Розподіл арештів 1-ої категорії по областях

№№ п/п	Області	арешти куркулів (осіб)	арешти кримінальників (осіб)	Загалом
1	Харківська	1631	352	1983
2	Київська	840	255	1095
3	Вінницька	336	214	550
4	Донецька	257	209	466
5	Одеська	310	90	400
6	Дніпропетровська	190	44	234
7	Чернігівська	174	70	244
8	Молдавська АРСР	11	-	11
	Загалом	3749	1234	4983

Судячи з всього, це був первісний варіант, підготовлений за матеріалами реального обліку куркулів та кримінальників.

Якщо порівняти ці дані з наказом №00447, то різниця виявилася суттєвою:

Харківська область: остаточні дані за наказом – 1500 осіб, за даними оперативного плану – 1983 ос.; тобто у наказі менше на 483 ос.

Далі – відповідно:

Київська обл. – 2000 ос. та 1095 ос.; за наказом більше на 905 ос.

Вінницька обл. - 1000 ос. та 550 ос.; за наказом більше на 450 ос.

Донецька обл. - 1000 ос. та 466 ос.; за наказом більше на 534 ос.

Одеська обл. - 1000 ос. та 400 ос.; за наказом більше на 600 ос.

Дніпропетровська обл.-1000 ос. та 234 ос.; за наказом більше на 766 ос.

Чернігівська обл. - 300 ос. та 244 ос.; за наказом більше на 56 ос.

Молдавська АРСР - 11 ос. та 200 ос.; за наказом більше на 189 ос.

Таким чином, загальна кількість у визначеному ліміті по УРСР за першою категорією була більшою даних республіканського оперативного плану на 3017 осіб.

Згідно «Оперативного плану вилучення куркулів та кримінальних злочинців за 2-ою категорією” було передбачено заарештувати куркулів – 10364 ос., кримінальників – 8589.

Таблиця 3 [14].

Розподіл арештів 2-ої категорії по областях

№№ п/п	Області	арешти куркулів (осіб)	арешти кримінальників (осіб)	Загалом
1	Харківська	2444	1636	4080
2	Київська	2117	3404	5521
3	Дніпропетровська	1752	219	1971
4	Вінницька	1550	1449	2999
5	Одеська	1000	400	1400
6	Чернігівська	965	414	1379
7	Донецька	288	1067	1355
8	Молдавська АРСР	248	-	248
	Загалом	10364	8589	18953

Порівнявши ці дані з вказаними наказом №00447, з`ясуємо різницю:

Харківська область остаточні дані за наказом – 4000 осіб, за даними оперативного плану – 4080 ос.; тобто згідно наказу менше на 80 ос.

Визначимо ці же показники по інших областях:

Київська обл. – 3500 ос. та 5521 ос.; за наказом менше на 2021 ос.

Вінницька обл. - 3000 ос. та 2999 ос.; за наказом більше на 1 ос.

Донецька обл. - 3000 ос. та 1355 ос.; за наказом більше на 1645 ос.

Одеська обл. - 3500 ос. та 1400 ос.; за наказом більше на 2100 ос.

Дніпропетровська обл.-2000 ос. та 1971 ос.; за наказом більше на 29 ос.

Чернігівська обл. -1300 ос. та 1379 ос.; за наказом менше на 79 ос.

Молдавська АРСР - 500 ос. та 248 ос.; за наказом більше на 252 ос.

Отже, по другій категорії визначений ліміт по УРСР був більшим даних республіканського оперативного плану на 1847 осіб.

Розглянемо ще один аспект питання щодо проведення “куркульської операції”. Маємо на увазі так звані «місцеві ініціативи», або «зустрічні плани». У цьому зв`язку наведемо ще один пункт з оперативного наказу НКВС СРСР №00447:

«3. Затверджені цифри є орієнтовними. Але, наркоми республіканських НКВС та начальники крайових і обласних управлінь НКВС не мають права самостійно їх перевищувати. Будь-яке самочинне збільшення цифр неприпустиме.

У випадках, коли обстановка вимагатиме збільшення затверджених цифр, наркоми республіканських НКВС та начальники крайових і обласних управлінь НКВД зобов‘язані надавати мені (тобто - наркому внутрішніх справ СРСР М.Єжову.- В.Н.) відповідні мотивовані клопотання.

Зменшення цифр, як і перевід осіб, намічених до репресування по першій категорії - в другу категорію та, навпаки - дозволяється»[15].

