- •Викладач:Кузякова ю. С.
- •Розглянуто і ухвалено пк “Правознавство” Протокол №___від_________ голова пк ______________
- •Тема№1 цивільне право як галузь права
- •1. Предмет цивільного права
- •2. Система цивільного права. Принципи та джерела цивільного права.
- •А) Конституційні акти
- •3. Дія цивільного законодавства
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •1) У залежності від економічного змісту, цивільні правовідносини поділяються на майнові і немайнові.
- •2) За юридичним змістом цивільні правовідносини підрозділяються на абсолютні і відносні.
- •3) За характером здійснення права цивільні правовідносини поділяються також на речові і зобов'язальні.
- •4) У залежності від спрямованості і цілей виникнення цивільні правовідносини поділяються на регулятивні й охоронні.
- •5) Правовідносини можуть бути підрозділені на прості і складні.
- •3. Підстави виникнення, зміни, припинення цивільних павовідносин. Юридичні факти.
- •2. Види цивільних правовідносин
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності.
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності.
- •Обмеження дієздатності, визнання особи недієздатною.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Визнання громадянина померлим.
- •4. Опіка і піклування
- •1.Поняття й ознаки юридичної особи
- •2. Створення і припинення діяльності юридичних осіб.
- •1. Поняття та види об'єктів цивільних прав.
- •Об'єктом правовідносин може бути також результат дій
- •2 Речі та цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •2) У залежності від можливості переміщення речей у просторі, речі можуть бути підрозділені на рухомі і нерухомі.
- •3) У залежності від характеру використання рухомих якостей речей їх можна розділити на речі споживані і не споживані.
- •4) У залежності від здатності речей зберігати при дробленні свою сутність, вони підрозділяються на ділені і неподільні.
- •5) У залежності від можливості індивідуалізації речей вони поділяються на індивідуально-визначені і визначені родовими ознаками.
- •6) У залежності від господарської потреби, речі можуть бути підрозділені на головні і другорядні.
- •3. Нематеріальні блага як об’єкт цивільних прав
- •Поняття, ознаки і види правочинів.
- •2. Умови дійсності правочину. Нікчемні та оспорювані правочини
- •1. Поняття представництва. Види представництва та їх характеристика.
- •2. Довіреність та її види. Представництво без повноважень.
- •Поняття та види строків в цивільному праві.
- •Позовна давність .
- •Початок перебігу строків позовної давності. Зупинення, перерва та поновлення строків позовної давності
- •1.Поняття права власності та його зміст.
- •Право приватної власності
- •Право державної власності
- •Право комунальної власності
- •2. Спільна сумісна власність.
- •3. Право приватної власності.
- •4. Набуття та припинення права власності.
- •5) Набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився
- •5. Захист права власності.
- •6. Інші цивільно - правові засоби захисту права власності.
- •Зобов’язальне право: загальні положення.
- •Виконання зобов”язань.
- •3. Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •Припинення зобов'язань
- •1. Поняття, зміст та форма договору.
- •2. Порядок укладання договорів. Зміна та розірвання договору.
- •3. Класифікація договорів.
5) Набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився
Особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився, набуває право власності на цю річ з моменту заволодіння нею.
6)Знахідка. Під знахідкою слід розуміти річ, яку власник або інший володар загубив, а інша особа — знайшла. При знахідці випадковість має місце як на стороні того, хто втратив, так і на стороні того, хто знайшов річ. Оскільки знахідка не є безхазяйною річчю, вона по можливості повинна бути повернена власнику або іншій особі, що загубила її. Для цього той, хто знайшов, повинен вчинити необхідні дії. Особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов'язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, набуває прав та обов'язків особи, яка знайшла загублену річ.
Особа, що знайшла загублену річ, повинна забезпечити її схоронність. Розмір відповідальності особи, що зберігає річ, обмежується вартістю речі.
