Тема 3. Формування логістичних систем в умовах ринкових відносин

1. Основні поняття логістики.

2. Класифікація логістичних систем.

Термінологія, система понять і категорій в логістиці частиною запозичена у наукових дисциплін , на стику яких вона виникла, а частиною належить самій логістиці і утворює її власну понятійну основу.

Матеріальний потік. Поняття матеріального потоку є ключовим в логістиці .

Матеріальний потік - це віднесена до тимчасового інтервалу сукупність товарно -матеріальних цінностей , що розглядаються в процесі додатки до них різних логістичних операцій . Потік має розмірність «обсяг / одиниця часу».

Сукупність ресурсів одного найменування, що знаходяться на всьому протязі від конкретного джерела виробництва до моменту споживання, утворює елементарний матеріальний потік . Безліч елементарних потоків , що формуються на підприємстві , складає інтегральний (загальний ) матеріальний потік, що забезпечує нормальне функціонування підприємства . Схема руху потоків показана на рис. 1 .

Матеріальний потік характеризується інтенсивністю, ритмічністю, детермінованість. Крім цього, матеріальні потоки можна охарактеризувати такими ознаками: номенклатурою продукції, початковими, кінцевими і проміжними пунктами, наявністю і величиною запасів у цих пунктах, способом переміщення.

М

ПОСТАВЩИК

ПОТРЕБИТЕЛЬ

АТЕРІАЛИ , СИРОВИНА ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ

Сопутствующий информационный поток

ПРОИЗВОДИТЕЛЬ

МАТЕРИАЛЬНИЙ ПОТОК

Зворотний інформаційний потік

У логістичному ланцюжку, по якій проходять матеріальний , фінансовий і інформаційний потоки від постачальника до споживача, виділяються наступні головні блоки (ланки): постачальники матеріалів, сировини і напівфабрикатів; склади для зберігання продукції на стадії закупівлі; виробництво товарів; їх збут, включаючи відправку зі складу готової продукції; споживачі готової продукції. Логістична система включає в себе матеріальні засоби, що забезпечують рух товару по логістичному ланцюжку (склади, розподільні центри, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби, комп'ютерна техніка та засоби зв'язку , необхідні для виконання логістичних функцій).

Логістична система. Поняття логістичної системи є одним із базових понять логістики. Логістична система - це адаптивна система зі зворотним зв'язком, виконує ті чи інші логістичні функції (операції), що складається з підсистем і має розвинені внутрішньосистемні зв'язки та зв'язки з зовнішнім середовищем.

Логістична система включає такі укрупнені блоки, які з сукупності функціонально взаємопов'язаних елементів, як: постачання з транспортним забезпеченням, виробництво (у частині організаційно - технологічного розподілу), збут результатів виробництва з транспортним забезпеченням. Тобто, в логістичній системі синтезуються постачальницько-збутові, розподільні і транспортні процеси.

Логістична система може бути:

 з прямими зв'язками, тобто доведення матеріального потоку до споживача здійснюється без участі посередників, на основі прямих господарських зв'язків;

 ешалонірованной, тобто матеріальний потік проходить хоча б через одного посередника;

 гнучкою, тобто доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв'язками, так і за участю посередників.

Логістичний цикл. Логістичний цикл - це інтервал часу між оформленням замовлення на поставку продукції та доставкою замовленої продукції на склад одержувача.

  Тимчасові етапи логістичного циклу:

1. Формування замовлення і його оформлення в установленому порядку.

2. Доставка або передача замовлення постачальнику.

3. Виконання замовлення з урахуванням очікування постановки на виробництво, загальної тривалості технологічного процесу або ж часу комплектації замовлення, якщо він забезпечується з наявності запасу.

4. Доставка виготовленої продукції замовнику.

Логістичні витрати. Логістичні витрати - це витрати на проведення логістичних операцій. Витрати на логістику вимірюються від 10 до 70% загальних витрат.