Тобто, завчасно досить прозоро натякалося на реальну можливість змін у планах-лімітах репресій. Треба мати на увазі, що в радянському плановому господарстві зменшення директивних показників було одним з найтяжчих злочинів. Зважаючи на це, на місцях могли корегувати показники тільки в бік їх збільшення. Що й робили!

У справі “Відомості та листування щодо ходу операції куркульства за 1937 р.” Державного архіву Служби безпеки України значну частку документів становлять саме пов`язані з “корегуванням” лімітів.

29 вересня 1937 р. нарком внутрішніх справ УРСР І.Леплевський надіслав наркому НКВС СРСР М.Єжову доповідну записку, у якій нагадував, що, за його клопотанням від 5 вересня, Москва збільшила ліміт для УРСР по 1-ій категорії на 4200 осіб. З початку операції до 27 вересня обласні трійки засудили по 1-ій категорії 9458 осіб, по 2-ій – 13700. На найближчі дні було заплановано розглянути справи на 2742 ос. 1-ої категорії та на 7100 – 2-ої. Станом на 28 вересня, по Україні під час куркульської операції було заарештовано 13704 особи, справи на яких ще не були розглянуті трійками. І.Леплевський повідомляв, що в обласних управліннях НКВС є матеріали, на підставі яких доречно репресувати ще понад 15000 осіб. За цих обставин порушувалося клопотання щодо збільшення лімітів по УРСР на 4500 осіб по 1-й категорії та на 15200 ос. по 2-й. На додаток до наведеної вище аргументації повідомлялося, що «у зв`язку з організацією в Україні чотирьох нових областей (Полтавська, Миколаївська, Житомирська та Кам`янець-Подільська) та наближенням керівництва з обласних центрів до районів, посилюється оперативний натиск на куркульський та ін. контрреволюційний елемент». [16].

17 жовтня 1937 р., було визначено додатковий ліміт у 3000 осіб по 1-ій категорії та 5100 осіб по 2-ій, зокрема: Одеському облуправлінню НКВС – 300 ос. та 500 ос., Київському – 300 ос. та 400 ос., Вінницькому – 300 ос. та 400 ос., Дніпропетровському – 300 ос. та 500 ос., Чернігівському – 200 ос. та 300 ос., Харківському – 200 ос. та 200 ос., Донецькому – по 1-ій категорії не було, по другій – 500 ос., по НКВС Молдавської АРСР – 200 ос. та 400 ос. Було також встановлено ліміти для новоутворених областей: Миколаївська – 300 ос. та 400 ос., Житомирська – 300 ос. та 500 ос., Полтавська – 300 ос. та 500 ос., Кам`янець-Подільська – 300 ос. та 500 ос. (порівняно невеликі ліміти по нових областях пояснюються тим, що основну кількість репресованих було заплановано в управліннях НКВД регіонів, з яких виділилися нові області) [17].

Того ж дня, за підписом І.Леплевського, до обласних управлінь НКВС надійшли телеграми такого змісту:

«Начальнику обласного управління НКВС старшому майору тов. Шарову, м .Київ.

Повідомляю додатковий ліміт по першій категорії – 300, по другій – 400.

Форсуйте роботу трійки. Майте на увазі, що цей ліміт є попереднім, як по першій, так і по другій категоріях. За декілька днів повідомлю щодо збільшення ліміту. Звертаю Вашу увагу, що до цих пір Ви трійкою засудили до таборів старців, непридатних для роботи. У подальшій роботі трійки це потрібно ліквідувати».

Аналогічні телеграми було відправлено у всі УНКВС [18].

21 жовтня 1937 р. І.Леплевський повідомив телеграфно начальників обласних управлінь НКВС, що показники збільшення лімітів згідно телеграми від 17 жовтня скасовуються та виділяються нові ліміти: Одеська обл..: перша категорія – 900 ос., друга – 1500 ос., загалом – 2800 та 5000; Київська: додатково – 800 та 1900, загалом – 3700 та 5400; Вінницька: додатково – 700 та 1100, загалом – 2200 та 4100; Харківська: додатково – 600 та 1200; загалом - 2600 та 5200; Донецька: додатково – 500 та 1500, загалом - 2300 та 4500; Дніпропетровська: додатково – 700 та 1500, загалом - 2000 та 3500; Чернігівська: додатково – 600 та 1500, загалом – 1100 та 2800; Молдавська АРСР: додатково – 500 та 9000; загалом – 800 та 1400; Житомирська: встановлено 800 та 1500; Полтавська – встановлено – 500 та 1500; Миколаївська: встановлено 600 та 1400; Кам`янець-Подільська: встановлено 750 та 1500 [19]