Річ, що швидко псується, або річ, витрати на зберігання якої є непропорційно великими порівняно з її вартістю, може бути продана особою, яка її знайшла, з одержанням письмових доказів, що підтверджують суму виторгу. Сума грошей, одержана від продажу знайденої речі, підлягає поверненню особі, яка має право вимагати її повернення. Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування, якщо:
1) не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі;
2) власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить про своє право на річ особі, яка її знайшла, міліції або органові місцевого самоврядування.
7) Бездоглядна домашня тварина. Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, зобов'язана негайно повідомити про це власника і повернути її. Якщо власник бездоглядної домашньої тварини або місце його перебування невідомі, особа, яка затримала тварину, зобов'язана протягом трьох днів заявити про це міліції або органові місцевого самоврядування, який вживає заходів щодо розшуку власника.
Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, може на час розшуку власника залишити її у себе на утриманні та в користуванні або передати іншій особі, якщо ця особа може забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил, або передати її міліції або органові місцевого самоврядування.
Особа, у якої залишена бездоглядна домашня тварина, відповідає за її загибель або пошкодження у межах її вартості лише у разі свого умислу або грубої необережності. Якщо протягом шести місяців з моменту заявлення про затримання бездоглядної робочої або великої рогатої худоби і протягом двох місяців — щодо інших домашніх тварин не буде виявлено їхнього власника або він не заявить про своє право на них, право власності на ці тварини переходить до особи, у якої вони були на утриманні та в користуванні.
8) Виявлення скарбу. Скарбом є навмисно закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності. Скарбом можуть бути не будь-яке сховане майно, а тільки гроші або інші цінні речі, тобто майно, що складає особливу цінність. На відміну від знахідки, при якій річ з володіння власника або іншої правомочної особи вибуває поза їх волею, скарбом можна вважати лише навмисно приховані цінності. Не можуть вважатися скарбом навмисно приховані цінності, власник яких відомий і не втратив на них право.
Особа, яка виявила скарб, набуває право власності на нього.
Якщо скарб був прихований у майні, що належить на праві власності іншій особі, особа, яка виявила його, та власник майна, у якому скарб був прихований, набувають у рівних частках право спільної часткової власності на нього.
У разі виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.
Особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до двадцяти відсотків від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила міліції або органові місцевого самоврядування про скарб і передала його відповідному державному органові або органові місцевого самоврядування.
9) Набувальна давність. Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном — протягом п'яти років, набуває право власності на це майно. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
10) Приватизація - Приватизація — це відчуження майна, що перебуває у державній чи комунальній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України. Приватизація є похідним способом виникнення права власності, бо разом з майном до осіб, що приватизували майно, переходять відповідні права та обов'язки.
Розглянувши первісні способи виникнення права власності, перейдемо до характеристики способів похідних, при яких право набувача ґрунтується на праві відчужувателя.
Такими способами є: придбання майна за договором і в порядку спадкування.
1) Договір, як погоджене волевиявлення, є підставою виникнення права власності в тих випадках, коли в ньому є присутнім намір передачі такого права від відчужувателя до набувача. Це може бути купівля-продаж, дарування, міна і т.п. Якщо такого наміру у сторін немає, і мова йде про передачу майна в тимчасове користування, на збереження й ін., то право власності до іншої особі не переходить.
Право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором.
2) Спадкування. Перехід права власності в порядку спадкування можливий за заповітом чи в силу прямого розпорядження закону. У цих випадках підставою виникнення права власності в спадкоємця є складний юридичний склад: 1) смерть спадкодавця + заповіт + прийняття спадщини спадкоємцем; або 2) смерть спадкодавця + прийняття спадщини спадкоємцями за законом.
Припинення права власності.
Підставами припинення права власності є визначені юридичні факти, з якими закон зв'язує припинення права власності. До таких юридичних фактів відносяться:
1) відчуження власником свого майна;
2) відмови власника від права власності;
3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;
4) знищення майна;
5) викупу пам'яток історії та культури;
6) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю;
7) викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене;
8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
9) реквізиції (У разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості);
10) конфіскації (На відміну від реквізиції, конфіскація має безоплатний характер і може застосовуватися лише у вигляді санкції за скоєний злочин).
