12.9. Волинський (Північно-Західний) економічний район

Економіко-географічне положення. Площа району – 40,3 км² (6,6% території України). До складу району входять Волинська і Рівненська області. Район знаходиться на крайньому північному заході України, межує з двома країнами – Білоруссю і Польщею. Це найменший за кількістю населення економічний район країни. Більша частина його розташована на Поліській низовині, решта – на Волинській височині.

Природні умови і ресурси. Рівнинність, переважання опадів над випаровуванням призводить до заболоченості значної території. Грунти більшої частини району малородючі, дерново-підзолисті, на півдні Рівненської області виділяються чорноземи. Тут значні водні ресурси, густа річкова мережа, багато озер, особливо на крайньому північному заході. За лісовими сировинними ресурсами район поступається тільки Карпатському. Лісами вкрито близько 40% його території, переважають дубово-соснові ліси. У лісостепу поширені грабово-дубові і дубові ліси.

У Волинському районі із паливних ресурсів є кам'яне вугілля (Львівсько-Волинський басейн) і торф. Нині основні запаси кам'яного вугілля у Нововолинську майже вичерпані. Значними родовищами торфу є Турське, Цирське, Морочне, Семерне тощо. Останнім часом у Волинській області відкрито невеликі запаси природного газу біля селища Локачі 96,5 млрд. м³ та значні запаси уранової руди (поблизу м. Рівне).

У районі великі поклади базальту (Іванова Долина, Берестовці) і граніту (Вири, Осницьк, Клесов). З іншої будівельної сировини є гнейси, діабази, вапняки, глина, пісок, крейда, а також сировина для скляної промисловості – каолін. У Рівненській області розробляються поклади бурштину. Трапляється й інше коштовне каміння. В різних частинах району виявлено мінеральні води.

Населення і трудові ресурси. Чисельність населення району становить 2223,0 тис. осіб (2005 р.), що становить 4,6% загальної чисельності у державі. причому воно більш-менш рівномірно розподілене між областями. Так, на Волинську область припадає 47,4%, а на Рівненську – 52,6%. Густота населення у районі сягає 55,2 осіб/км², що майже на третину менше від середньої державної щільності населення. У Волинській області густота ще менша – 52,2 осіб/км².

Волинський район належить до тих регіонів, у яких сільське населення кількісно переважає міське і частка його сягає 51,5%. Густота сільських мешканців району є більшою від середнього показника у країні (відповідно, 28,4 і 26,0 осіб/км²). У Рівненській області вона більша (30,9 осіб/км²), ніж у Волинській (26,0 осіб/км²). Загалом виділяють три локальних райони сільського розселення: із найнижчою густотою – менше 20 осіб/км² (південна частина Волинського Полісся); із середньою густотою – коливається у межах 20-30 осіб/км² (північ Волинської і Рівненської областей); із високою густотою – від 30 до 40 осіб/км² (Волинська височина і Мале Полісся).

Середні розміри сільських поселень району (557 осіб) є ледь більшим від середніх в Україні (548 осіб). Причому у Рівненській області вони значно перевищують середню чисельність села (більш ніж на 120 осіб) Волинської області, сягаючи біля 620 осіб. Найбільші села розміщені у північній і східній частині Рівненщини (Володимирецький, Сарненський, Березнівський, Рокитнівський райони), де їхня людність перевищую 800 осіб.

У Волинському економічному районі міське населення становить менше половини і воно зосереджено у 22 містах, у тому числі 8 обласного підпорядкування та 38 містечках, більшість із яких знаходяться у Волинській області (22). Чисельність міського поселення в регіоні становить 17960 особи, що на 34,3% нижче від середнього показника у країні. На Рівненщині вона є більшою на 13,0%, а на Волині меншою на 11,8%. На теренах регіону нараховується лише 4 міста з чисельністю населення понад 50 тис. осіб – Рівне, Луцьк, Ковель і Нововолинськ.

Працездатне населення становить 56,1% (на 1,8% менше середнього рівня), молодь – 23,1% (на 4,4% більше), особи похилого віку – 20,8% (на 2,6% менше). На 1000 осіб населення регіону припадає лише 280 пенсіонерів, що на 21 особу менше від середнього рівня у країні.

У статевій структурі населення жінки кількісно переважають чоловіків. Проте порівняно з іншими економічними районами, співвідношення між чоловіками і жінками незначне. Район посідає друге місце в державі (після Карпатського) за різницею між особами чоловічої та жіночої статі. Так, на 1000 жінок тут припадає 895 чоловіків, що на 4% більше від середнього рівня.

Національний склад населення району досить однорідний – більше 96% українців. Приблизно 2,5% населення становлять росіяни, які проживають у найбільших містах. Окрім того, є білоруси, особливо в Рокитнівському районі Рівненської області, а також невелика кількість поляків, євреїв і представників інших національностей, що мешкають у містах.

Територіально-галузева структура економіки. Загалом, загальний рівень економічного розвитку Волинського району найнижчий у країні. Переважають галузі АПК. Окрім харчової і легкої промисловості, тут набули розвитку машинобудування і металообробка, лісова, деревообробна, фарфоро-фаянсова галузі промисловості.

