Тема III

• ш ироке застосування засобів індивідуального захисту (окуляри, щитки, екрани, маски, рукавички тощо); ■

• організація специфічної та екстреної профілактики медперсоналу (ще­ плення — бажано від тифу, грипу, поліомієліту (при епідемії), БЦЖ; рекомен­ довано від дифтерії, гепатиту В, правця);

3. упровадження в лікувальний процес безпечних в епідемічному плані ме­ дичних технологій;

4. розроблення стандартів медичних маніпуляцій, що включають правила протиепідемічного режиму з метою профілактики внутрішньолікарняної ін­ фекції серед пацієнтів та медперсоналу.

Умови безпеки медичної сестри на робочому місці v г м

1. Спеціальний одяг, що захищає медичну сестру від можливого потраплян­ ня крові та інших виділень при виконанні маніпуляцій: ••.ч-тг-.

• медична шапочка; • _:._ч -

• одноразові гумові рукавички; l ^ '^! і /іЧ,л кг^^ :. ;і _т ,

• маска марлева чотиришарова або респіратор; , , .

• окуляри; ■ -- ,,-v, v і, х Л/;->

• вологонепроникний фартух або халат. ^.;.,.•!• ,

2. Засоби взяття та доставки лабораторного матеріалу:

• одноразові шприци та голки;

• спеціальні ємності для збирання біологічного матеріалу;

• контейнери для транспортування біологічного матеріалу.

3. Контейнери для передстерилізаційного очищення та дезінфекції.

4. Контейнери для утилізації. ^ ^f >/^; vi ;-r-s *\нз -'а; : ,^:: j >r _t?

5. Дезінфекційні та антисептичні засоби. ; , - - ' Обстеження працівника на бацилоносійство. Оскільки медичні працівни­ ки можуть бути джерелом виникнення внутрішньолікарняної інфекції в гіне­ кологічних відділеннях та акушерських стаціонарах, їх обстежують на баци­ лоносійство не рідше 1 разу на рік. Обов'язковому бактеріологічному дослідженню підлягає слиз з передніх відділів носа та зіва. Узяття матеріалу із зіва проводять з поверхонь мигдаликів ватним тампоном натще або не рідше ніж через 2—3 год після споживання їжі. Посів матеріалу, що досліджується, на середовище здійснюють не пізніше як через 2 год після взяття.

Якщо в медичного працівника виділено стафілокок у посіві зі слизу носо­глотки, йому обов'язково призначають консультацію стоматолога і оторинола­ринголога. Якщо ці спеціалісти виключають розвиток патології, бацилоносій проходить санацію. Здійснюють її розчином фурациліну, олійним розчином хлорофіліпту тощо. Після цього повторно тричі беруть мазки на стафілококо-носійство. Коли ж і після проведеної санації продовжує висіватись стафілокок, роблять посів на чутливість до антибіотиків і проводять антибіотикотерапію. За відсутності ефекту проводять фенотипування і продовжують санацію. Якщо ж протягом року не вдається досягнути позитивного результату, такого пра­цівника переводять на роботу у відділення соматичного профілю. ^-, л;г *

₁₁₄

Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим

к І Умови профілактики внутрішньолікарняної інфекції і виносу її за межі ме­дичних закладів. Контаміновані патогенними мікроорганізмами і вірусами відходи медичних закладів становлять небезпеку в епідеміологічному й еколо­гічному плані. Відсутність у більшості лікувально-профілактичних закладів організованої системи збирання, транспортування й видалення медичних від­ходів не виключає можливості інфікування пацієнтів, персоналу, функціо­нальних приміщень клініко-діагностичних відділень стаціонару патогенними мікроорганізмами, що може спричинити поширення внутрішньолікарняної інфекції і виносу її за межі медичних закладів.

¹ Відходи, що утворюються в лікувально-профілактичних закладах, мають різний ступінь епідеміологічної й екологічної небезпеки залежно від їхнього складу і ступеня контамінації біологічними агентами. Тому їх виділяють у різ­ ні класи та вимагають конкретних умов збирання, тимчасового зберігання, транспортування. ,, .■■_J.^.

Класифікація відходів лікувально-профілактичного закладу та особливос­ ті дій медичного персоналу ;/ ; v

Відходи класу А утворюються в: ^л ''' ^{; :} *

• палатних відділеннях (крім інфекційних, шкірно-венерологічних, фти­ зіатричних, мікологічних); ' •

• адміністративно-господарських приміщеннях;

• центральних харчоблоках, буфетах відділень (крім інфекційних, шкірно- венерологічних, фтизіатричних, мікологічних);

позакорпусній території закладу.

Збирають відходи в багаторазові ємності або одноразові пакети білого ко­льору. Одноразові пакети розміщуються на спеціальних візках або усередині багаторазових баків. Заповнені багаторазові ємності або одноразові пакети до­ставляють до місць установки (між-)корпусних контейнерів і перевантажують у контейнери, призначені для збирання відходів цього класу. Багаторазова тара після збирання і спорожнювання підлягає мийці і дезінфекції.

Відходи класу Б утворюються в: _ ^_:^гм_т!т;от -.uaqT v _t,-J,-!^

• операційних;

-"'■її _г і . . f . :.-. _ • і л* г.

^{• реанімаційних; - . - , ^„^.} _L^-,.....

' • процедурних, перев'язочних і інших маніпуляційно-діагностичних при­ міщеннях; _?ї ■■■ _г- ,..

• ІнфеКЦІЙНИХ, ШКІРНО-ВЄНЄРОЛОГІЧНИХ ВІДДІЛеННЯХ; Т' -ій.ОЇ чу т

• медичних і патологоанатомічних лабораторіях; ;-^;:

• лабораторіях, що працюють із мікроорганізмами 3—4-ї групи патоген­ ності; " ■ ■?:*■■ ^vicw*;.. in^v-л,- .'-^.-Л

• віваріях, ветеринарних лікарнях. v

Відходи класу Б після дезінфекції збирають в одноразове герметичне впаку­вання. М'яке впакування (одноразові пакети жовтого кольору) закріплюють на спеціальних стійках (візках). Після заповнення пакета приблизно на 3/4 з нього видаляють повітря, і співробітник, відповідальний за збирання відходів

₁₁₅