3.1 Міжнародне кредитування розвинутих країн (Португалії, Ірландії, Греції).

Португалія звернулася за фінансовою допомогою в ЄС та МВФ у квітні 2011 року задля покриття величезного бюджетного дефіциту та вирішення проблем, що існували в банківській системі. Вже 17 травня Євросоюз погодив міри по виведенню країни з фінансової та економічної кризи в обмін на цілий ряд важливих реформ, який Португалія має провести протягом найближчих місяців та років.

Згідно до прийнятого рішення Португалії загалом будуть надані кошти в розміри 78 млрд. євро, дві третини з яких надасть Євросоюз (що складе 52 млрд. євро), а одну третину – Міжнародний валютний фонд (що становить 26 млрд. євро). Дані кредити будуть надаватися державі протягом трьох років.

На думку експертів, Португалія має найкращі показники серед держав, які отримують фінансову підтримку кредиторів. Не дивлячи на загальну невизначеність економічних перспектив у найближчому майбутньому, спостерігається перевищуючий очікування ріст сектору торгівлі. В той же час уповільнюються темпи зростання ВВП Португалії через скорочення експорту та встановлення більш жорстоких умов кредитування всередині країни. [20]

Очікується скорочення ВВП, в середньому, на 0,5 % в період з 2011 по 2014 роки. Передбачається, що дефіцит бюджету буде існувати в рамках, зазначених ЄС та МВФ, не дивлячись на погіршення економічної ситуації в цілому. Проте державний борг зросте к 2013 року до 106 % ВВП.

Міжнародне рейтингове агентство S&P підкреслює, що повна реалізація структурних реформ, що передбачені угодами з ЄС та МВФ, покращить конкурентоспроможність країни на міжнародній арені, а також економічні показники в середньо- та довгостроковій перспективі. Підтримка від кредиторів продовжить поступати як мінімум до 2013 року, проте від влади країни потребується своєчасне реагування на будь-які зміни в економіці, які можуть цьому заважити.

Негативним є прогнозування щодо рейтингів, що означає збереження значних ризиків для реалізації домовленостей з ЄС та МВФ. Вони можуть посилитися у випадку негативних змін у державній політиці, послабленні фінансового сектору та зменшення споживання і інвестицій.

Рейтинги країни можуть бути знижені, якщо влада перестане демонструвати прихильність обов’язкам перед кредиторами, а витрати на оздоровлення банківського сектору перевищать 3 % від ВВП. З іншого боку, якщо країні вдасться досягнути поставлених цілей та укластися в рамки суспільних потреб, зменшивши при цьому обсяги зовнішнього боргу та збільшивши рівень експорту, рейтинги можуть бути стабілізовані на поточному рівні.

Ірландія входить в Єврозону та є однією з трьох країн, які отримують значну зовнішню фінансову підтримку. В 2011 році Ірландія отримала фінансову підтримку загальним обсягом в 85 млрд. євро. З них 17,5 мільярдів є засобами самої Ірландії, все інше – від механізму та фонду фінансової стабільності ЄС, окремих країн Євросоюзу та МВФ. [21]

Метою даної програми допомоги Ірландії силами ЄС та МВФ полягає в підтримці фінансового сектору, відновлення стійкості зростання ВВП, укріплення державних фінансів, створення робочих місць.

На сучасному етапі Ірландія виконує план відновлення економіки, підтверджений її кредиторами. Про це свідчить повідомлення місії «Трійки» - представників МВФ, Єврокомітету та Європейського Центробанку, які проводили чергову регулярну оцінку стану економіки країни.

Економічний ріст в першому півріччі 2011 року виявився вище очікувань, як було зазначено в повідомленні. Проте зменшення обсягів торгівлі з ключовими партнерами, швидше за все, сприятиме зменшенню економічного росту Ірландії. Крім того, очікується більше, ніж прогнозувалось при попередньому візиті місії кредиторів, скорочення внутрішнього попиту. Разом обидва ці фактори обмежать відновлення економіки країни, а реальний приріст ВВП буде приблизно 1 % в поточному та в наступних роках.