26 жовтня 1937 р. ліміт по областях було збільшено знову: Миколаївська – на 200 осіб по 1-ій категорії та 400 ос. по 2-ій; Вінницька – на 100 ос. та 600 ос.; Дніпропетровська – на 300 ос. та 900 ос.; Київська – на 500 ос. та 1000 ос., Чернігівська – на 200 ос. та 500 ос.; Житомирська – на 200 ос. та 500 ос.; Харківська – на 200 ос. та 500 ос.; Одеська – на 300 ос. та 600 ос. [20].

13 листопада 1937 р. І.Леплевський відправив до Москви телеграму такого змісту [21]:

«Народному комісару внутрішніх справ СРСР, генеральному комісару Державної безпеки тов. Єжову М.І.

У зв`язку з необхідністю завершення до 10 грудня операції стосовно антирадянських куркульських та кримінальних елементів, мною 10 листопада цього року з метою форсування операції проведено нараду з начальниками обласних управлінь.

У результаті наради виникає необхідність просити Вас збільшити ліміт для розгляду на обласних трійках.

Збільшення ліміту пояснюється так:

На 10. ХІ по операції щодо куркулів та кримінальників є ще нерозглянутих справ на 11000 осіб.

З українських націоналістів під слідством перебуває 4868 осіб, переважну бульшість яких пропоную розглянути на обласних трійках.

Окрім того, намічено додаткові арешти антирадянського, куркульського та кримінального елементу по 7 областях (Донецькій, Київській, Одеській та ін.) до 15000 осіб.

У зв`язку з цим прошу Вас збільшити ліміт на 4000 осіб по першій категорії та 10000 осіб по другій.

11/ХІ-37 р. №89155 Леплевський».

13 листопада 1937 р. І.Леплевський телеграмою (№109767) повідомив начальника УНКВС Київської області М.Шарова, що дозволяє збільшити ліміт по 1-ію категорії на 235 осіб. Того ж дня було збільшено ліміти щодо розстрілів по Дніпропетровській області на 200 осіб (телеграма №89156) . По Донецькій області ліміт був зменшений на 435 осіб по першій категорії, але начальнику обласного УНКВД повідомили, що, у зв`язку із знаходженням у м.Сталіно заступника наркома внутрішніх справ СРСР Л.Бельського, питання щодо додаткового ліміту буде вирішено на місці [22].

1 грудня 1937 р. начальник 8-го відділу НКВС УРСР Мунвез здійснив “розкладку” додаткового ліміту для обласних трійок: К.-Подільська область – 300 осіб по 1-ій категорії та 500 – по 2-ій; Житомирська – 200 та 500, Полтавська – 300 та 700, Харківська – 250 та 700, Миколаївська – 200 та 600, Одеська – 200 та 400, Вінницька – 150 та 550, Дніпропетровська - 100 та 500; резерв – 300 та 500. Загалом: 2000 та 5000 осіб. Відповідні телеграми було надіслано до обласних УНКВД за підписом заступника наркома внутрішніх справ Лєпіна [23].

9 грудня 1937 р. за підписом наркома Леплевського було розіслано телеграми з ще одним повідомленням про збільшення лімітів: К.-Подільська область - на 100 осіб по 2-ій категорії, Чернігівська – на 50 ос. по 1-ій категорії та 150 – по 2-ій, Миколаївська – на 110 у 2-й, Дніпропетровська – на 60 по 1-ій та 40 по 2-й, Житомирська – на 125 по 1-й [24].

11 грудня 1937 р. за №89183 на ім`я М.Єжова надійшла телеграма наступного змісту [25]:

«Повідомляю, що наданий Вами для України ліміт згідно наказу №00447 по 1-ій категорії 24150 та по 2-ій 47800 вичерпано. Згідно Вашої телеграми №50194 від 11 грудня прошу додатково надати ліміт для всіх обласних управлінь НКВД України по 1-ій категорії – 6000, по 2-ій – 10000.

