1.4 Поняття про нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності
Є окрема група об’єктів, які можна назвати нетрадиційними результатами інтелектуальної власності:
наукові відкриття;
топографії (компонування) інтегральних мікросхем;
раціоналізаторські пропозиції;
селекційні досягнення у рослинництві (сорти рослин, породи тварин);
комерційні таємниці тощо.
Наукове відкриття — встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом. На географічні, археологічні і палеонтологічні відкриття, також на відкриття корисних копалин і в галузі суспільних наук дипломи не видаються.
Відкриття повинно мати сукупність ознак, які, згідно законодавства, прийняті його критеріями. Характеристика критеріїв відкриття приведена на рисунку 1.1.
Не визнаються відкриттями:
рядові наукові положення;
залежності, які не вносять корінні зміни у рівень пізнання;
гіпотези;
рішення математичних задач;
уточнення відомих положень, значень;
пропозиції, які входять у протиріччя з законами природи (ККД > 1 );
технічні рішення у вигляді об'єктів винаходів;
виявлення і виведення рослин, тварин, мікроорганізмів;
виявлення нових морфологічних структур у галузі біології, медицини.
Рисунок 1.1 – Характеристика критеріїв відкриття
Топографія інтегральної мікросхеми (ІМС) — зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними.
Раціоналізаторська пропозиція — пропозиція, яка є новою і корисною для підприємства, якому вона подана, і передбачає створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва або складу матеріалу.
Новою вважається раціоналізаторська пропозиція, якщо згідно з наявними на даному підприємстві джерелами інформації пропозиція не була відома у мірі, достатній для її практичного використання. Допускається використання раціоналізаторської пропозиції не більше 3-х місяців до її подання.
Корисною вважається раціоналізаторська пропозиція, яка дає змогу підвищити прибуток або одержати іншій позитивний ефект.
Не вважається раціоналізаторською пропозицією така, що:
знижує надійність та інші показники якості продукції;
погіршує умови праці;
викликає або збільшує рівень забруднення середовища;
ставить тільки завдання без шляхів його вирішення;
застосовується на інших підприємствах;
передбачає заміну конструкції, технології чи матеріалу на інші відомі, якщо їх технічні характеристики та призначення дозволяють здійснити таку заміну без ознак пропозиції;
відноситься до засобів чи заходів організаційного характеру (покращення стану робочих місць, матеріально-технічного постачання, викладання, проектування, розрахунків);
відноситься до правил руху, умовних позначень, розкладів, складання графіків, таблиць, діаграм;
містить математичне розв'язання задач, програму для ЕОМ, якщо вони не приводять до зміни конструктивних ознак.
Авторами раціоналізаторської пропозиції вважаються особи, які створили її у результаті спільної роботи, при цьому вказується конкретна творча участь кожної особи. Не визнаються співавторами особи, які надали авторові (авторам) технічну допомогу - виготовили креслення, зразки, виконали розрахунки, оформили документацію.
Заміна авторів після подання заяви на раціоналізаторську пропозицію не допускається.
Пропозиції можуть бути визнані раціоналізаторськими:
після прийняття серійного зразка;
після прийняття технологічного процесу;
якщо ці пропозиції покращують технічні характеристики конструкції або технологічних процесів.
Правила складання заяви:
1 Заява складається автором за встановленою формою окремо на кожну пропозицію.
2 У заяві вказується:
назва раціоналізаторської пропозиції.
співавтори (П, І, по Б, місце роботи, посада, освіта, рік народження).
опис пропозиції, до якого входять:
недоліки конструкції, технологічного процесу, матеріалу, які усуваються пропозицією;
мета пропозиції;
зміст запропонованого рішення у мірі, достатній для його втілення без участі автора;
відомості про економічний чи інший ефект.
Порядок подання заяви:
1 Заява подається тому підприємству, до діяльності якого відноситься пропозиція і реєструється у журналі.
2 Після реєстрації заяви підприємство на прохання автора видає на протязі 5 днів довідку за встановленою формою.
3 Після реєстрації заяви до винесення рішення автор може заповнювати або змінювати опис, креслення без зміни суті пропозиції.
Порядок розгляду заяви.
1 Зареєстрована заява розглядається зацікавленими службами і з їх подання протягом одного місяця приймається рішення керівником підприємства.
2 Видається свідоцтво на позитивне рішення або відмова.
3 Якщо автор не згідний з рішенням, він подає заяву керівнику вищестоящої організації у 3-х місячний термін, яку керівник цієї організації повинен розглянути разом з представником товариства раціоналізаторів і винахідників у місячний термін. При незгоді автора, з їх рішенням, спірні питання вирішуються через суд.
4 При позитивному рішенні виконується розрахунок економічного ефекту (автором або службами підприємства) і виплачується винагорода у розмірах, визначених підприємством.
Селекційним досягненням у рослинництві є новий сорт рослин — окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція), що незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умов і надання правової охорони за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів.
Селекційним досягненням у тваринництві є створена внаслідок цілеспрямованої творчої діяльності група племінних тварин (порода, породний тип, лінія, сім’я тощо), яка має нові високі генетичні ознаки, що стійко передаються їх нащадкам.
У системі охорони інтелектуальної власності з’явилися такі поняття, як гудвіл і франчайзинг.
Гудвіл (ділова репутація) — комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємства без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращого управлінського хисту, що мають домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нових технологій.
Гудвіл — це нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансового вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.
Франчайзинг — це особливе право спеціальних переваг, пільга (у широкому розумінні слова). За договором франчайзингу одна сторона (правовласник) зобов’язується надати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплекс виключних прав, які належать правовласнику, в тому числі на фірмове найменування і/або комерційне позначення правовласника, на комерційну інформацію, що охороняється, а також інші передбачені договором об’єкти виключних прав — знак для товарів і послуг тощо.
Заявляються і одержують правову охорону в Україні (з видаванням охоронного документа) у формі патентів — винаходи (корисні моделі) і промислові зразки, у формі свідоцтва — на знаки для товарів і послуг, на твори науки, літератури і мистецтва, у формі посвідчення або свідоцтва — на раціоналізаторські пропозиції.
У колишньому СРСР і державах РЕВ на винаходи видавалися авторські свідоцтва, а в правонаступника СРСР — Росії теж видаються патенти.
Патент — це юридично-технічний документ, що видається компетентним державним органом і яким держава засвідчує виключне право власника на створений ним об’єкт промислової власності (винахід, корисну модель, промисловий зразок, сорт рослин). Це юридичний документ, оскільки закріплює за власником патенту визначені законом права. Водночас це технічний документ, оскільки він дає технічний опис об’єкта.
Патент засвідчує від імені держави:
що заявлена пропозиція є охороноспроможним об’єктом;
встановлення права авторства на об’єкт;
визнання права власності на об’єкт;
визнання пріоритету на об’єкт.
Патенти, видані на один об’єкт у різних країнах, є незалежними. Патент завжди має територіальний характер, тобто видається і діє відповідно до вимог національного (регіонального) законодавства. Патент надає його власнику виключне право на використання об’єкта на власний розсуд.