Тема 6. Ринок і механізм його функціонування

1. Поняття, функції і структура ринку 

2. Позитивні і негативні сторони ринкової економіки 

3. Економічний закон попиту та пропозиції. Досягнення ринкової рівноваги 

4. Конкуренція і монополія 

      

    Існують такі типи економічних систем: традиційна, ринкова, командно-адміністративна (планова); змішана економіка (регульована ринкова економіка).           

 Світова практика показала, що найбільш ефективною формою організації економічного життя суспільства є ринкова економіка. Однак та ж практика свідчить про те, що в чистому вигляді ринкова економіка не існує ні в одній країні світу. Сучасний ринок як високорозвинений продукт цивілізації істотно відрізняється від ринку епохи вільної конкуренції, перш за все тим, що передбачає значною мірою гарантований збут товарів, а також активну фінансово-кредитну і грошову політику держави, наявність системи соціального захисту малозабезпечених верств населення, тобто йдеться про змішаній економіці. Саме таку економіку і ми повинні створити в нашій країні.1. Поняття ринку, його характерні риси та функції             Ринок виник одночасно з товарним виробництвом і є його обов'язковим і найважливішим елементом. Історичними умовами його виникнення є:     1) суспільний розвиток праці     2) відособленість товаровиробників             Розвиток товарно-грошових відносин призвело до утворення в структурі суспільного виробництва сфери обігу і ринку як конкретної форми товарного обміну. Існують різні визначення поняття «ринок»: 1) Ринок - це обмін, організований за законами товарного виробництва і обігу. 2) З найдавніших часів ринок визначається як місце торгівлі товарами. Отже для характеристики сучасного ринку мається на увазі, що ринок - це економічний простір (місце, територія, зона), на якому здійснюється обмін товарів і послуг.3) Ринок-це сукупність конкретних економічних відносин між продавцями і покупцями в процесі купівлі-продажу товарів і послуг.            Ядром (основою) ринкових відносин є відносини власності. У процесі купівлі-продажу здійснюється реалізація відносин власності, їх відтворення. Ринкові відносини регулюються об'єктивними законами, зокрема, законом вартості, законом попиту і пропозиції, законами грошового обігу. Але ринок став реально самостійним автоматично діючим в ХІХ столітті.            Сучасний ринок-це один з головних елементів складної системи господарювання, в якій тісно взаємодіють ринковий механізм і численні, передусім державні, регулюючі інститути. Він включає також стан суспільної свідомості (культуру, право, ідеологію).            Як бачимо, ринок - це комплексне поняття, яке охоплює одночасно сферу обміну товарів, економічний простір, де здійснюється цей обмін, систему товарно-грошових відносин, які складаються в процесі обміну товарів. На основі вищевикладених положень можна сказати, що ринок - особлива соціально-економічна структура, основними функціями якої є обмін продуктами між відособленими товаровиробниками і реалізація зворотного зв'язку між виробництвом і споживанням. Основні риси сучасного ринку1) повна самостійність ринкових суб'єктів (тобто вільне розпорядження своїм майном) продуктом, доходом своєї праці.2) економічна самостійність і незалежність реалізується за рахунок різних форм власності.3) «Некоронований король» ринкової економіки - покупець. Правда в умовах сучасної ринкової економіки останнє слово не завжди залишається за покупцем і виробником, певний вплив має і держава.4) Ринкова економіка - це такий економічний лад, в якому господарські процеси регулюються цінами. Вільні ціни - це принцип ринкової економіки.5) Важливим фактором ринку є повноцінно діюча конкуренція. Умови, при яких ефективно функціонує ринкова економіка:      1) повна економічна самостійність суб'єкта      2) вільні ціни  3) розвиток підприємництва  4) захист конкуренції. Суб'єктами ринкових відносин є: держава, державні, кооперативні, приватні підприємства та їх об'єднання, спільні підприємства, іноземні фірми, організації та установи, громадяни. Об'єктами цих відносин можуть бути продукти праці (засоби виробництва, предмети споживання, послуги, житло, наукові ідеї, інформація і т.д.), робоча сила, цінні папери (акції, облігації), валюта і т.д. Структура ринку з точки зору об'єктів ринкових відносин    I) Історично першим виник ринок споживчих товарів і послуг для населення. Споживчий ринок задовольняє фізіологічні та соціальні потреби суспільства в матеріальних і духовних благах. Цей ринок можна поділити в свою чергу на ринок продуктів харчування, одягу, житла, комунальних, транспортних, побутових, культурних послуг.    ІІ) ринок засобів виробництва сформувався пізніше, але отримав пріоритетне значення. Він складається з ринку засобів праці (машин, устаткування, механізмів, пристроїв, будівельних споруд, виробничих комунікацій і т. д.) і ринку предметів праці (матеріалів, сировини, енергоресурсів, будівельних компонентів. За термінологією підручника «економікс» (мікроекономіка та макроекономіка ) цей ринок називається ринок капіталу.    ІІІ) ринок науково-технічних розробок та інформації (це продукти (ноу-хау), винаходи, патенти, ліцензії, проекти, різна наукова інформація. Цей ринок називають ринком інтелектуальної власності. Купівля-продаж різних нововведень і інновацій швидко поширюється у світі.    VI) фінансовий ринок складається з ринку капіталів (інвестицій, кредитів, цінних паперів і валюти). Це складна і найважливіша сьогодні сфера специфічних економічних відносин з приводу купівлі-продажу фінансових ресурсів.         Ринок капіталів здійснює інвестиції (довгострокові вкладення) у виробничу і невиробничу сфери економіки.         Кредитний ринок-це відносини між позичальниками і кредиторами.         Ринок цінних паперів у вигляді акцій, ощадних сертифікатів, векселів та інших зобов'язань є прямим продовженням кредитного ринку, але має самостійні значення.         Ринок цінних паперів має 2 складові: первинний ринок (емісія цінних паперів, випуск їх в обіг) і вторинний, який займається перепродажем цінних паперів на фондовій біржі, цей ринок цінних паперів називають фондовим ринком.         Банки-здійснює купівлю-продаж іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, у валютах різних країн).         До ринкових відносин входять купівля-продаж золота. У період золотого стандарту золото безпосередньо грало роль «грошей» і тому практично не продавалося і не купувалося. Після краху золотого стандарту (тобто відмови від обміну паперових грошей на золото) на нього встановлювалася офіційна ціна і воно стало товаром ринку золота. Слід підкреслити, що будь-який товар має свій ринок (наприклад ринок золото, газу, нафти, молока, праці, м'яса, зерна і т. д.)    V) ринок праці (робочої сили) - це посередник між найманими працівниками та роботодавцями. На ринку праці узгоджується попит на робочу силу з її пропозицією, з метою досягнення рівноваги в цій сфері на основі державної політики, існуючого законодавства і механізму саморегулювання ринку. Територіальна структура ринку         З точки зору території ринок буває місцевим, національним (внутрішнім) і світовим (зовнішньому).         Залежно від ринкової середовища або ступеня конкуренції економісти поділяють 4 ринкові ситуації або моделі ринку: 1) ринок чистої конкуренції ; 2) чисту монополію; 3) монополістичну конкуренцію; 4) олігополію.