Якщо прийняти витрати на логістику за 100%, тоді, за даними фахівців, питома вага окремих складових розподіляється наступним чином : перевезення на магістральному транспорті 28-40 %, складські, перевантажувальні операції і зберігання вантажів 25-46 %, упаковка - до 15-25 %, витрати на управління 5-15% та інші, включаючи обробку замовлень - 5-7%.

Показники якості логістичної системи. Якість логістичної системи - це комплексний показник, який визначається за сукупністю критеріїв, якими можуть бути:

 здатність системи забезпечити доставку товару в потрібне місце і в обумовлений термін;

здатність системи забезпечити належний рівень технічного обслуговування реалізованого вироби;

 тривалість циклу обробки замовлення, включаючи час очікування постановки замовлення на виконання;

 частота оборотності всіх запасів, що визначається як відношення величини товарообігу до обсягу складських запасів;

 загальні витрати на матеріально -технічне забезпечення , що припадає на одиницю товарообігу;

 ступінь готовності постачальника, що розраховується як частка від ділення обсягу задоволених потреб у вказаний термін на загальний обсяг потреб;

 витрати на логістику (у % від загальних витрат);

 швидкість обороту матеріальних ресурсів для окремих складів (доба);

 витрати на відправлену одиницю продукції;

 витрати на тоно-кілометр вантажів, що перевозяться;

 завантаження складу та парку транспортних засобів;

 рівень запасів;

 ступінь ризику, пов'язана з утриманням запасів;

 якість і рівень сервісу;

 розмір партії вантажів;

 рівень використання виробничих потужностей;

 маневреність, адаптивність і стійкість роботи системи тощо

Ефективність логістичної системи . Ефективність логістичної системи - це показник якості роботи системи при заданому рівні витрат цієї системи.

Ефект застосування логістики оцінюється не тільки її показниками (частота оборотності матеріальних запасів , витрати на відправлену одиницю продукції і т.д.), але і їх впливом на зміну загальних економічних і фінансових результатів фірми, наприклад: на підвищення продуктивності праці, збільшення розміру прибутку і ін.

Гнучкість логістичної системи. Гнучкість логістичної системи - це здатність постачальника виконувати вимоги замовника в частині розміру замовлення , термінів виконання та асортименту поставки.

Логістичний мультиплікатор. Логістичний мультиплікатор - це показник, що відображає міру помножуючого впливу економії логістичних витрат з обробки матеріального потоку на умовний зростання прибутку.

Логістична синергія. Логістична синергія - це ефект взаємного посилення результатів спільного, комбінованої дії декількох логістичних систем або підсистем однієї логістичної системи.

3. Класифікація логістичних систем. Класифікацію логістики (або , як іноді називають західні фахівці , декомпозицію логістики ) зазвичай розглядають в просторовому , часовому, функціональному або організаційному сенсі.

Логістичні системи поділяють :

1) За ознакою функціонального призначення на:

а ) транспортну логістику;

б) виробничу логістику;

в) логістику у сфері торгівлі;

г) логістику у сфері обслуговування.

В останні роки в західній теорії виник термін «комп'ютерна логістика», чи логістика з комп'ютерною підтримкою. Під цим терміном розуміється організація управління матеріальними та інформаційним потоками із застосуванням методів стохастичного та імітаційного моделювання, методів дослідження операцій у взаємодії з маркетинговими заходами і широким використанням ЕОМ.

2) За ознакою послідовності обробки матеріального потоку ( тимчасова декомпозиція) на :

а ) логістику постачання;

б) внутрипромислову логістику;

в) складську логістику ;

г) логістику пакувального виробництва;

д) логістику збуту продукції;

е) сервісну логістику.

У найбільш часто вживаному підході до структуризації виділяють три види логістики: - логістика пов'язана із заготівлею товарів, матеріалів, комплектуючих і т.п. ( закупівельна логістика або логістика постачання);

- Виробнича логістика - логістика , що спеціалізується на збуті продукції (розподільча логістика).

Змістовий модуль 2. Функціонування логістичних систем постачання, виробництва та збуту в сучасних умовах господарювання

Тема 4. Логістика закупівлі товарів та управління запасами в логістичній системі

1. Сутність та основні завдання закупівельної логістики.

