- •Тема III
- •Тема III
- •Тема III
- •Тема III
- •Тема III
- •Тема III
- •Тема III
- •Тема III
- •1. Які дезрозчини використовують для вологого прибирання приміщень:
- •2. Періодичність проведення вологого прибирання палат:
- •4. Що входить до складу мийного розчину для оброблення медичного інструмента рію:
- •Тема III
- •10. В яких стаціонарах найбільні високий відсоток внутрішньолікарняної інфекції:
- •11. Укажіть, які мікроорганізми не зумовлюють виникнення внутрішньолікарня ної інфекції:
- •12. У виникненні таких внутрішньолікарняних інфекцій, як грип, грз, гепатит в, с, герпес, краснуха, віл-інфекція відіграють роль:
- •15. Внутрішньолікарняна інфекція не поширюється шляхом:
- •16. Повітряно-краплинний шлях поширення інфекції характерний для стаціона-
- •17. Кишкові внутрішньолікарняні інфекції найчастіше передаються шляхом:
- •19. Внутрішньо лікарняні інфекції кишкової групи не передаються через:
- •22. Мікробіологічний контроль лікувально-профілактичні заклади проводять:
- •23. Мікробіологічний контроль санітарно-епідеміологічні станції проводять:
- •25. Систему інфекційного контролю та інфекційної безпеки в лікувально профілактичному закладі організовує:
- •26. Відповідальність за порушення санітарно-протиепідемічного режиму в стаціо нарі несе:
- •32. Штучний шлях передачі внутрішньолікарняної інфекції:
- •34. Обов'язкове використання масок у всіх відділеннях стаціонару:
- •36. На соціальному рівні оброблення рук виконують:
Тема III
Дезінфекція
Профілактична
Осередкова
Поточна
Заключна
Соматичне
відділення стаціонару
Пацієнт-бацилоносій
Амбулаторний
лікувальний
заклад
і Р
.1
Проводять
постійно
до ^
госпіталізації
Проводять
одноразово після
ізоляції хворого
чи бацилоносія
11.
Мал. 5. Види дезінфекції
\
)\
> Профілактичну дезінфекцію проводять постійно, незалежно від наявності джерела інфекційного захворювання. Мета — запобігання виникненню і поширенню інфекційного захворювання та накопиченню збудника захворювання в навколишньому середовищі.
* Осередкову дезінфекцію, залежно від того, на якому етапі передачі збудника інфекції її проводять, поділяють на поточну та заключну.
Поточну дезінфекцію проводять в осередку інфекції в присутності хворого чи бацилоносія. Мета — запобігання розсіюванню збудника в навколишньому середовищі шляхом негайного знищення збудника інфекції після його виве дення з організму хворого чи носія. v - ^ t ■ \
Заключну дезінфекцію виконують одноразово в осередку інфекції після ізоляції, виїзду, смерті хворого чи бацилоносія. Мета — повне знезараження об'єктів, які могли бути заражені збудником інфекції. Проводять в осередках тих інфекцій, збудники яких стійкі в навколишньому середовищі. До них належать: чума, холера, поворотний тиф, черевний тиф, сальмонельоз, дизентерія, гастроентерит, коліт, інфекційний гепатит А і вірусний гепатит, поліомієліт, туберкульоз, дифтерія, менінгококова інфекція, грибкові захворювання,
100
Інфекційна безпека, Інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим
г листяні інвазії та деякі інші. Заключну дезінфекцію виконують дезінфекційні бригади санепідемстанції.
Для проведення дезінфекції необхідно знати: ' ^я
що підлягає знезараженню; > < «* :ъ
коли слід провести дезінфекцію; - , </. ;J і У к ^|-{-г. гн ^ v-^ '
чим провести дезінфекцію;
4) ЯК ЗДІЙСНИТИ ДеЗІнфеКЦІЮ. >Xtr ^ЯЯТтГ"!1 Г!л
Методи дезінфекції: механічний, фізичний, хімічний.
Механічні методи — чищення, вологе прибирання, прання, провітрювання, витрушування, вентиляція, фільтрація. Цими засобами можна звільнити багато речей і поверхонь від пилу і бруду, а тому — від значної кількості мікроорганізмів. Побутовий пилосос разом з пилом видаляє до 98 % мікроорганізмів.
При провітрюванні помешкань протягом 15 хв кількість мікроорганізмів у повітрі різко зменшується, а через ЗО хв їх майже немає. Промисловість випускає спеціальне вентиляційне обладнання, що широко застосовується в лікувально-профілактичних закладах. Провітрювання має велике значення для профілактики грипу, кору, вітряної віспи, краснухи й інших інфекційних хвороб, збудники яких передаються краплинним шляхом і нестійкі в повітрі. Для зменшення бактерійного забруднення повітря чи води можна використовувати ще й фільтрування.
Фізичні методи. Термічні і променеві засоби — це використання високої або низької температури, висушування, ультразвуку, струменів ультрависокої частоти, а також надвисокочастотного, радіоактивного опромінення, освітлення ультрафіолетовими лампами, що мають бактерицидну дію.
Гаряче повітря або сухий жар застосовують у повітряних стерилізаторах та інших апаратах для знезараження лабораторного посуду, інструментів. Гаряче повітря використовують також у повітряних камерах для дезінсекції одягу, матраців, подушок, ковдр або інших речей. Прасування білизни, одягу також сприяє знезараженню.
Кип'ятіння застосовують для дезінфекції виробів зі скла, металу, стійких полімерних матеріалів, гуми. При кип'ятінні виробів із полімерних матеріалів усі вироби мають бути попередньо загорнуті в марлю. Кип'ятінням знезаражують посуд, предмети догляду за хворими, білизну, іграшки. Для дезінфекції виробів цим методом використовують дистильовану воду — час кип'ятіння ЗО хв з моменту закипання. Знезаражувана дія кип'ятіння посилюється при додаванні у воду соди — час кип'ятіння скорочується до 15 хв. Слід зазначити, що всі вироби мають бути занурені у воду. Кип'ятіння проводять у спеціальних кип'ятильниках або в закритому емальованому посуді.
Водяні/ пару використовують у дезінфекційних камерах для знезаражен ня одягу, постільної білизни й інших м'яких речей. У парових стерилізато рах її використовують для стерилізації перев'язувального матеріалу та ін струментів. , , ,Vr I-."-.-!»:-- •?.:-.' ' ,*M>.X:;t ;,ur. -
101