Промисловість. Машинобудування спеціалізується на виробництві сільськогосподарських машин (Ковель, Рівне), приладів (Луцьк, Рівне), устаткування для залізничного транспорту (Ковель), будівельних інструментів (Костопіль), обладнання для тваринництва і кормовиробництва (Квасилів, Рожище). Луцький автомобільний завод виробляє легкові автомобілі підвищеної прохідності. Працюють численні ремонтні підприємства, в тому числі Дубнівський ливарно-механічний завод.

Підприємства хімічної промисловості випускають хімічні добрива (Рівне), товари побутової хімії (Рівне, Луцьк), пластмасові (Здолбунів, Корець) і гумотехнічні (Дубне) вироби.

У районі розвинута промисловість будівельних матеріалів. Працює цементно-шиферний комбінат у Здолбунові. Виробництво залізобетонних виробів і конструкцій та цегли налагоджено у Луцьку, Рівному, Здолбунові, Сарнах, Нововолинську. В Луцьку діє картонно-руберойдовий завод, що виготовляє м'яку покрівлю, гідроізоляційні матеріали. Виділяється вапняково-силікатний завод у Новій Любомирі, завод базальтових і теплоізоляційних матеріалів у Костополі. Обробка граніту і базальту налагоджена в Рівненській області у Костопільському, Сарненському та Рокитнівському районах. Скляна та фарфоро-фаянсова промисловість також набула розвитку у цій області (Костопіль, Рокитне).

Високий рівень розвитку мають лісова і деревообробна промисловість. Лісозаготівля зосереджена в районах Дубровиці і Цумані. Великі деревообробні та домобудівні комбінати працюють у Костополі, Оржеві, Смизі, Клевані, меблеві фабрики – у Рівному, Костополі, Дубному, Острозі, Радивилові, Сарнах. У лісгоспах виробляються скипидар, живицю, вітамінне борошно.

Енергетичною базою району є вугільна і торфова промисловість. У Волинській області знаходиться 9 кам'яновугільних шахт. У північних районах Північного Заходу видобувають торф (Журавичі, Малевичі, Сойне у Волинській області, Москвин, Смига, Клесів, Семерне у Рівненській області). Електроенергією район забезпечується переважно від Рівненської АЕС та Добротвірської ДРЕС (Львівська обл.). Природний газ подається газогонами Івановичі – Долина та Дашава – Рівне – Костопіль.

Агропромисловий комплекс. Сільськогосподарське виробництво Волинського району спеціалізується на скотарстві, вирощуванні льону-довгунця, картоплі, хмелю, зерна. Орні землі обіймають майже 70% сільськогосподарських угідь. Значні площі зайняті під сіножатями та пасовищами. Важливими зерновими культурами району є озима пшениця і жито. Озиму пшеницю переважно сіють на півдні району, жито – на півночі. З інших зернових сіють також ячмінь та просо. Значні площі зайняті під льоном-довгунцем, хмелем. Волинський район – один із головних регіонів країни з вирощування картоплі. У південній лісостеповій частині вирощують цукрові буряки. Тут же розвинуте садівництво, ягідництво й овочівництво. Навколо таких міст, як Рівне, Луцьк, Нововолинськ, Здолбунів, розвивається приміський тип сільського господарства.

Провідна галузь тваринництва – скотарство. На Поліссі воно має молочно-м'ясний напрям, у лісостепових районах – м'ясо-молочний. Розвинуте свинарство, вівчарство, птахівництво. Допоміжними галузями тваринництва є кролівництво, рибництво, бджільництво.

Найважливіша галузь – харчова промисловість, яка базується на власній сировині. Цукрова галузь розвинута на півдні району, її провідними підприємствами є Володимир-Волинський, Іваничівський, Гнідавський (Луцьк), Горохівський (Мар'янівка) у Волинській області та Дубнівський, Бабино-Томахівський, Корецький, Мізоцький, Острозький і Шпанівський заводи у Рівненській області. Найбільшими овочеконсервними заводами є Луцький, Володимир-Волинський, Іваничівський, Рожищенський (усі – Волинська область), Демидівський, Дубнівський, Острозький, Великомежиріцький, Радивилівський (усі – Рівненська обл.).

М'ясна промисловість, окрім сировини, орієнтується і на споживача. Значні м'ясопереробні підприємства зосереджені в Луцьку, Нововолинську і Ковелі на Волині та в Рівному і Дубному на Рівненщині.

Молочні підприємства поширені по всій території Північно-Західного району: у Луцьку, Рівному, Дубному, Сарнах, Гощі. Працюють ще інші заводи харчової промисловості – крохмале-патоковий у Володимирі, спиртовий – у Зірному, пивоварні – у Луцьку, Рівному, Острозі, Семидубах, Квасилові, Вовковиях, мінеральних вод – в Острозі, Березному, Степані, кондитерські – в Луцьку, Рівному.