Міжнародний валютний фонд на початку вересня знизило прогноз росту економіки Ірландії до 0,4 % з 0,6 % в поточному та до 1,5% з 1,9 % - в наступні роки. Єврокомітет в своєму останньому прогнозі погіршила очікування щодо приросту ВВП Ірландії на 0,3 відсоткових пункти – до 0,6 %. Прогноз на 2012 рік був збережений на рівні 1,9 %. [13]

Прем’єр-міністр Ірландії Енда Кєнні в своєму інтерв’ю агентству Blooomberg (8 жовтня 2011 року) повідомив про те, що Ірландія першою з трьох країн, які отримали кредити від Євросоюзу та МВФ, відмовиться від допомоги міжнародних кредиторів.

Уряд країни планує повернутись на ринок боржників настільки швидко, наскільки це буде можливо. При цьому ірландський прем’єр виказав впевненість в тому, що міжнародну рейтингові агентства своєчасно підвищать кредитний рейтинг країни. [22]

Цікавим повідомленням уряду також є те, що Ірландія планує досягнути скорочення дефіциту бюджету к 2015 року до 3% ВВП.

Дефіцит бюджету, який влада Греції повинна побороти, поки що тільки зростає. Якщо за перші 8 місяців 2010 року він складав 16,65 млрд. євро, то за аналогічний період 2011 року він зріс до 19,16 млрд. євро. Не зважаючи на те, що дохідність казни зросла на 5,3 %, склавши 34,98 млрд. євро, її витрати за рік зросли на 7%. Головною статтею витрат, яка зростала весь 2011 рік, були виплати як раз по борговим обов’язкам. Вони збільшились на 2,4 млрд. євро. Крім них, зросли виплати страховим касам на 1,9 млрд. євро через скорочення сум, які вносяться в них населенням. Ще двома значними статтями витрат, які зросли, стала медицина та виплати на безробіття. Витрати на першу зросли за рік на 834 млн. євро, а виплати – 306 млн. євро.[22]

Спеціалісти також звертають увагу на те, що всі зазначені цифри стосуються тільки державного бюджету, до якого не входить ряд інших витрат, наприклад, витрати на місцеве самоуправління та інші статті.

Комісія з оцінки ефективності мір по реанімації економіки Греції, в своїй доповіді зазначила, що рецесія, в якій опинились Афіни, є глибшою, ніж це очікувалось раніше. Відновлення стійкого росту почнеться не в 2012 році, як очікувалось, а тільки в 2013 році. [20]

Саміт зони євро, який відбувся 27 жовтня в Брюсселі, прийшов до висновку з приватними кредиторами про «добровільне» списання 50 % боргу Греції або приблизно 100 мільярдів євро, що повинно знизити фінансові обов’язки країни до стійкого рівня. Лідери країн Єврозони попередили кредиторів, що у випадку відсутності угоди, втрати тримачів облігацій можуть досягнути 100 %. [22]

Програма списання грецького боргу на 50 % передбачає зниження номінальної вартості грецьких облігацій на руках приватних інвесторів з 206 мільярдів євро приблизно до 100 мільярдів євро. Загальний державний борг Греції перевищує 360 мільярдів євро, або ж 160 % ВВП країни. Це вже другий пакет облігацій, запропонований ЄС з липня, коли інвестори погодились списати 21 % від номінальної вартості грецького боргу. Євросоюз вимагає від приватних інвесторів збільшити списаний через неспроможність Греції розплатитися за борги. [13]

Окрім цього, на саміті ЄС було прийняте рішення про представлення Афінам другого пакету фінансової допомоги на 100 мільярдів євро у вигляді кредитів та 30 мільярдів євро у вигляді засобів для ре капіталізації банків. Незважаючи на таке фінансування, в країні постійно відбуваються мітинги та страйки. Так, наприклад, 20 жовтня 2011 року не менше за 20 тисяч людей влаштували акцію протесту перед будинком грецького парламенту, де обговорювалось нове скорочення витрат в обмін на кредити ЄС та МВФ. [20]

У Греції стрімко зросло безробіття до 18,4 % економічно активного населення, як повідомили національна статистична служба. Безробіття зросло майже на 2 відсоткових пункти за місяць та на 6,2 відсоткових пункти (майже на 50%) у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року. Кількість безробітних зросла за рік на 295 тисяч.

Таким чином, проаналізувавши ситуацію в даних трьох країн, можна говорити про те, що Міжнародний валютний фонд, Єврокомісія та Центробанк грають важливу роль в організації міжнародних кредитних відносин та підтримки стабільності міжнародних розрахунків. Через те, що їх діяльність дозволяє внести регулюючий початок та відповідну стабільність в цілісність всесвітнього господарства, забезпечуючи в цілому безперебійне функціонування валютно-фінансової сфери.