Леплевський»

17 грудня 1937 р. у межах НКВС УРСР здійснили «розкладку» додаткових лімітів стосовно 1-ої категорії для обласних трійок у таких розмірах: Донецька обл. – 1000 ос., Київська – 800 ос.., Дніпропетровська – 600 ос., Харківська – 500 ос., Житомирська – 500 ос., К.-Подільська – 500 ос., Миколаївська – 400 ос., Полтавська – 400 ос., Одеська – 350 ос., Чернігівська – 350 ос., Вінницька – 500 ос., Молдавська АРСР – 100 ос.%; загалом: 6000 осіб. Того ж дня відповідні телеграми були відправлені до областей [26].

Начальники обласних управлінь органів безпеки неодноразово зверталися до НКВС УРСР з ініціативами щодо збільшення лімітів.

«Змагання» за збільшення лімітів продовжилося й після призначення 25 січня 1938 р. на посаду голови НКВС УРСР комісара державної безпеки 2-го рангу О.Успенського.

На початку лютого (точну дату не визначено) заступник наркома НКВС СРСР М.Фриновський повідомив (телеграма №211) О.Успенського, що додатковий ліміт по Україні склав 6000 осіб по 1-ій категорії, а роботу трійок продовжено до 15 березня. Також акцентувалося на необхідності звернути особливу увагу на транспорт [27].

16 лютого 1938 р. в НКВС УРСР було зроблено узагальнення заявок на ліміти для обласних трійок згідно доповідних записок обласних управлінь НКВС.

Таблиця 4 [28]

ДАНІ ЩОДО КЛОПОТАНЬ ПРО ЗБІЛЬШЕННЯ ЛІМІТІВ

(станом на 1 квітня 1938 р.)

№№ п/п	Управління НКВС по УРСР	по 1-ій категорії (осіб)	по 2-ій категорії (осіб)	загалом (осіб)
1	УНКВД по Харківській обл.....	3000	5000	8000
2	-“- по Одеській обл.	2600	5000	7600
3	-“- по Київській обл.	4000	3000	7000
4	-“- по Миколаївській обл.	4000	2000	6000
5	-“- по Полтавській обл.	2500	2500	5000
6	-“- по Чернігівській обл..	1200	2500	3700
7	-“- по К.-Подільській обл.	2100	900	3000
8	-“- по Вінницькій обл..	1700	600	2300
9	-“- по Житомирській обл.	1450	800	2250
10	НКВД Молдавської АРСР	1100	300	1400
	Загалом	23650	22600	46150

У примітці до цього документу відзначено, що з Донецької та Дніпропетровської областей доповідних записок щодо збільшення лімітів не було.

Якщо взяти до уваги той факт, що за первісними даними оперативного наказу №00447 ліміт для УРСР становив по 1-ій категорії – 8000 осіб та по 2-ій – 20800 ос., то дані наведеної таблиці свідчать, що обласні управління НКВС влаштували справжнє змагання за «вилучення куркульського та кримінального елементу».

У заключній частині документу було вміщене загальне «мотивування» щодо збільшення лімітів: «Результат проведених на Україні масових операцій свідчить, що по куркульсько-націоналістичних контрреволюційних кадрах повстанських формувань не було нанесено достатньо рішучого оперативного удару та не було викрито наявні та діючі кадри підпілля. Підсумки проведеного Обласними Управліннями НКВС обліку антирадянських елементів свідчать про значну засміченість українським контрреволюційним куркульським, націоналістичним, петлюрівсько-білогвардійським елементом, що є базою для різних контрреволюційних формувань. Одночасно Управління НКВС прикордонних областей вважають за необхідне провести висилку членів родин репресованих у тилові райони. На підставі поданих заявок підлягають висиланню: по Житомирській обл. – 8000 членів родин, Одеській – 6000, Вінницькій – 2000, МА РСР – 3500». [29].

Після цього, начальники УНКВС звернулися до наркома О.Успенського з так званими “меморандумами”, у яких клопотали щодо збільшення лімітів по Донецькій обл. –на 4000 ос. по 1-ій категорії та 1300 ос. – по 2-ій, по Дніпропетровській – на 1500 ос. та 500 ос., по К.-Подільській – на 1000 ос. (по 1-ій категорії), по Харківській – на 1200 ос. та 800 ос. по Молдавській АРСР – на 400 ос. та 100 ос. [30]. Документальні свідчення щодо реакції керівництва НКВД УРСР на ці меморандуми в Галузевому державному архіві СБУ відсутні.

Хід та результати куркульської операції розглядаються нами у наступному розділі.