2. Управління матеріально-технічним забезпеченням та його основні завдання.

Управління матеріально-технічним забезпеченням виробництва охоплює цілий комплекс робіт із погодження дій усіх відділів, службовців та посадових осіб. Ці дії охоплюють такі аспекти діяльності, як визначення потреби в ресурсах та розрахунок кількості їх замовлень, знаходження методів, форм та джерел постачання ресурсів. До цього належить і вибір постачальників матеріальних ресурсів, погодження цін, укладання договорів та організація постачання.

Контроль за якістю закуплених ресурсів та строків виконання замовлень здійснюється в службі складського господарства підприємства - отримувача.

Стандартні функції підрозділу, що відповідає за закупівлі необхідних ресурсів, передбачають оформлення картотеки пропозицій потенційних постачальників, відстеження вимог (заявок) на придбання, що надходять від

інших підрозділів, складання плану закупівель згідно з укладеними договорами, вибір конкретного постачальника та оформлення замовлення на поставку.

Загальна схема системи матеріального забезпечення на підприємстві наведена на рис. 10.1.

Бухгалтерія Заступник директора з Відділ маркетингу

комерційної діяльності

Комерційний відділ

Відділ Відділ збуту готової

матеріально- продукції

технічного

забезпечення

Інформаційно-

комерційне бюро

Відділ комплектації та

кооперації

Відділ головного

механіка

Планова група Диспетчерське Складське Транспортне

бюро господарство господарство

3. Збутова діяльність, її суть, економічне значення та організаційна структура

Забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами є початковою ланкою виробничого процесу, а збут готової продукції - його завершенням. У масштабі всієї економіки ці дві ланки виступають як дві сторони єдиного процесу товарного обігу матеріальних ресурсів. Тому деякі види господарських договорів можуть бути лише умовно віднесені до забезпечення чи збуту. Вони можуть одночасно слугувати для одного господарського органу правовою формою матеріально-технічного забезпечення, а для іншого - формою збуту, реалізації продукції.

Суть збутової діяльності в узагальненому розумінні полягає в тому, що це є процес просування готової продукції на ринок та організації товарного обміну з метою отримання підприємницького прибутку.

Зміст збутової діяльності в ринкових умовах господарювання - це не лише організація продажу готової продукції, а цілий комплекс дій, які передбачають:

• орієнтацію виробництва не на продукт, а на ринок, тобто на задоволення потреб споживачів;

• роботу з покупцем, спонукання його до укладання договору та розширення на цій основі попиту на свою продукцію;

• отримання інформації про ринок (потенціал збуту, бажання покупців, конкуренція), яка безвідмовно спрацьовує в разі планування маркетингових заходів;

• представництво підприємства для споживачів;

• організацію ефективних каналів розподілу та просування товарів.

Збутова діяльність набуває чітко вираженого структурованого характеру (рис.10.2).

Сфера збутової діяльності передбачає визначення програми збуту, коло покупців, районів збуту.

Стратегія збутової діяльності описує принципову модель дій, яка вибирається для того, щоб досягти визначених цілей.

На основі вибраної стратегії збуту мають бути визначені методи збуту, які описують способи роботи на ринку ("оброблення ринку"). Для цього необхідно вирішити:

• які вибрати системи збуту (прямий чи посередницький збут);

• які застосувати форми та інструменти збуту;

• наскільки інтенсивною має бути підтримка збуту за допомогою реклами.

Управління збутом має стимулювати, спонукати продавця до такого стилю продажів, який сприяв би зміцненню контактів з клієнтом та узгоджувався зі стратегією збуту.