2. Вибір методу закупівлі. Вибір оптимального постачальника товарів.

3. Оптимізація закупівельних рішень.

• Аналіз визначення потреби, розрахунок кількості замовлених товарів;

Вивчення методу закупівлі;

Погодженість цени та укладання договору;

• Встановлення спостереження за кількістю, якістю товарів та термінами поставок;

Організація розміщення товарів на складі.

2. Вибір методу закупівлі.

Гуртові закупівлі. Метод передбачає постачання товарів великою партією (гуртові закупівлі). Переваги цього методу:

• нескладність оформлення документів,

• гарантія поставки всієї партії,

• підвищенні торгівельні знижки.

До недоліків гуртової закупівлі (або закупівлі однією партією) відносяться:

• велика потреба в складських приміщеннях,

• сповільнений обіг капіталу.

Щоденні (щомісячні) закупівлі за відомостями катувань. Зазначений – метод широко використовується при закупівлі дешевих товарів. Відомості котирування складаються щоденно (щомісячно) та містять такі дані:

• повний список товарів;

• кількість товару в наявності на складі;

• потрібна кількість товарів.

Переваги, які може мати підприємство при виборі цього методу:

• прискорення оборотності капіталу,

• зниження затрат на складування,

• своєчасність поставок.

Отримання товару за необхідністю. Цей метод подібний на регулярне постачання товарів, але характеризується деякими особливостями:

• кількість товарів визначається приблизно;

• постачальники перед виконанням кожного замовлення зв’язуються із замовником;

• оплачується лише доставлена кількість товару;

• після закінчення строку контакту замовник не повинен приймати то оплачувати товари, які ще повинні бути поставлені.

Переваги при виборі цього методу:

• відсутність чітких обов’язків по закупівлі певної кількості,

• прискорення обороту капіталу,

• мінімум роботи для оформлення документів.

Витрати на закупівлю визначаються ціною постачальника, враховуючи витрати на замовлення, транспортування, страхування, упакування, складування, обробку, персоналу.

Процес закупівлі матеріалів . Процес закупівлі включає ряд певних логічно взаємопов'язаних видів робіт. Можна виділити кілька стадій закупівлі: 1 складання заявок ; 2 аналіз заявок ; 3 вибір постачальника; 4 розміщення замовлень ; 5 аналіз замовлень ; 6 виконання замовлень .

Складання заявок. Заявки на закупівлю необхідних матеріалів готуються відповідними співробітниками всіх функціональних підрозділів підприємства . Заявки містять інформацію про те , які види і який кількість матеріалів потрібно , коли вони повинні бути поставлені і хто складає заявку .

Заявки складаються так, щоб очікувані потреби в необхідних матеріалах випереджали фактичні потреби в них. Час між розміщенням замовлення і отриманням по ньому матеріалів називається часом випередження . Воно відіграє важливу роль в процесі управління матеріальними потоками і запасами . Завчасна подача заявок послаблює негативний вплив несподіваних затримок у поставках. У той же час збільшення періоду випередження призводить до зростання розмірів матеріальних запасів , що пов'язано з необхідністю забезпечення безперервної роботи. Вибираючи певну політику у складанні графіка заявок слід враховувати так званий принцип « скрипучого колеса» : покупець , який розраховує на встановлення самого незначного часу випередження , при порушенні термінів поставки , як правило , скаржиться більше і « голосніше « всіх , внаслідок чого постачальник приділяє основну увагу поставкам саме таким клієнтам .

Аналіз заявок. На підставі отриманих заявок проводиться аналіз споживчих властивостей необхідних матеріалів з використання методів вартісного аналізу та конструювання вартості . Мета вартісного аналізу зводиться до забезпечення мінімальних витрат по кожному виду матеріалів , конкретні споживчі властивості яких передбачається використовувати . Подібний аналіз дає можливість отримати відповідь на наступні питання : чи може більш дешева продукція задовольнити ті ж потреби ? Чи виправдане існування цих потреб ? Чи не можна відмовитися від них? Чи можуть інші види продукції задовольняти зазначені потреби ? Чи можна спростити конструкцію виробу? У змозі постачальник знизити свою ціну , беручи участь зі споживачем у розробці виробу або аналізуючи отримані специфікації?

