4. Екологічні ризики інновацій

Під інноваційним ризиком розуміють загрозу втрат різного виду ресурсів суб’єктами інноваційного процесу (діяльності).

Екологічний ризик інновацій – це загроза втрат ресурсів, зниження доходів чи збільшення витрат суб’єктів інноваційного процесу внаслідок його екологічно деструктивного впливу (Ілляшенко С.М., Божкова В.В.).

Під інноваційним процесом розглядають процес розробки, виготовлення та просування інновацій на ринку. Екологічний ризик інновацій знижує екологічну безпеку як складову економічної безпеки господарюючих суб’єктів та держави в цілому. Масштаби інноваційної діяльності призводять до істотних змін у довкіллі, як в наш час, так і на перспективу, адже переважна більшість наслідків такої в тому числі антропогенної діяльності, проявляється через десятки років. Так, наприклад, не раціональне ведення поливів сільськогосподарських культур призвело до підняття рівнів ґрунтових вод а в подальшому засолення ґрунтів.

Вплив інноваційного ризику на суб’єктів інноваційної діяльності проявляється через: недоотримання прибутків, втрата коштів (неприйняття споживачами нової продукції чи послуги, яку пропонують виробники або ті хто надає послуги); збитки від використання продукції, сировини (не конкурентноздатна, екологічно небезпечна продукція).

Класифікація екологічних ризиків інновацій наступна:

• еколого-політичні (нові програми, проекти на різних рівнях, ресурсна експансія);ебезпечна продукція , 0ировини послуги, яку пропонують виробники язвело до підняття рівнів грунтовиж

- соціально-екологічні (непередбачуваність розвитку еколого-соціальної сфери, соціальні протести (акції) у відношенні до підприємств, морально застаріла продукція);

- еколого-демографічні (збільшення захворювань та смертності, небезпека для життя від стаціонарних та пересувних джерел, старіння населення, зменшення народжуваності);

- еколого-економічні (погіршення ресурсо-сировинного становища країни, стан виробництв де заплановано впровадження інновацій, фінансування природоохоронної діяльності);

- нормативні (відставання параметрів та якості продукції щодо вимог стандартів, в тому числі міжнародних, посилення екологічних вимог у стандартах, відсутність сертифікованих систем екологічного менеджменту);

- антропогені (результати впровадження інновацій в промисловості та сільському господарстві тощо, збільшення кількості автомобілів, значна розораність угідь);

- природно-екологічні (порушення рівноваги в екосистемах, ландшафтах та в цілому у довкіллі, зниження класів якості поверхневих вод фактично на всій території країни, втрата сільськогосподарських земель).

Еколого-політичні, еколого-економічні, нормативні ризики присутні на всіх етапах життєвого циклу проектів. Антропогенні ризики можуть проявлятися на всіх етапах окрім етапу проектування. Природно-екологічні, еколого-демографічні спостерігаються після впровадження проектів. Окрім того на практиці виокремлюють три рівні управління екологічними ризиками інновацій: державний, регіональний та рівень організації яка впроваджує інновації. Класифікація екологічних ризиків наведена в табл. 2.

Таблиця 2

Екологічні ризики інновацій ( за Ілляшенко С.М., Божкова В.В.)

Суб'­єкт управ­ління	Підвиди екологічних ризиків	Сутність ризику
Суспіль ні і дер­жавні інсти­тути	Еколого- економічний	Недоотримання в бюджет коштів на природоохоронні заходи. Додаткові витрати у зв'язку з загостренням ресурсно-сировинного становища в країні
	Природно-екологічний	Додаткові витрати з бюджету у зв'язку з загостренням екологічного становища в країні
	Техногенний	Додаткові витрати з бюджету на подолання наслідків дії результатів інноваційної діяльності, катастроф та аварій, досліджень космосу та випробувань військової техніки в масштабах країни

Екологічні ризики інновацій безпосередньо пов’язані з екологічним аудитом так як це є предметом його вивчення та полем діяльності. Так, наприклад, одним із завдань екологічного аудиту є зменшення екологічних ризиків в тому числі від екологічних інновацій.

У процедурі екологічного аудиту підприємств, проектів, систем екологічного менеджменту, систем менеджменту якості враховується поняття екологічної безпеки як стану захищеності людини, суспільства й НПС від надмірної екологічної небезпеки.

При цьому за екологічний збиток приймають збиток навколишньому середовищу від несприятливого впливу, виражений у натуральних (фізичних) показниках (одиницях). За економічний збиток приймають вартісне вираження екологічного збитку (грошова оцінка несприятливого впливу на реципієнтів) а за ціну екологічного ризику - сукупний ефект екологічного ризику й економічного збитку навколишньому середовищу, до якого екологічний ризик може привести.

Таблиця 3