- •План лекції:
- •Література
- •1. Види та загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки
- •2. Злочини, пов'язані з діяльністю злочинних організацій
- •Ст. 255 Створення злочинної організації
- •Ст. 256 Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності
- •Ст. 257 Бандитизм
- •Ст. 260 Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань
- •Ст. 258 Терористичний акт
- •3. Злочини, пов'язані з тероризмом
- •Ст. 259 Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності
- •Ст. 266 Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали
- •Ст. 263 Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •Ст. 264 Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів
- •Ст. 265 Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами
- •Ст. 267 Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами
- •Ст. 268 Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини
- •Ст. 269 Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин
- •6. Злочини, пов'язані з порушенням спеціальних правил
- •Висновки
Ст. 267 Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами
Предметом даного злочину є: 1) вибухові речовини; 2) легкозаймисті речовини; 3) їдкі речовини; 4) радіоактивні матеріали.
Легкозаймисті речовини (ч. 2 ст. 267) - це тверді, рідкі, газоподібні та пилоподібні речовини, які здатні спалахувати внаслідок дії незначних факторів. До них належать: самозаймисті речовини, які загоряються внаслідок контакту з атмосферним киснем, водою, іншими окислювачами (білий фосфор, металевий натрій, сірка та інші); речовини, які загоряються під дією удару, стиснення (як правило, гази); рідини, з температурою спалаху парів до 28 °С включно; інші речовини (переважно, рідини) з температурою спалаху не більше 61 °С.
До їдких (ч. 2 ст. 267) належать речовини, які швидко вступають у хімічну реакцію з іншими матеріалами, роз'їдаючи їх - подразнюють чи знищують живі тканини, розчиняють чи змінюють структуру більшості неорганічних речовин. Це - всі види кислот та лугів (сірчана кислота, їдкий натр, негашене вапно тощо), якщо з врахуванням концентрації та кількості, фізичного стану, використовуваної тари речовина здатна заподіяти шкоду громадській безпеці. Не можуть бути віднесені до їдких речовин, за незаконні дії з якими настає кримінальна відповідальність, харчові розчини оцтової кислоти, луги, які входять до складу косметичних засобів.
Поняття вибухових речовин та радіоактивних матеріалів в аналізованому злочині ідентичне таким же поняттям, розглянутим стосовно інших злочинів проти громадської безпеки (зокрема, передбаченого ст. 262).
Об'єктивна сторона аналізованого злочину полягає у вчиненні таких діянь:
1) порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів;
2) порушення інших правил поводження з вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами;
3) незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем;
4) незаконне пересилання поштою або вантажем легкозаймистих або їдких речовин (ч. 2 ст. 267).
Відповідальність за злочин, передбачений ст. 267, диференційована з врахуванням суспільно небезпечних наслідків, якими можуть бути:
- створення небезпеки загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 267);
- загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 267).
Зміст вказаних наслідків такий же, як і щодо інших злочинів проти громадської безпеки.
Ст. 267-1 Порушення вимог режиму радіаційної безпеки
Кримінальна відповідальність за порушення вимог режиму радіаційної безпеки встановлена задля того, щоб убезпечити від поширення потенційно радіоактивних предметів, які перебувають у межах спеціально виділених зон. Це зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення («Чорнобильська зона»).
Предметом цього злочину виступають будь-які речі, які перебувають у межах вказаних зон, незалежно від того, є вони радіоактивно забрудненими чи ні; кому належать, скільки часу перебували на території зони тощо. Таким предметом можуть бути і речі, законно чи незаконно ввезені особою на територію зони відчуження чи відселення і які згодом нею ж переміщаються за межі зони.
Об'єктивна сторона порушення вимог радіаційної безпеки полягає у вчиненні таких дій; 1) переміщення вказаних предметів за межі зони (ч. 1 ст. 267і). Переміщення може полягати у вивезенні на транспортних засобах чи інших пристосуваннях (тачка, санки, човен), винесенні на собі, виведенні тварин. При цьому переміщення є незаконним, якщо компетентним органом (службовою особою) не надано на це дозволу або переміщувані предмети не пройшли з позитивним висновком (про відсутність перевищення меж радіації) дозиметричний контроль; 2) придбання з метою використання або збуту предметів, незаконно переміщених із зони відчуження чи відселення (ч. 2 ст. 267і). Під придбанням слід розуміти набуття таких предметів на будь-яких підставах - купівля, обмін, прийняття боргу, отримання в подарунок чи як оплату за виконану роботу чи надані послуги тощо.
Суб'єкт злочину - загальний. Вчинення вказаних діянь службовою особою є підставою для застосування ч. 4 ст. 267і.
Суб'єктивна сторона порушення вимог режиму радіаційної безпеки характеризується умисною виною. При цьому особа усвідомлює, що речі, які становлять предмет злочину, перебували на території зони відчуження чи відселення.
Кваліфікуючими ознаками щодо незаконного переміщення відповідних предметів є вчинення цього діяння з метою їх збуту або збут. Як особливо кваліфікуючі ознаки закон передбачає (крім вчинення дій службовою особою) повторність, а також заподіяння загибелі людей або інших тяжких наслідків. Суб'єктивне ставлення до таких наслідків має виражатися в необережності.