Ринок чистої конкуренції характеризується великою кількістю незалежних продавців, які виробляють стандартну продукцію. Продавець не може встановити ціну більше, ніж ринкова, тому що покупець вільно купує необхідний товар за ринковою ціною.          Чиста монополія - ​​це ринок, де одна фірма є єдиним продавцем продукту або послуги. Тут відсутня замінники продукції. Ціни встановлює сам монополіст.           Монополістична конкуренція характеризується порівняно великою кількістю виробників, які виробляють диференційований продукт, тобто різні види даного продукту (повний асортимент легкових автомобілів, металорізальних верстатів та інші) продаж товарів здійснюється не за однією ціною, а в широкому діапазоні цін, так як покупцям пропонують різні варіанти одного виду товару. У боротьбі за гроші покупця продавець застосовує різні методи впливу на покупця: тут грає важлива роль не тільки ціна, але можливість виділиться серед своїх конкурентів рекламою, маркою, поліпшеними методами реалізації готової продукції.           Олігополія відрізняється невеликою кількістю продавців на ринку будь - якого товару, тому при визначення цін і обсягів виробництва виробник стежить за своїми конкурентами (при встановленні цін можлива змова між ними). Тут розгортається боротьба за якість товарів і послуг, боротьба за престиж. Ця модель ринку характерна для таких великих підприємств, які існують наприклад, у важкій промисловості, машинобудуванні, металургії, літакобудуванні.

