3. Злочини, пов'язані з тероризмом

Тероризмом є суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування на­селення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочин­них дій з метою досягнення злочинних цілей.

Ст. 258 Терористичний акт

Об'єктивна сторона цього зло­чину включає в себе вчинення таких дій:

а) застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку. Під застосуванням зброї при вчиненні терористичного акту слід розуміти здійснення прицільних пострі­лів чи хаотичну стрільбу в місцях знаходження людей, нанесення ударів холодною зброєю. Інші дії, які створювали небезпеку,- це вчинки, внаслідок яких виникала реальна загроза настання смерті чи завдання тілесних ушкоджень, знищення чи пошкодження майна, перериву руху транспортних засобів, роботи підприємств, установ, організацій (застосування отруйних чи сильнодію­чих речовин, затоплення, поширення збудників заразних хвороб тощо);

б) погроза вчинення зазначених дій (полягає у повідомленні про намір вчинення терористичного акту);

Наслідки терористичного акту можуть полягати у:

1. створенні небезпеки для життя чи здоров 'я людини або за­подіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких на­слідків (частини 1 і 2 ст. 258). Створення небезпеки полягає у та­ких змінах в навколишньому світі, коли виникає реальна загроза, високий ступінь ймовірності заподіяння дійсної шкоди життю чи здоров'ю, майну, нормальному функціонуванню транспорту, зв'язку, забезпеченню споживачів водою, енергією, продуктами харчуван­ня тощо. Реальність загрози визначається з врахуванням місця та часу терористичного акту, наявності людей чи матеріальних цін­ностей, використовуваних знарядь та засобів, їх вражаючих влас­тивостей і потужності тощо;

2. заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслід­ків (ч. 2 ст. 258) має місце при настанні наслідків у вигляді зни­щення чи пошкодження майна, заподіянні реальної шкоди, загроза якої передбачена ч. 1 ст. 258. Те, чи є майнова шкода значною, ви­значається з урахуванням вартості майна, затрат на відвернення загрози чи ліквідацію збитків, кількості осіб, які потерпіли внаслі­док акту тероризму, характеру і розміру заподіяної їм шкоди тощо. До тяжких наслідків віднесено заподіяння тяжкого тілесного ушкодження хоча б одному потерпілому;

3. загибелі людини (ч. З ст. 258), тобто смерті хоча б однієї особи.

Суб'єктивна сторона терористичного акту характеризується умисною виною та хоча б однією із цілей, вказаних у диспозиції ч. 1 ст. 258, а саме, з метою:

- порушення громадської безпеки, залякування населення;

• провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення;

• впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами;

• привернення уваги громадськості до певних політичних, ре­лігійних чи інших поглядів винного (терориста).

Кваліфікуючими ознаками терористичного акту є: вчинення його повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо він призвів до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяж­ких наслідків (ч. 2 ст. 258), а особливо кваліфікуючими - заги­бель хоча б однієї людини (ч. З ст. 258).

Ст. 258-1 Втягнення у вчинення терористичного акту

За юридичною природою аналізований злочин становить собою під­бурювання до вчинення посягання, передбаченого ст. 258. Оскіль­ки таке підбурювання виділене законодавцем в окрему статтю Особливої частини (ст. 258-1), саме вона и підлягає застосуванню при вчиненні діянь, які становлять втягнення у вчинення терорис­тичного акту, незважаючи на те, що співучасть у терористичному акті є більш небезпечним посяганням.

Об'єктивна сторона злочину характеризується вчиненням та­ких дій:

1. втягнення особи у вчинення терористичного акту - це дії, внаслідок яких інша особа спонукається до участі у терористич­ному акті, в такої особи виникає бажання вчинити дії, передбачені ст. 258. Причому, на відміну від примушування, особа згодом вчи­няє бажані для винного дії за власною волею. Втягнення полягає у впливі на свідомість конкретної особи завдяки переконуванню в доцільності, вигідності певної поведінки. Воно здійснюється шля­хом умовлянь, розпалювання почуття помсти, заздрощів або інших низьких спонукань, розповідей про легкість і доступність певних дій, навчання способам та прийомам їх виконання тощо;

2. примушування до вчинення терористичного акту - полягає у діях, внаслідок яких інша особа всупереч своєму бажанню по­винна вчинити терористичний акт.

Способами примушування є: 1) застосування обману; 2) шан­таж; 3) використання уразливого стану; 4) насильство чи погроза його застосування.

Шантаж у цьому випадку включає два види дій: а) погрозу викриттям, повідомленням відомостей, які компрометують особу (наприклад, вимога вчинити терористичний акт під погрозою по­відомлення про минулу поведінку); б) погрозу заподіянням іншої шкоди, залякування з метою створити вигідну для себе обстанов­ку, поставити потерпілу особу в залежне становище. Це, зокрема, погроза знищенням майна, заподіянням шкоди рідним чи близь­ким тощо. Шантажем є погроза розголосити як дійсні факти, так і повідомити неправдиві відомості, здійснити наклеп.

Про використання уразливого стану - див. примітку 2 до ст. 149 КК.

Закінченим втягнення у вчинення терористичного акту є з мо­менту виконання дій, вказаних у диспозиції ч. 1 ст. 258-1 незалежно від їх успішності (результативності), тобто незалежно від того, чи вчинила терористичний акт особа, яку втягували чи примушували до вчинення цього злочину.

