей
- •2. Психологічні особливості мікросередовища засуджених
- •Психологія управлінської діяльності
- •1. Функціонально-психологічна характеристика діяльності керівника правоохоронних органів України
- •2. Психологічна специфіка елементів системи управління в правоохоронних органах України
- •2.1. Психологія особистості суб’єкта управління
- •2.2. Психологічні особливості об’єкта управління в правоохоронних органах
Психологія управлінської діяльності
1. Функціонально-психологічна характеристика діяльності керівника правоохоронних органів України
2. Психологічна специфіка елементів системи управління в правоохоронних органах України
2.1. Психологія особистості суб’єкта управління
2.2. Психологічні особливості об’єкта управління
Соціальне управління, як особливий різновид людської діяльності, виникло внаслідок суспільного розподілу праці й притаманне суспільству на всіх ступенях його розвитку. Саме завдяки цій діяльності, що організує людей, стає можливим забезпечити узгодженість їх дій для досягнення поставлених цілей. У зв’язку з розвитком суспільства та ускладненням управління ним в самій управлінській діяльності відбувся процес розподілу праці й спеціалізації.
Міністерство внутрішніх справ України є невід’ємною частиною системи соціального управління, виконуючи специфічні, притаманні лише йому функції. Тому зміни, що відбуваються в країні, потребують від МВС України змін у стратегії та тактиці управління як всією системою, так і кожним окремим підрозділом. Необхідною умовою створення правової держави є реформування діяльності правоохоронних органів, що значною мірою пов’язане з перебудовою психології осіб, які від імені держави реалізують відповідні функції, підвищенням престижу такої роботи та рівня професійної майстерності кадрів, покликаних попереджувати, розкривати та розслідувати злочини, забезпечувати належний рівень громадського порядку та надавати соціальну допомогу населенню.
Ми розуміємо управління як діяльність керівника, спрямовану на максимальне досягнення державних, колективних та індивідуальних цілей з оптимальними соціально-економічними, технологічними та особистісними витратами. При цьому поняття „управління” вживається стосовно складних систем і процесів; „керівництво” – стосовно окремих осіб та колективів. Це близькі, але не тотожні поняття. Як зазначав П.В. Худоминський, „обидва терміни мають право на існування, але у кожного з них є своя специфіка, свої межі, за якими вживання терміну стає некоректним”.
Дослідження проблем управління має давню історію, започаткувавшись експериментами Р. Оуена, Ф. Тейлора, Г. Форда, Е. Мейо. У теперішній час воно є об’єктом інтересу багатьох галузей науки, причому переважна кількість робіт із даної проблеми належить економістам та правознавцям, доля психологічних досліджень тут незначна. Сучасний зарубіжний науковий досвід представлений у роботах П. Блау, В. Зігерта, С. Ковалевського, Д. Френсіса та ін.
Окремо слід зазначити, що останнім часом досить інтенсивно розвивається прикладна галузь теорії управління – управління в правоохоронних органах України (Р.А. Калюжний, М.С. Вертузаєв, В.А. Лаптій та ін.). Психологічна насиченість управлінської діяльності безсумнівна: керівники правоохоронних органів часто діють в екстремальних ситуаціях, пов’язаних із великими психологічними навантаженнями, в умовах дефіциту часу, необхідності прискореного прийняття правильних рішень, збереження життя та здоров’я громадян і підлеглих.