2. Ринок - це сполучна ланка між виробництвом і споживанням, засіб забезпечення пропорційної структури виробництва і структури суспільних потреб. Механізм функціонування ринку є взаємодія попиту і пропозиції, ціни за наявності конкуренції. Попит-це потреба на ринку у товарах і послугах, але не всі потреби, а тільки ті, які оплачуються споживачем (покупцем), забезпечені грошима тобто мова йде про платоспроможному попиті. Пропозиція — це сукупність товарів, які вже є на ринку або можуть бути доставлені на нього. Воно не завжди тотожне обсягом виробництва.           

Попит і пропозиція перебувають під впливом багатьох факторів. Одним з них є коливання цін. У результаті взаємодії попиту, пропозиції та коливання цін на ринку досягається ринкова рівновага, яка і називається спроможністю ринку саморегулюватися.            Існує взаємозв'язок між ціною попиту та кількістю продукції, що реалізується. Чим менше ціна, тим більше продукції будуть купувати, і навпаки, якщо ціна попиту висока, то купують менше і обсяг продажів - незначний. Чим вища ціна, тим менше попит, і навпаки, чим менше ціна, тим більше попит. Ця залежність між ціною і попитом отримало назву закону попиту. Графічно він виглядає таким чином (рис.1) і називається (кривої попиту)

Для характеристики попиту обчислюється коефіцієнт еластичності.           

  Мерою зміни попиту від зміни ціни служить коефіцієнт еластичності попиту.

Він являє собою відношення зміни обсягу попиту до зміни цін (у %). Для різних товарів цей коефіцієнт еластичності неоднаковий. Чим сильніше попит реагує на зміну цін, тим вище ступінь його еластичності, т.е. коеффіціент еластичності.   

                         Товар А (%) Товар Б (%) Товар В (%)Ціни - 1% -1% -1% Ціни знижуються на 1%Попит +0,5% + 1% + 2% Попит підвищився коефіцієнт еластичності 0,5 2 Січня Низька еластичність Одинична еластичність Висока еластичність  Попит буде завжди нееластичний на товари першої необхідності (хліб, дрова взимку, ліки і.т.д.) А також на товари розкоші.В основному при розгляді механізму функціонування ринку мова йде про нормальні товари, у яких коефіцієнт еластичності одиничний.

	Товар А ( %)	Товар Б ( %)	Товар В (%)
Цени	- 1 %	-1%	-1%	Цени знижуються на 1 %
Попит	+0,5 %	+ 1%	+ 2%	Попит збільшується
Коэффициент еластичністи	0,5	1	2
	Низька еластичність	Одинична еластичність	Висока еластичність

Економічна конкуренція - це боротьба суб'єктів ринку за перевагу споживачів з метою отримання найбільшого прибутку. Конкуренція є необхідною і найважливішим елементом ринкового механізму.

Вона виступає в якості сили, забезпечує взаємодію попиту та пропозиції, врівноважує ринкові ціни.

Конкуренція дуже сильно залежить від кількості виробників-продавців і покупців. Вона розгортається серед продавців, які хочуть продати свій товар дорожче. У цій боротьбі перемагають ті з них, хто збуває товар дешевше, щоб стимулювати купівельний попит, але продає більше.

Теоретично виділяють досконалу і недосконалу конкуренцію.

Приблизно до середини XIX ст. для економіки західноєвропейських країн була характерна досконала (вільна) конкуренція, що визначалося невеликими розмірами підприємств і численністю виробників. Але з другої половини XIX ст. картина (ситуація) починає змінюватися: бурхливий розвиток виробництва, пов'язане з швидким зростанням капіталомістких галузей важкої промисловості, залізничним будівництвом, переходом до використання електричної енергії, призвело до утворення великих і надвеликих за масштабами XIX в. підприємств.

