- •Затверджено метод комісією 7.090301
- •Зміст дисципліни «Механіка гірських порід»
- •Рекомендована література
- •1.1. Геотехнологічна класифікація порід.
- •1.2. Характеристика основних породоутворюючих мінералів та гірських порід
- •2. Фізико-механічні властивості гірських порід, їх визначення
- •3. Міцності властивості порід. Огляд теорії міцності о. Мора та паспорт міцності
- •3.1. Показники міцностних властивостей порід
- •3.3. Паспорт міцності гірських порід
- •4. Напружений стан гірських порід. Визначення напружень на площадках ковзання.
- •5. Визначення властивостей гірських порід
- •5.1. Визначення в лабораторних умовах
- •3.2. Теорія міцності о. Мора
- •5.2. Визначення властивостей гірських порід в масиві (в кар’єрі)
- •6. Види порушень стійкості уступів, укосів бортів і відвалів
- •7. Вплив гірничо-технологічних факторів на стійкість уступів, бортів і відвалів
- •8. Розрахунки висоти вертикальних обнажень укосів при плоскій поверхні зсуву
- •8.1. Метод розрахунку і.А. Сімвуліді – в.В. Соколовського
- •8.2. Метод н.А. Цитовича.
- •8.3. Метод п.М. Цимбаревича.
- •8.4. Розрахунки критичної висоти вертикальних обнажень за методом а.Г. Шапара.
- •9. Криволінійні поверхні зсуву та розрахунки стійкості укосів при них.
- •9.1. Метод м.Н. Маслова.
- •9.2. Метод в.В. Соколовського
- •9.3. Метод Фелленіуса.
- •9.4. Визначення стійкого укосу за методом вндімі (г.Л. Фісенка).
- •10. Стан гірського масиву навколо підземних виробок, пружно-пластичний розподіл напруг, напруження навколо зближених виробок.
- •11. Гірничий тиск та управління їм у підготовчих, капітальних та очисних підземних виробок.
- •11.1 Поняття про гірський тиск
- •11.2. Типи прояву гірського тиску в капітальних і підготовчих виробках
- •11.3. Керування гірським тиском у капітальних і підготовчих виробках
- •12. Деформування й зрушення масиву після очисної виїмки корисних копалин підземними виробками
- •12.1. Область зрушення, основні поняття
- •12.2. Зони зрушення порід
- •12.3. Характерні риси прояву гірського тиску в очисних виробках
- •12.4. Параметри процесу зрушення
- •12.5. Фактори, що впливають на процес зрушення масивів гірських порід при підземній розробці
- •13. Огляд теорії гірського тиску Загальні відомості
- •13.1. Теорія м.М. Протодьяконова. Визначення гірського тиску на кріплення гірської виробки
- •13.2. Розвиток теорії тиску п.М. Цимбаревича
- •13.2.1. Загальні відомості про теорію зводу за в.В. Ржевським.
- •13.3. Теорія Лабасса.
- •14. Уявлення щодо вимірювання проявів гірського тиску у виробках та моделювання геомеханічних процесів
- •14.1. Моделювання процесу зрушення уступів
- •14.1.1. Загальні положення
- •14.2. Моделювання на оптично активних матеріалах
- •14.3. Моделювання на еквівалентних матеріалах
- •14.4. Центробіжне моделювання
- •14.5. Визначення необхідного числа експериментів
- •14.5. Вимір напруг у масиві гірських порід
- •15. Основні положення статистичної геомеханіки при визначенні стійкості виробок, укосів і бортів кар'єру
- •15.1 Поняття про механіку суцільного середовища
- •15.1.1.Співвідношення механіки суцільного середовища
- •16. Гравітаційний випуск і переміщення гірських порід при веденні гірничих робіт
- •16.1 Основні положення гравітаційного переміщення гірської маси
- •16.1.1. Область використання гравітаційного переміщення гірської маси
- •16.1.2 Приклади розрахунку параметрів випускних отворів кар'єрних бункерів
- •16.2. Програма виконання завдання
- •16.3. Теоретична частина
- •Продовження таблиці 16.1.
13.2. Розвиток теорії тиску п.М. Цимбаревича
Відповідно
до механіки ґрунтів кут сповзання стінок
виробки
,
звідки для прямокутних виробок
.
Остаточно
.
Для трапецієподібного перерізу висота зводу природного обвалення визначається по вираженню:
Найбільший тиск із боку покрівлі на кріплення буде посередині ширини виробки
,
де
– об'ємна маса породи.
Погонна маса породи в обсязі зводу природної рівноваги за законом параболи для виробок із терміном служби до 1 року
де
Для виробок із t >1 року, тиск на кріплення, віднесене до 1 м довжини виробки буде
де
Тиск на одну кріпильну раму при tкрепи<1 м:
,
а при tкрепи>1
м:
,
де
– відстань між кріпильними рамами.
