Запитання і завдання для самоконтролю

1. Назвіть склад та техніко-економічні показники виробничої програми.

2. Назвіть методи і прийоми визначення потреби у трудових, матеріальних та фінансових ресурсах для виконання виробничої програми.

3. Наведіть поняття виробничої потужності підприємства.

4. Якими причинами обумовлена нестійкість виробничої потужності підприємства?

5. Яка роль вимірників для формування виробничої програми?

6. Поясніть сутність і призначення балансу потужностей підприємства.

7. Які поняття, види, методи розрахунку виробничої потужності підприємства залежно від галузі промисловості?

8. Яка існує система показників контролю за виконанням виробничої програми?

Тема 10. Управління матеріально-технічним забезпеченням та збутом

План

1.Матеріально-технічне забезпечення: сутність, форми, організаційна структура та функції.

2. Управління матеріально-технічним забезпеченням та його основні завдання.

3. Збутова діяльність, її суть, економічне значення та організаційна структура.

4. Концепція управління збутом, її основні функції та інформаційна система збуту.

1. Матеріально-технічне забезпечення: сутність, форми, організаційна структура та функції.

Матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) є однією з функціональних сфер (підсистем) виробничого менеджменту.

Основне призначення МТЗ - своєчасна доставка на склади підприємства або безпосередньо на робочі місця необхідних ресурсів, до яких належать: сировина, матеріали, комплектуючі вироби, технологічне обладнання, інструменти, транспортні засоби, паливо, енергія, вода тощо. Тобто все, що надходить на підприємство у речовій формі та у вигляді енергії, належить до елементів матеріально-технічного забезпечення виробництва.

Під МТЗ розуміють процес постачання підприємства всіма видами ресурсів у визначені строки та в обсягах, необхідних для нормального здійснення його виробничо-господарської діяльності.

Основні цілі МТЗ полягають у тому, щоб:

• забезпечити рівномірність та ритмічність випуску готової продукції у точній відповідності до ухвалених планових завдань;

• поліпшити використання ресурсів: підвищити продуктивність праці, фондовіддачу, скоротити тривалість виробничих циклів виготовлення продукції;

• мінімізувати транспортно-складські витрати тощо.

У практиці роботи підприємств існують різні форми організації матеріально-технічного забезпечення. Серед них - транзитна та складська.

Під час визначення форми забезпечення підприємства ресурсами необхідно вивчати надійність постачальника та рівень конкурентоздатності продукції, яку він постачає.

Забезпеченням підприємств сировиною, основними та допоміжними матеріалами, паливом та іншими видами матеріально-технічних ресурсів повинні займатись відповідні спеціалізовані організаційні структури. У кожному конкретному випадку формування організаційних служб постачання залежить від типу виробництва, його масштабів, обсягу та номенклатури сировини й виробів, рівня спеціалізації та кооперування, наявності транспортної та постачальницько-збутової мережі в даному районі, форм постачання тощо.

На невеликих фірмах функції постачання можуть виконувати окремі працівники чи групи в складі господарського відділу підприємства. На середніх і великих підприємствах цю роботу виконують відділи (управління) матеріально-технічного забезпечення. Вони знаходяться у підпорядкуванні заступника директора підприємства з комерційних питань (або з виробництва).

Основні функції служб матеріально-технічного забезпечення полягають у такому:

1. Здійснення маркетингових досліджень ринку постачальників за конкретними видами ресурсів. Вибір постачальників проводиться з урахуванням: наявності в них ліцензії та відповідного досвіду роботи в даній галузі; високого організаційно-технічного рівня виробництва, надійності, конкурентоспроможності їх товарів; доступності (оптимальності) ціни; простоти схеми та стабільності поставок.

2. Планування потреби організації в матеріальних ресурсах, необхідних для функціонування основних та допоміжних виробництв, а також для експлуатаційного та капітального будівництва. Розроблення матеріальних балансів.

3. Підготовка заявок і специфікацій на необхідні ресурси та подання їх у вищі планові органи управління.

4. Здійснення оперативної діяльності з реалізації планів забезпечення ресурсами (укладання договорів, отримання матеріальних ресурсів, організація доставки тощо).

5. Прийняття, розміщення, зберігання, підготовка ресурсів до виробництва, видача їх цехам та службам підприємства, організація забезпечення ресурсами робочих місць.

6. Визначення (разом із планово-економічним, технічним та фінансовим відділами) обґрунтованих норм запасів матеріально-технічних ресурсів та доведення цих норм до працівників складів, регулювання розмірів запасів та контролю за їх станом.

7. Розроблення організаційно-технічних заходів з економії матеріальних ресурсів, зниження норм і нормативів витрат ресурсів.

8. Оперативний облік надходження ресурсів, контроль за їх витратами, цехами та службами.

9. Аналіз ефективності використання ресурсів та стимулювання поліпшення їх використання.