Ст. 263 Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Загальнонебезпечні предмети при їх неконтрольованому поширенні становлять підвищену за­грозу для суспільства, оскільки можуть опинитися у психічно не- врівноважених людей, злочинців. Спеціальними правилами пово­дження зі зброєю, боєприпасами, вибухівкою тощо визначено, з якими з цих предметів громадяни взагалі не вправі вчиняти будь-яких дій, а які дії можна виконувати на підставі спеціального до­зволу. Порушення встановлених у цій сфері заборон посягає на громадську безпеку і тягне відповідальність за ст. 263.

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263, є: 1) вогне­пальна зброя (крім гладкоствольної мисливської); 2) бойові припа­си; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої. їх поняття аналогі­чні цим поняттям, передбаченим у ст. 262.

Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263, є: 1) кинджали; 2) фінські ножі; 3) кастети; 4) інша холодна зброя.

Кинджали та фінські ножі - вид холодної зброї колюче-ріжучої дії. Характеризуються наявністю рукоятки з упором, що об­межує входження ножа в тіло, та клинка специфічної форми: кинджала - довгого, вузького, заточеного з обох боків, такого, що звужується до кінця, гостроконечного; фінський ніж («фінка») - короткого, товстого, заточеного з одного боку, такого, що звужу­ється з одного боку, наприкінці вигнутого гострим боком.

Кастет - вид холодної зброї ударної дії. Являє собою металеву пластину, яка натягується на пальці й затискається в кулаку, з отворами для пальців та виступами, якими й заподію­ється удар.

Інша холодна зброя - будь-які предмети, що спеціально при­значені чи пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень. Це, зокрема, довгоклинкова холодна зброя (шаблі, мечі, шпаги), мета­льні знаряддя (бумеранги, списи, пращі, луки, арбалети), ударно-роздроблюючі пристосування (нунчаки, булави, кистені), рубаючі предмети (томагавки, бойові топірці).

Питання про віднесення тих чи інших предметів до певних ви­дів зброї вирішується з врахуванням об'єктивних і суб'єктивних критеріїв. За об'єктивними ознаками зброєю є предмети, що здатні заподіяти шкоду життю та здоров'ю людини з врахуванням їх фор­ми, маси, міцності (зокрема, твердості матеріалу, з якого виготов­лені вражаючі частини) конструктивних особливостей. Суб'єк­тивно вони призначені для враження живої сили - ушкодження тіла іншої людини, тобто не повинні мати іншого призначення - господарського, побутового, спортивного, обрядового тощо. Пи­тання про визнання зброєю предметів «подвійного» призначення - наприклад, лука, який може виступати і спортивним снарядом, і мисливським знаряддям і предметом, призначеним для заподіян­ня смерті чи тілесного ушкодження - вирішується з врахуванням мети дій, вчинених з такими предметами.

Об'єктивна сторона злочину може виражатися у незаконно­му вчиненні хоча б одного із таких діянь: носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі, збуті відповідних предметів.

Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладко- ствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями щодо їх переміщення, транспортування особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціально­му футлярі, транспортному засобі тощо).

Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у во­лодінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.

Незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкостволь­ної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або ви­бухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодін­ня шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.

Під незаконним виготовленням холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв потрібно розуміти умисні, вчи­нені без передбаченого законом дозволу дії по їх створенню чи переробленню, внаслідок чого вони набувають відповідних харак­терних властивостей.

Такими діями, зокрема, є перероблення ракетниці, стартового, будівельного, газового пістолета, інших пристроїв, пристосованих для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у зброю, придатну до стрільби, або мисливської (у тому чисті глад­коствольної) рушниці - в обріз, виготовлення вибухових речовин, вибухових пристроїв чи боєприпасів з використанням будь-яких компонентів, які самі по собі не є вибухівкою, але внаслідок цих дій набувають здатності до вибуху тощо.

Ремонт холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових пристроїв - це таке відновлення характерних властивостей зазначених предметів шля­хом заміни або реставрації зношених чи непридатних з інших при­чин частин, механізмів, усунення дефектів, поломок чи пошко­джень, налагодження нормального функціонування різних частин і механізмів, внаслідок якого ці предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням.

Під незаконною передачею вогнепальної зброї (крім гладко­ствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід розуміти надання цих предметів іншій особі у володіння, для тимчасового зберігання чи використання за цільовим призначенням без передбаченого законом дозволу.