У
слабких породах
і наявності бічного тиску навантаження
на кріпильну раму визначається по
формулі:
У
наведених формулах розміри
й
дані в проходці. Необхідно при заданому
напівпрольоті у світлі
й висоті
у світлі, зробити перерахунок по
наближених формулах:
;
.
Для
похилих виробок розрахункові формули
відрізняються співмножником
:
де – кут нахилу виробки.
Максимальний згинальний момент верхняка кріплення з урахуванням параболічної форми навантаження обчислюється по формулі:
Необхідний момент опору верхняка кріплення визначають із умови міцності його матеріалу:
де
– допустиме напруження на вигин для
матеріалу верхняка кріплення: для
дерев'яної
МПа; металевої
МПа.
Діаметр
верхняка дерев'яного кріплення
;
або спрощена формула М. М. Пртодьяконова
.
Величину
бічного тиску, визначають як активний
тиск на підпірну стінку сповзаючих
призм, навантажених гірською масою
породи, укладеної в обсязі параболічних
елементів
.
У спрощеній формі навантаження на призми
сповзання приймають равномірнорасподіленої
рівній масі породи в контурі AKMN висотою
.
Епюри бічного горизонтального тиску на кріплення - трапеції, з розмірами:
;
Коли з боків й у покрівлі виробки залягають неоднорідні породи:
де
– висота призм, що навантажують, наведена
до об'ємної маси бічних порід;
– об'ємна
маса порід у покрівлі виробки;
– об'ємна маса порід, що залягають із боків виробки.
Величина бічного тиску:
Крапка
додатка рівнодіючих сил бічного тиску
перебуває в центрі ваги епюри, розташована
на деякій відстані
від ґрунту виробки.
Для
однорідних порід:
Для
неоднорідних порід з боків покрівлі:
На практиці параметри зводу відмінні від розрахункових, особливо висота зводу. Вона відрізняється від параболічної форми й у деяких випадках наближена до еліптичного.
13.2.1. Загальні відомості про теорію зводу за в.В. Ржевським.
Ржевский В.В. рекомендував таку формулу для визначення обрисів зводу природної рівноваги:
де – потужність шару;
– коефіцієнт
зачеплення гірських порід;
– глибина розробки;
– межа
міцності порід на одноосьовий стиск;
– межа
міцності порід на одноосьове розтягання;
– проліт
виробленого простору.
13.3. Теорія Лабасса.
Вважає, що навантаження на гірські кріплення в остаточному підсумку від їхньої піддатливості.
Руйнуюча навколо виробок порода збільшується в обсязі, переміщаються убік виробки, у результат чого давить на кріплення. З боку покрівлі до тиску, створюваному розширенням породи, додається тиск від ваги шматків, що відокремилися від маси, породи. Коли кріплення має достатній опір, вона зупиняє процес руйнування. Наступає рівновага.
Труднощі розрахунків зводиться в нерівномірному розподілі напруг навколо виробки несиметричному зсуві порід.
Треба встановити величину й напрямок тиску при сталій рівновазі, а також залежність очікуваних навантажень від переміщень на контурі виробки.
Розглянуті умови рівноваги елементарного елемента в масиві в площині перпендикулярної осі виробки, характеризуються координатами
і
(мал.).
Р
івняння
рівноваги, являє собою суму проекції
всіх сил на радіус минаючий через центр
елемента й перпендикулярно до нього,
тобто
дорівнюємо
Нескінченно
малими величинами зневажають.
Після перетворення одержуємо:
Для
сипучого середовища в механіку
думають середовище в зоні непружної
деформації незв'язної, тоді:
З
обліком
,
отримано після інтегрування:
де
– радіус виробки,
– тиск на кріплення (реакція кріплення).
Лабасс
використає рішення пружного завдання
Киршя, і ввів ряд допущень (гідростатичне
поле напруг
),
тоді
Рівняння приймає вид:
де
– радіус зони непружних деформацій.
Зневажаючи II членом рівняння, уважаючи, що поверхня непружної зони не овальна, а кругла, і зневажаючи пружним розширенням порід А. Лабасса дає для розрахунків наступні формули:
де
– величина піддатливості призначається
по конструктивним міркуванням.
,
– коефіцієнт
розпушення, приймається рівним 1,1.
Квершлаг
м на
м.
Тиск різко падає з ростом зони непружних деформацій. Тому потрібна податливе кріплення, воно деформується поки тиск не зрівняється з реакцією кріплення.
1.
– піщаник
2.
– міцний сланець
3.
– сланець середньої міцності
Графік, що характеризує напружений стан масиву навколо гірської виробки (по А. Лабассу).
Породи, що руйнуються, навколо виробки утворять подобу щита, що оперізує виробки й робить опір навантаженням з боку пружного масиву, причому дія його тим ефективніше, чим більше обсяг ослаблених або зруйнованих порід.
