Притча про перлину

(Мат.13)

ВАЖЛИВО!

По назві, Притча мала б відповідати змісту попередній Притчі. Але тут зворотна форма. Царство подібне до купця. Чому напрямок змінений – в цьому і суть Притчі. Вартісність – показує важливість. У Притчі є гармонія і дисонанс (дисгармонія) – незрозумілість. В минулій Притчі – Царство було скарбом. В цій Притчі- воно мало б бути перлиною, але не так; Царство – тут є купець.

В чому полягає десонанс, незрозумілість:

1. Царство – тут є купець.

2. Людина скарбу попала на Царство, або краще сказати Царство звалилося їй на голову.

"Капар" (по єврейськи) – покривало. Продавець накриває капаром, що означає річ продана.

Одним із найважливіших слів у Біблії – є слово "шукати"

Біблія любить людей:

- які шукають правду,

- не задовольняються тим, що їх навчили системи, влада, релігії.

Людина – є людиною пошуку.

АВРААМ!

Авраам – людина шукаюча. (Переводив вівці з одного місця на інше).

ВАЖЛИВО!

В даному випадку – Біблія вшановує купця, який вирушає за добрими перлинами.

Етимінологія (грецьке слово).

"Ем порос" (грецьке слово) – означає, подорожуючий, інший варіант перекладу – купець.

Знання грецького слова збігається з нашим смислом глибшим.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО!

Притча показує, що правдива цінність людини – є в шуканні.

3. Притча стверджує, що світ приховує гарні перлини.

Попередня Притча показувала, що існує один скарб- поміщений у світі.

Тут ясно стверджується, що купець в пошуках знайшов у світі правдиві і гарні перлини (множина), жодна з тих перлин не зупинить його пошуку. Чимраз дальше знаходить кращу, кращу, кращу.

Пошук буде довготривалим, але коли знайде- радість буде тускніти і кожен раз шукатиме інше.

Маємо сказати самі собі, що часто занедбуємо перлини і не бачимо їхньої краси.

Мусимо віднайти красу людської думки, філософії, мистецтва, психології – про багато різних сфер, не можемо відкидати всі дійсності, які звіщають про Царство Боже.

ВИСНОВОК!

Притча має 2 ясні тези: 1. Дорогоцінна перлина існує, людина її може знайти тут на землі. 2. Хто шукає, той знаходить.

У блаженного Августина і Б.Паскаля є гарна фраза:

"Боже, ти би мене не знайшов як би я себе не знайшов ще раніше".

(Не говори до Бога без Бога і тоді він тобі відповість не без тебе (в молитві).

Притча про десять дів

(Мат.25)

Ключове слово Притчі.

Син Чоловічий буде відсутній довгий час, але одного дня він повернеться.

Між цими двома періодами є новий і важкий час для всіх і для християн і для нехристиян, його пізніше назвемо часом Церкви.

Під час відсутності Сина християни мають передумати оригінальний спосіб поведінки іншими словами – Церкві нелегко буде знайти своє правдиве місце, правдиве покликання.

Ми маємо поділ на 2 частини. В тому поділі:

- одні є мудрі (в тексті),

- але можна сказати- передбачливі, обережні.

Ця Притча є однією з найважчих, бо пояснювати Біблію – завжди є ризик.

Коли подивитися на історію Церкви, то віднаходимо пояснення Івана Золотоустого (твори, повне зібрання є в Коломиї).

ВАЖЛИВО!

Іван Золотоустий каже, що: 1. Сон дів – це є фізична смерть. 2. Лампади, або свічки, які вони мають – це є віра. 3. Посудина з оливою (додаткові) – це є любов. Під час ІІ приходу Ісуса Христа, ті, що мали віру без любові опиняються назовні.

Молодий на сході не запізнюється на багато годин (на 5-8 і більше).

Ми маємо 2 християнські наставлення:

1. Вони є давні;

2. І одночасно сучасні (теперішні).

1. Наставлення тих, що не падають у відчай через запізнення, інколи вони думають, що Христос ось-ось приходить. Вони є навіть захоплені парузією (ІІ Приходом).

2. Позиція, наставлення тих, котрі думають, що він ніколи не прийде або його повернення далеке і що воно у жодному випадку не стосується теперішності.

Перші не ставляться серйозно до запізнення.

Інші – не сприймають серйозно весілля.

Тих 5 осіб мали неймовірну передбачливість, можна сказати, що вони думали про неможливе.

Коли запізнення триває невеликий певний час –це ще можна зрозуміти, але коли йдеться про опівніч – це вже є більш важливе. Час опівночі – це є час непевності, тобто людина зробила всі свої справи; 12 година – вона не чекає вже дзвінка.

Потрібно зазначити, що вони по-людськи мали правду, але вони залишаться назовні.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО!

Тут можна зауважити, що Ісус каже і нам, що потрібно передбачити неможливе, хоч може бути важко, а тим самим він "підрізає крила" всім просвітленим, бо вони забувають про: обережність; мудрість. Це є теперішнє життя – сучасний світ речей.

ВАЖЛИВО !

Христос дає Церкві пораду: 1. Ви мусите очікувати його повернення. 2. Ви маєте жити в надії, а це означає, що людина має прожити кожен день – вповні.

Це є закликом для людини, яка дійсно надіється, але більше того, що людина має жити в теперішності, в даний час.

Завдання пророка:

- сказати, що це є сьогодні, зараз; якщо ти маєш щось змінити тепер чи в собі – то мусиш це зробити зараз.

Людина має плекати надію на майбутній світ і це є пересторогою щоби бути правдивими людьми, правдивими віруючими.