Основна частина галузей легкої промисловості також використовує місцеву сировину. Це шкіряно-взуттєва і лляна галузі. Із сировинних регіонів льон надходить на заводи первинної обробки льону у Бережному, Володимирі, Сарнах, Дубровиці, Зарічному. У Рівному на льонокомбінаті виробляють тканини. З інших підприємств текстильної промисловості відомі меланжева фабрика в Луцьку та фабрика нетканих матеріалів у Рівному. Виробництво штучної шкіри знаходиться у Нововолинську і Ковелі. З інших галузей у районі працюють підприємства швейної та панчішно-шкарпеткової промисловості.

Транспортний комплекс. Транспортне забезпечення Волинського району недостатнє. Довжина залізниць становить 1109 км, автошляхів з твердим покриттям – понад 8,5 тис. км. Найбільшими залізничними вузлами в районі є Ковель, Сарни, Рівне, Здолбунів; судноплавними річками – Прип'ять, Горинь, Стир. У Луцьку та Рівному є добре обладнані аеропорти.

Регіональні промислово-економічні вузли. У Волинському економічному районі нараховується три промислових вузли: Рівненський, Луцький, Ковельський. Найбільший із них – Рівненський (Рівне, Дубно, Здолбунів). Провідними галузями вузла є машинобудування і металообробка, харчова, легка промисловість, будівельна індустрія.

У Рівному знаходяться такі великі підприємства, як ВО "Газотрон", "Азот", завод тракторних агрегатів, заводи високовольтної апаратури, торгового обладнання. Харчова промисловість представлена м'ясокомбінатом, овочеплодопереробним і молочним заводами, кондитерською фабрикою. До підприємств легкої промисловості належать льонокомбінат, швейна і нетканих матеріалів фабрики. У місті розвинута будіндустрія (комбінати домобудівний, великопанельного домобудування, ВО "Рівнезалізобетон") та деревообробна промисловість (ВО "Рівнедерев"). Провідною галуззю Дубного є харчова промисловість, Здолбунова – будіндустрія.

Ядро Луцького промислового вузла місто Луцьк. До вузла входять також Ківерці, Підгайці та інші менші населені пункти. Провідна галузь – машинобудування і металообробка (заводи автомобільний, підшипниковий, електроапаратний, комунального машинобудування і комунального обладнання, виробничо-наукове об'єднання "Електротермометрія").

Підприємства хімічної промисловості представлені заводами "Спектр", виробів із пластмас. У місті є підприємства будівельної індустрії (ВО "Волиньзалізобетон", заводи великопанельного домобудування, картонно-руберойдовий і силікатний), легкої промисловості (виробничо-торгове шовкове об'єднання та виробниче об'єднання "Волинь", взуттєва фабрика, завод синтетичних шкір). Тут знаходиться багато підприємств харчової промисловості (консервний, "Харчопродукт", продтоварів, хлібо-, молоко-, маслозаводи). До деревообробної промисловості належать меблевий і тарно-бондарний комбінати.

Головним центром Ковельського промислового вузла є Ковель – значний залізничний вузол Волинського району. Промисловий комплекс складається з різних галузей. У місті є підприємства, що обслуговують залізничний транспорт. Тут також працюють заводи: сільськогосподарських машин, льонообробний, крохмальний, комбікормовий, сироробний, будівельних матеріалів. Є м'ясо-, хлібокомбінати, швейна та культтоварів фабрики, ветсанзавод, деревообробний комбінат.

Промисловими центрами Волинського економічного району є Нововолинськ Волинської та Сарни Рівненської областей.

Економічні зв’язки. Із Волинського району вивозять будівельні матеріали та коштовне каміння (бурштин), сільськогосподарські машини, прилади, підшипники, автомобілі, устаткування для залізничного транспорту, хімічні добрива, лісоматеріали, фанеру, меблі, паркет, тару, стандартні житлові будинки з дерева, лляні тканини тощо.

Різноманітні машини й обладнання, прилади та інструменти, вантажні і легкові автомобілі, автобуси, штучні й синтетичні волокна, добрива, метали, олія, виноград, кавуни тощо надходять сюди з інших районів країни.

Проблеми і перспективи удосконалення еконо­міки району. Оскільки Волинський район має найнижчий у країні рівень промислового розвитку і досить високий для України природний приріст населення, тут гостро постають проблеми раціонального використання трудових ресурсів. Через приховане безробіття з району на заробітки виїжджало чимало робітників.

Екологічні проблеми найперше пов'язані з радіоактивним забрудненням, особливо в таких адміністративних районах, як Сарненський, Володимирецький, Дубровицький, Зарічнянський та Рокитнівський. Окрім того, Рівненська АЕС побудована на карстових породах, що легко розмиваються. Тому, щоб уникнути загрози аварії на станції, необхідно витрачати величезні кошти для закріплення породи під станцією.

Загалом підвищується забруднення довкілля навколо таких міст, як Рівне, Нововолинськ, менше – Луцьк. До того ж у районі існують проблеми з водою, бо у 25 селах Рівненщини вода взагалі зникла із криниць. Негативним результатом меліорації є виникнення на місці колишніх боліт, осушених меліораторами, пересушених земель, які необхідно поливати.

Нарешті, економічний розвиток Волинського району стримує недостатній розвиток транспортної мережі. Це найбільше стосується північних районів Волинської та Рівненської областей.