2.3 Кредитні відносини мвф та України

Кредит від МВФ є важливою складовою всіх антикризових дій українського уряду. 3 липня 1992 року Верховною Радою України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародну фінансову корпорацію, Міжнародну асоціацію розвитку та Багатостороннє агентство гарантування інвестицій».[15]

Більш тісне співробітництво України та МВФ розпочалося в березні 2004 року. Тоді рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила програму «stand by» для України строком 12 місяців, згідно якої країна може звертатись до організації з метою отримання кредиту на суму 605 млн.дол. у випадку різкого погіршення платіжного балансу. Програма напрямлена на забезпечення тривалої макроекономічної стабільності та підтримку постійного економічного зростання. Якщо до настання кризи Україна не відчувала необхідність звернення до займу, то під час стрімкого економічного спаду уряд країни було прийняте рішення звернутись до організації за допомогою.

Вже в жовтні 2008 року для проведення експертної оцінки функціонування банківської та фінансової системи України в умовах загострення світової фінансової кризи в Україні почала роботу місія МВФ. Проте для отримання кредиту МВФ українська влада повинна була розробити спільний план захисту економіки від наслідків світової фінансової кризи та обов’язково закріпити його на законодавчому рівні. [16]

В кінці жовтня 2008 року МВФ підтвердив готовність виділити Україні кредит на суму 16,5 млрд.дол. на 15 років під чотири відсотки річних для подолання проблем в економіці. 10 листопада 2008 року Україна отримала перший транш кредиту «stand by» в розмірі 4,5 млрд.дол.. Одразу ж після отримання засобів постало питання щодо подальших грошових переказах.

   Якщо поглянути на дані щодо сукупного зовнішнього боргу України, то можна побачити що з ІІ кварталу 2008 до І кварталу 2010 загальна сума боргу практично не змінилася – біля 100 млрд. дол. Водночас, скоротився борг банків і підприємств та зріс борг держави. Це саме через кошти МВФ, що ними розплатилися за приватні борги. [15]

   МВФ зазвичай пропонує низькі ставки, великі кредити, довгі терміни погашення. Проте, більшість урядів, якщо у них є така можливість надають перевагу залученню коштів деінде. Це пов’язано з тим, що на свої дуже привабливі умови Фонд вимагає проведення непопулярних змін. Якщо приватні інвестори не дають коштів, то вони побоюються не отримати їх у майбутньому. А це означає, що проблеми таки є і в уряду немає політичної волі їх виправити самотужки. МВФ полегшує урядам цю задачу – вони можуть казати, що непопулярні заходи, наприклад підвищення тарифів, зроблено на вимогу МВФ, і до того ж отримують кредит. [17]

Фонд перервав співпрацю з урядом в 2009 році через те, що останній не виконав узяті на себе зобов’язання. Один з напрямків виправлення ситуації в економіці, на якому наполягав МВФ було виведення державної компанії Нафтогаз з її постійно збиткового становища. Для збільшення доходів Нафтогазу серед іншого домовилися підвищити тарифи на газ для населення. Проте, формально – через заперечення профспілок, а реально – аби не втратити голоси на виборах, рішення про підвищення тарифів було поховано.

   Відновлення співпраці з Фондом відбулося лише влітку цього року, хоча розмови з українського боку про те, що країна от-от відновить співпрацю, йшли ще з весни. Основна проблема, як і у попереднього уряду, що це були саме розмови, а не дії. МВФ вже втомився від урядів, що дають багато обіцянок, а потім їх не виконують. Уряд змушений був зробити секвестр бюджету на 2010 рік, почати підвищення тарифів на газ для населення та теплокомуненерго для того аби отримати перший транш кредиту. Певною мірою окрім проблем з українською стороною на переговорах, на МВФ тиснув той факт, що за попередньою угодою Україна має починати повернення кредиту за два роки після початку програми – тобто восени 2010 року мають відбутися перші виплати. Тому Фонд частково замінює старий борг України новим. [17]

В березні і квітні 2010 року в Україні працювали технічні місії МВФ, які мали мету переглянути макроекономічну ситуацію, яка наявна в країні та з’ясувати існуючи можливості щодо відновлення надання підтримки. Вже в кінці квітня відбувся візит делегації України в США. Результатами даного візиту Мінфін отримав доопрацьовану версію проектів «Листа про наміри та Меморандуму про економічну та фінансову політику». Чергова місія МВФ прибула в Україну в червні 2010 року, яка спільно з Представництвом МВФ в України провела переговори з визначеними державними установами країни, під час яких сторони обсудили технічні параметри майбутньої угоди. [18]

Щодо основних виплат по зовнішньому боргу, останні значення для погашення основної суми зовнішнього боргу, державний та гарантований державою в Україні склав 1106858 тис.дол. на 2010 рік.

