- •Викладач:Кузякова ю. С.
- •Розглянуто і ухвалено пк “Правознавство” Протокол №___від_________ голова пк ______________
- •Тема№1 цивільне право як галузь права
- •1. Предмет цивільного права
- •2. Система цивільного права. Принципи та джерела цивільного права.
- •А) Конституційні акти
- •3. Дія цивільного законодавства
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •1) У залежності від економічного змісту, цивільні правовідносини поділяються на майнові і немайнові.
- •2) За юридичним змістом цивільні правовідносини підрозділяються на абсолютні і відносні.
- •3) За характером здійснення права цивільні правовідносини поділяються також на речові і зобов'язальні.
- •4) У залежності від спрямованості і цілей виникнення цивільні правовідносини поділяються на регулятивні й охоронні.
- •5) Правовідносини можуть бути підрозділені на прості і складні.
- •3. Підстави виникнення, зміни, припинення цивільних павовідносин. Юридичні факти.
- •2. Види цивільних правовідносин
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності.
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності.
- •Обмеження дієздатності, визнання особи недієздатною.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Визнання громадянина померлим.
- •4. Опіка і піклування
- •1.Поняття й ознаки юридичної особи
- •2. Створення і припинення діяльності юридичних осіб.
- •1. Поняття та види об'єктів цивільних прав.
- •Об'єктом правовідносин може бути також результат дій
- •2 Речі та цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •2) У залежності від можливості переміщення речей у просторі, речі можуть бути підрозділені на рухомі і нерухомі.
- •3) У залежності від характеру використання рухомих якостей речей їх можна розділити на речі споживані і не споживані.
- •4) У залежності від здатності речей зберігати при дробленні свою сутність, вони підрозділяються на ділені і неподільні.
- •5) У залежності від можливості індивідуалізації речей вони поділяються на індивідуально-визначені і визначені родовими ознаками.
- •6) У залежності від господарської потреби, речі можуть бути підрозділені на головні і другорядні.
- •3. Нематеріальні блага як об’єкт цивільних прав
- •Поняття, ознаки і види правочинів.
- •2. Умови дійсності правочину. Нікчемні та оспорювані правочини
- •1. Поняття представництва. Види представництва та їх характеристика.
- •2. Довіреність та її види. Представництво без повноважень.
- •Поняття та види строків в цивільному праві.
- •Позовна давність .
- •Початок перебігу строків позовної давності. Зупинення, перерва та поновлення строків позовної давності
- •1.Поняття права власності та його зміст.
- •Право приватної власності
- •Право державної власності
- •Право комунальної власності
- •2. Спільна сумісна власність.
- •3. Право приватної власності.
- •4. Набуття та припинення права власності.
- •5) Набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився
- •5. Захист права власності.
- •6. Інші цивільно - правові засоби захисту права власності.
- •Зобов’язальне право: загальні положення.
- •Виконання зобов”язань.
- •3. Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •Припинення зобов'язань
- •1. Поняття, зміст та форма договору.
- •2. Порядок укладання договорів. Зміна та розірвання договору.
- •3. Класифікація договорів.
Поняття та види строків в цивільному праві.
Здійснення та захист цивільних прав нерозривно пов'язані з фактором часу. З визначеними моментами або періодами часу чинне цивільне законодавство пов'язує виникнення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків, необхідність вчинення передбачених законом чи договором дій, можливість примусового здійснення порушеного права тощо. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Частина 3 ст. 251 ЦК закріплює основну класифікацію строків в залежності від того, де і ким вони визначаються. Згідно такої класифікації строки поділяються на законні, договірні та судові.
Законні строки визначаються в актах цивільного законодавства. Так, наприклад, закон встановлює 6-місячний строк для прийняття спадщини або відмови від неї (ст. 1270 ЦК), позовної давності (ст.ст. 256, 257 ЦК) та інші.
Договірні строки визначаються сторонами в правочинах за їхнім бажанням. Вони можуть бути будь-якої тривалості, якщо інше не передбачено в законі.
Судові строки встановлюються судом, господарським або третейським судом. Наприклад, суд може визначити строк для опублікування інформації про спростування відомостей, що принижують честь та гідність фізичної особи. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, який визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Аналогічно вирішуються питання про останній день строку, що обчислюється півроком, кварталом, місяцями. Такі строки закінчуються у відповідне число останнього місяця строку. Є можливість визначати строк у півмісяця. Такий строк дорівнює п'ятнадцяти дням. Причому, таким чином він обчислюється незалежно від того, скільки днів в тому чи іншому місяці — ЗО, 31, 28 чи 29 днів. Якщо закінчення строку, що обчислюється місяцями припадає на день, якого немає в цьому місяці (29 лютого), то строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний (субота, неділя) чи святковий день (перелік святкових днів наводиться в трудовому законодавстві), то строк закінчується в перший за ним робочий день. Так у випадку, коли закінчення строку припадає на суботу, закінчуватися він буде, згідно з зазначеними правилами, в понеділок. Аналогічним чином обчислюється кінець строку, якщо він приходиться не тільки на вихідний або святковий день, а й на інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення відповідної дії.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Коли здійснення цивільних прав чи виконання обов'язку пов'язується із поданням заяви чи іншого повідомлення і боржник не встигає вчинити цю дію до закінчення відповідних операцій в установі (наприклад, в зв'язку із закінченням в установі робочого дня) в останній день строку. У такому разі особа може здати відповідну заяву чи повідомлення до установи зв'язку (пошти, телеграфу) до 24 години.