Ці процеси призвели до істотної зміни конкурентної боротьби на ринках. Поряд з вільною досконалою конкуренцією з'явилися її нові види і, перш за все, конкуренція недосконала.

Вільна конкуренція передбачає велику кількість виробників-продавців на ринку, і ніхто з них не в силах впливати на ринкові ціни. Недосконала конкуренція виникає в тому випадку, якщо

кілька великих фірм виробляють більшу частину товару даного виду і контролюють ціни на ринку.

Існує також нецінова конкуренція. Це означає, що суперництво ведеться не за рахунок зниження цін, а на основі технічної переваги, високої якості і надійності виробів, ефективних методів збуту, розширення видів послуг, гарантій, умов оплати і т.д.

У боротьбі за покупця застосовується диференціація продуктів.

Залежно від гостроти конкуренції і боротьби збільшуються або зменшуються витрати фірм на підвищення якості продукції, обслуговування покупців, рекламу і т.д. Це передбачає наявність чималих коштів, що недоступно слабким фірмам.

Поняття чистої монополії є абстракцією. Існує трохи продуктів, у яких немає замінників. Рідко зустрічається, коли на національному чи світовому ринку є тільки один продавець. Чиста монополія частіше характерна для локальних ринків, ніж для загальнонаціональних.

Можна виділити наступні типи монополій:

1) природна монополія - ​​це монополія зумовлена ​​тим, що в галузі діє одна, а не кілька конкуруючих фірм;

2) випадкова монополія - ​​виникає в результаті тимчасового перевищення попиту над пропозицією даного продукту. Носить тимчасовий характер;

3) штучна монополія - ​​виникає внаслідок обмежень на випуск даного виду продукції з боку держави.

Основними формами монополістичних об'єднань є:

1) картель - об'єднання ряду підприємств галузей, що передбачає угоду з приводу встановлення монопольно високих цін, розмежування ринків збуту, встановлення певного обсягу виробництва для всього картелю в цілому і для його членів зокрема. Виробнича та комерційна самостійність підприємств, що входять до картелю, зберігається;

2) синдикат - об'єднання підприємств, що передбачає втрату його членами комерційної самостійності; реалізація продукції здійснюється єдиним збутових центром синдикату;

3) трест - об'єднання підприємств з повною втратою самостійності вхідних у нього підприємств;

4) концерн - об'єднання підприємств шляхом встановлення фінансового контролю над ними за допомогою покупки контрольного пакету акцій; входять у концерн, формально зберігають юридичну самостійність.

Конкуренція і монополія взаємопов'язані між собою Конкуренція породжує монополію, а монополія послаблює конкуренцію.

Надмірна монополізація ринку має негативні наслідку, тому в багатьох країнах існує антимонопольне законодавство. Вперше такий законодавчих акт з'явився з США (1890г.). Автором якого був Шерман. Закон назвали його ім'ям.

В кінці 60-х років антимонопольне законодавство було створено в більшості розвинених країн.

Основні риси монополії:

1) Монополія - ​​це велика корпорація, яка займає провідне становище у певній сфері національного господарства. Наприклад, «Дженерел- Моторс», «Кока-Кола», «Epson» і т.д.

2) Монополія - ​​поведінка фірми, що виробляє основну масу продукції певного виду. У цьому випадку це може бути невелике підприємство. І, навпаки, велика фірма може не бути монополістом.

Двоїста роль монополії:

«Мінуси»:

1) монополія встановлює високі ціни;

2) Чи не прагне впроваджувати нові продукцію та технологію.

«Плюси»

1) Висока якість продукції, що і дозволило їй стати великим монополістом;

2) тільки велика фірма може володіти достатніми засобами для проведення наукових досліджень і розробок.

3) вона має резерв капіталу або потенціал, що дозволяє їй триматися «на плову» пережити важкі часи (криза). Тому монополія - ​​це опорні вузли всієї конструкції національного господарства.

Уряди країн з розвиненою ринковою економікою намагаються в якійсь мірі протистояти монополізму, підтримуючи і заохочуючи конкуренцію

Модуль 3. Підприємство в системі ринкових відносин