Рис. 2.2 – Приріст державного зовнішнього боргу України за 1993-2010 рр., дол..США

Аналізуючи дані, наведені в таблиці Г.1 та рисунку 2.2, не можна виявити чіткої тенденції приросту чи зменшення зовнішнього боргу України за період 1993-2010 рр.. Значення суми зовнішнього боргу значно варіювались в межах від 50000 дол.США в 1992 році до 1941820000 дол.США в 2009 році. Певну тенденцію зменшення боргу України, згідно рис.2.2, можемо спостерігати починаючи з 2003 року і до початку 2009 року. Головною причиною приросту боргу держави в 2009 році була наявна тоді фінансово-економічна криза, що розпочалась в Україні в 2008 році та тривала до 2010 року. Щодо зміни значення зовнішнього боргу України в 2010 році, було наявне зменшення даного показника майже до рівня 2008 року. Це означає те, що країна потрохи оговталась від світової кризи та розвиток її економіки набирає нових обертів. Що свідчить про позитивну динаміку розвитку економіки України та укріплення положення держави в світі.

Для України співпраця з Міжнародним валютним фондом є підґрунтям збереження відповідного іміджу країни, який сприяє підвищенню її кредитного рейтингу на світових фінансових ринках, зменшенню відсоткових ставок по кредитах та стимулює привабливість країни для іноземних інвесторів.

З метою забезпечення своєчасного погашення позик, наданих МВФ, було розроблено спеціальну програму, згідно якої Україна зобов’язана повернули кредит за 2010-2014 роки. Приблизні виплати наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.1 – Прогнозовані виплати до МВФ, протягом 2010-2014 рр., млн..СПЗ

Рік Показник	2010	2011	2012	2013	2014
Основний  борг			2,23	3,50	1,27
Відсотки/Збори	0,11	0,15	0,13	0,05	0,01
Всього	0,11	0,15	2,36	3,55	1,28

[13]

Згідно даних таблиці 2.1, очевидно, що відсоткові ставки МВФ є порівняно невеликими, близько 2 % річних від загальної суми боргу. Погашення основної суми боргу має здійснюватись починаючи з 2012 року до 2014 року.

В 2011 році транші від МВФ Україна не отримувала. Це сталося через порушення термінів проведення пенсійної реформи, що були попередньо узгоджені, та підвищення тарифів на газ. Саме через невиконання даних умов Украйна втратила можливість отримати від Міжнародного валютного фонду три квартальних кредити, що складали приблизно 1,5 млрд.дол. кожен згідно з програмою stand-by. Загальний обсяг даного траншу склав би 15,5 млрд.дол.США.

Станом на кінець 2011 року державний борг України становив 357,27 млрд. грн. (або 44,7 млрд.дол.США). Державний зовнішній борг становив 195,8 млрд.грн (або 24,5 млрд.дол.США). [19]

Продовження співпраці України з МВФ принесе користь економіці країни та допоможе стрімкішому розвитку, проте в той же час існують й певні ризики даної співпраці. Продовження співробітництва з МВФ повинно стати певною гарантією проведення структурних реформ в українській економіці. Ще одним позитивним моментом є підтримання внутрішньої та зовнішньої стабільності, курсу, покриття дефіциту бюджету та платіжного балансу країни. Отже, співпраця України з Міжнародним валютним фондом є досить важливою, вона допомагає інтегрувати в світову економіку, зміцнити економічну безпеку нашої країни. Всі завдання, які вирішують кредити МВФ, надані Україні, покликані забезпечувати інвестиційну привабливість країни, стимулювати закордонних та вітчизняних інвесторів залучати свої тимчасово вільні кошти саме в Україну задля її розвитку та отримання власних прибутків.

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТІВ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ КРАЇНИ