Незаконний збут холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв полягає в умисній передачі їх іншій особі по­за встановленим порядком шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо.

Кримінальна відповідальність за зберігання, придбання і пере­дачу холодної зброї чинним законодавством не передбачена.

У ч. З ст. 263 передбачене звільнення від кримінальної від­повідальності особи, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 або ч. 2 цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

При цьому добровільною здача є тоді, коли вона вчинена за влас­ною волею, незалежно від мотивів, однак не у зв'язку з тим, що органами влади виявлено факт вчинення розглядуваного злочину.

Ст. 265-1 Незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розпилює радіоактивний матеріал чи випромінює радіацію

Предметом даного злочину є: 1) ядерний ви­буховий пристрій, тобто пристрій, у якому вибух здійснюється завдяки реакції поділу радіоактивних матеріалів (атомний) або перетворення ядер літію у ядра важчих елементів (термоядерний), супроводжується виділенням величезної кількості енергії та ра­діоактивним випромінюванням; 2) пристрій, що розпилює ядер­ний матеріал,- будь-яке пристосування, обладнання, за допомо­гою якого радіоактивний матеріал розділяється на дрібні частини і розноситься в повітрі, воді, інших елементах зовнішнього середо­вища. Результатом розпилення є радіоактивне забруднення сере­довища. До пристроїв, що розпилюють радіоактивний матеріал, відносять і так звані «брудні, бомби» - вибухові пристрої, які на­чинені радіоактивними матеріалами, що розсіюються внаслідок ви­буху заряду тротилу чи іншої традиційної вибухівки; 3) пристрій, що випромінює радіацію,- той, що виділяє альфа-, бета- чи гама випромінювання. Кримінальну відповідальність тягнуть дії лише щодо такого предмета, який може через свої властивості спричи­нити шкоду здоров'ю людей, майнову шкоду у великому розмірі або значне забруднення довкілля, тобто досить потужного. Ядер­ний вибуховий пристрій завжди спроможний завдати вказану шкоду, оскільки ядерна чи термоядерна реакція відбувається за певної кількості матеріалів (т. зв. критична маса), відповідна ж реакція - вибух - неодмінно поєднана з шкідливим впливом на значну територію. Здатність же до заподіяння відповідної шкоди двома іншими видами предметів, названих у диспозиції ст. 265 ^і, визнача­ється з врахуванням кількості і характеру використаних радіоактив­них матеріалів, інтенсивності випромінювання.

Ядерний вибуховий пристрій чи пристрій, що розсіює радіоак­тивний матеріал або випромінює радіацію, як різновид зброї, ха­рактеризується тим, що він спеціально призначений для заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей, знищення або пошкодження ма­теріальних об'єктів і, відповідно, не має іншого призначення. Тому не віднесені до предмета даного злочину ті пристрої, які містять радіоактивні матеріали, але мають господарське, наукове чи інше призначення (використовуються в медичній практиці, становлять собою елементи вимірювальних приладів і т. ін.).

Об'єктивна сторона простого виду цього злочину включає лише одну обов'язкову ознаку - дію, яка полягає у виготовленні ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоак­тивний матеріал або випромінює радіацію. Така дія - виготовлен­ня - полягає у створенні відповідних предметів заново чи перероб­лення інших предметів для того, щоб вони набули вражаючих властивостей. Це, наприклад, вилучення джерела випромінювання з медичного обладнання та знищення захисного екрану з тим, щоб його можна було підкинути в приміщення людини, якій бажають завдати шкоду. Ознакою діяння є протиправність, яка передбачає, що особа не має права на створення чи перероблення предметів, які містять радіоактивні матеріали і є потенційно небезпечними.

Суб'єкт злочину - загальний.

Суб'єктивна сторона незаконного виготовлення ядерного ви­бухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний мате­ріал або випромінює радіацію, характеризується умисною виною. При цьому особа усвідомлює властивості предмета, який виготов­ляє - те, що цей предмет пов'язаний з використанням радіоактив­них матеріалів чи джерел випромінювання та здатний спричинити загибель людей чи іншу шкоду, а також усвідомлює протиправ­ність своїх дій.

Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки такі ж, які передбачені щодо незаконного поводження з радіоактивними ма­теріалами (ч. 2 та 3 ст. 265).