Відділ МТО не має права замінювати матеріали, зазначені у заявках виробничих підрозділів. Працівники відділу повинні аналізувати надійшли заявки і пропонувати такі варіанти закупівель, які можуть призвести до зниження вартості замовлень.

Встановлення нової техніки розрахунків (конструювання вартості ) має своєю метою стимулювати творчу діяльність зацікавлених працівників . Так , відділу МТО відомі пропозиції постачальників і конкурентні ціни. У відділі головного технолога можуть бути виконані необхідні технічні зіставлення. Виробничий відділ має інформацію про потреби в матеріалах і обмеженнях , що існують на практиці , з використання замінників традиційної сировини , напівфабрикатів і т.д. При організації спільної роботи зазначених підрозділів можна знайти нові способи виготовлення продукції ( в тому числі її нових видів) , дати їм оцінку і потім створити всі умови для визнання цієї продукції споживачами .

Вибір постачальників. Якщо підприємство вирішило , що виробляти будь якій виріб власними силами недоцільно , то пошук постачальників проводиться шляхом оголошення конкурсу, вивчення відповідних фірмових каталогів. Основними джерелом отримання відомостей про необхідні матеріали і їх постачальниках є особисті контакти з «продавцями», оголошення, що поміщаються в рекламних журналах, опис товарів, яке дається в торгових проспектах, листування, відвідування підприємств та вивчення досвіду з використання продукції, що поставляється. У результаті аналізу всіх цих джерел складається список потенційних постачальників, що користуються довірою, при цьому враховуються якість поставлених матеріалів і послуг, що надаються, рівень цін і дотримання термінів поставки. До інших критеріїв належать віддаленість постачальника від споживача, строки виконання поточних та екстрених замовлень , наявність резервних потужностей і організація управління якістю продукції у постачальника, психологічний клімат у трудовому колективі, здатність забезпечити поставку запасних частин протягом усього терміну служби обладнання, що постачається (для машинобудівної продукції), кредитоспроможність і фінансове становище постачальника тощо.

Основні вимоги до вибору постачальника:

• вартість закупівлі продукції або послуг:

• ціна продукції або послуг,

• вартість, яка не має грошового вираження (імідж фірми, соціальна значимість і т.д.).

• якість продукції або послуги,

• надійність обслуговування.

Основним етапом вирішення задачі вибору постачальника є оцінка постачальників за названими критеріями. При цьому вага того або іншого критерію в загальній їх сукупності визначається експертним шляхом. Допустимо, що протягом певного періоду підприємство отримувало від трьох постачальників один і той же товар. Допустимо також, що в майбутньому підприємство обмежиться послугами одного постачальника. Якому з трьох постачальників потрібно віддати перевагу? Відповідь на це питання можна отримати таки чином.

Спочатку ми маємо оцінити кожного з постачальників по кожному з вибраних критеріїв, а потім помножити вагу критерію на оцінку. Вага критерію і оцінка в цьому випадку визначаються експертним шляхом.

Приклад розрахунку рейтингу постачальників

Критерій вибору постачальника	Вага критерію	Оцінка критерію за десятибальною шкалою			Добуток ваги критерія на оцінку
		Поста- чальник №1	Поста- чальник №2	Поста- чальник №3	Поста- чальник №1	Поста- чальник №2	Поста- чальник №3
Надійність поставки	0,30	6	4	5	1,8	1,2	1,5
Ціна	0,25	8	3	7	2,0	0,75	1,75
Якість товару	0,15	9	5	9	1,35	0,75	1,35
Умови платежу	0,15	3	8	4	0,45	1,2
Можливість внепланових поставок	0,10	5	8	3	0,5	0,8	0,3
Фін. стан постачальника	0,05	2	5	6	0,1	0,25	0,3
ВСЬОГО	1,00	-	-	-	6,2	4,95	5,8