Суб'єкт втягнення у вчинення терористичного акту, як і зло­чинів, передбачених статтями 258²-258⁴ загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умис­лом і метою добитися, щоб інша особа вчинила терористичний акт.

Кваліфікований вид злочину має місце, коли втягнення у вчинення терористичного акту або примушування до вчинення терористичного акту вчинені за наявності хоча б однієї з таких ознак: 1) щодо кількох осіб, тобто, коли винний спрямовує свої дії щодо двох або більше осіб; 2) повторно, що передбачає вчинення цих дій особою, яка раніше вчинила посягання, передбачене ст. 258-1, за умови, що не спливла давність притягнення до кримі­нальної відповідальності, а у випадку засудження - не погашена чи не знята судимість; 3) за попередньою змовою групою осіб; 4) службовою особою з використанням службового становища - про ці ознаки див. статті 28 та 364 КК.

Ст. 258-2 Публічні заклики до вчинення терористичного акту

Публічні заклики до вчинення терористичного акту від втягнення у вчинення терористичного акту (ст. 258-1) відрізняються тим, що відповідний вплив спрямовано не щодо конкретної особи, а стосу­ється їх невизначеного кола. Винний своїми діями намагається справити відповідний вплив і добитися вчинення принаймні одно­го терористичного акту багатьма учасниками, пропагує тероризм як спосіб досягнення індивідуальних або колективних цілей.

Об'єктивна сторона злочину виражається лише в активній по­ведінці, яка може полягати в:

- публічних закликах до вчинення терористичного акту;

- розповсюдженні матеріалів такого змісту. Про поняття публічних закликів, матеріалів та їх розповсюдження див. комен­тар до ст. 109;

- виготовленні таких матеріалів. Воно охоплює як авторство (створення текстів, сюжетів, виготовлення оригіналів), так і тира­жування чи розмноження відповідної продукції;

- їх зберіганні, яке означає утримання матеріалів, які згодом мають бути розповсюдженими, в безпеці, в цілості - недопущення пошкодження таких матеріалів внаслідок дії природних чи техніч­них факторів, убезпечення їх від сторонніх осіб тощо.

Закінченим злочин є з моменту проголошення закликів або ж з моменту початку розповсюдження, виготовлення чи зберігання відповідних матеріалів.

Суб'єкт злочину - загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною ви­ною. Крім того, злочин у формі виготовлення чи зберігання відпо­відних матеріалів характеризується спеціальною метою - подаль­шого розповсюдження вказаних матеріалів.

Кваліфікований вид злочину наявний тоді, коли заклики до вчинення терористичного акту доводяться до людей з використан­ням засобів масової інформації - телебачення, радіо, газет чи жур­налів, через мережу Інтернет чи інші засоби комунікації, завдяки яким відповідна інформація може бути масово поширена.

Ст. 258-4 Сприяння у вчиненні терористичного акту

За своєю сутністю це посягання становить пособництво у злочині, передба­ченому ст. 258, яке виділене в спеціальній статті Особливої час­тини КК.

Об'єктивна сторона злочину включає в себе дії, які спрямова­ні на допомогу у вчиненні терористичного акту, що полягають у:

1. вербуванні. Вербування особи з метою вчинення терористи­чного акту - це залучення її до вчинення терористичного акту, як правило, за винагороду. Воно охоплює собою пошук осіб, які схи­льні до участі в терористичному акті з метою отримання за це оплати, перемовини з ними про умови виконання певних завдань терористичного характеру, оплату винагороди тощо;

2. фінансуванні;

3. матеріальному забезпеченні фінансування - означає надання грошових коштів, а матеріальне забезпечення - надання інших ма­теріальних засобів (приміщень, транспорту, зв'язку) для викорис­тання в ході підготовки, проведення, убезпечення учасників теро­ристичного акту;

4. озброєнні, яке передбачає надання вогнепальної чи холодної зброї, вибухових речовин, вибухових пристроїв тощо з метою вчи­нення терористичного акту;

5. навчанні - полягає у передачі знань, навиків, необхід­них для використання при вчиненні терористичного акту. Воно охоплює проведення занять, підготовку посібників, інструкцій чи інших методичних матеріалів з особами, які вчинятимуть те­рористичний акт (виконувати його об'єктивну сторону, допома­гати у проведенні, укривати учасників після вчинення посяган­ня тощо);

6. використанні особи, тобто сприянні у вчиненні терористич­ного акту шляхом залучення іншої особи до виконання його об'єктивної сторони, або ж вербування, фінансування, матеріаль­ного забезпечення, озброєння, навчання учасників терористичного акту. При цьому можливо, що особа, яку використовують, і не по­інформована щодо призначення своїх дій - щодо того, що її пове­дінка об'єктивно сприяє вчиненню терористичного акту.

Суб'єкт злочину - загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Винний знає, що його дії полягають у наданні допомоги, необхід­ної для вчинення терористичного акту, а отже, усвідомлює суспі­льно небезпечний характер своїх діянь. Він передбачає, що такі його діяння призводять до того, що стане можливим вчинення те­рористичного акту іншими особами, а тим самим і заподіюється шкода громадській безпеці. Усвідомлюючи неминучість таких на­слідків, винний бажає їх або ж байдуже ставиться до них.

Кваліфікуючі ознаки цього злочину такі ж, як і передбачені ч. 2 ст. 258-1 КК.