32.Стандартні програми прикладного призначення

Прикладне програмне забезпечення призначене для користувачів, що звичайно не створюють своїх програм, а лише використовують програмні засоби для вирішення певних задач. На відміну від програмістів, таких користувачів називають “кінцевими“. Вважається, що саме вони і є справжніми споживачами тої інформації, що зосереджена в пам’яті комп’ютера або може генеруватися в процесі роботи прикладних програм. При спілкуванні з прикладною системою користувачу іноді доводиться виконувати деякі прості операції - вводити числа і тексти, переглядати дані, виводити графіки і малюнки на екран дисплея і на зовнішні пристрої та інше. Прикладні програмні засоби будуються таким чином, щоб створити користувачу максимальний комфорт при виконанні дій і при цьому не вимагати від нього надмірно великих навиків і спеціальних знань, що не відносяться безпосередньо до його фахових інтересів. Можна виділити два класи прикладного програмного забезпечення, що використовуються на персональних комп’ютерах: прикладні пакети і програми загального призначення; проблемно-орієнтовані пакети і програми.Серед стандартного прикладного програмного забезпечення загального застосування для управлінської діяльності слід виділити: Системи підготовки текстових документів (текстові редактори, текстові процесори, настільні видавничі системи). Вони призначені для виготовлення управлінських документів та різноманітних інформаційних матеріалів текстового характеру.

33.Антивірусні програми. Види антивірусних програм. Протидія комп’ютерним вірусам

Антивірусна програма — програма для знаходження і лікування програм, що заражені комп'ютерним вірусом, а також для запобігання зараження файлу вірусом. Всі віруси можна поділити на групи : Завантажувальні віруси – Заражають завантажуючі сектори HHD;FDD.

Файлові віруси – Заражають файли. Ця група в свою чергу поділяється на віруси, які заражають виконувальні файли (COM- , EXE-віруси); файли даних (макровіруси); віруси – супутники, які використовують імена інших програм; віруси сімейства DIR, які використовують інформацію про файлову структуру. Завантажувально- файлові віруси – спроможні вражати, як код завантажувальних секторів, так і код файла. STEALTH-віруси фальсифікують інформацію, читаючи з диску так, що активна програма отримує не вірні дані. Ретровірусами називаються звичайні файлові віруси, котрі заражають антивірусні програми, знищюють їх або роблять їх непрацездатними. Multipartition – віруси можуть вражати одночасно EXE, COM, boot-сектор, MBR, FAT і директорії. Антивірусні програми: AIDSTEST, DOCTOR WEB, Microsoft Antivirus, ADINF (Advanced Diskinfoscope). Способи протидії комп'ютерним вірусам можна розділити на кілька груп: профілактика вірусного зараження і зменшення можливої ​​шкоди від такої зараження; методика використання антивірусних програм, в тому числі знешкодження і видалення відомого вірусу; способи виявлення і видалення невідомого вірусу. Найбільш ефективні в боротьбі з комп'ютерними вірусами антивірусні програми. Проте відразу хотілося б відзначити, що не

існує антивірусів, що гарантують стовідсоткову захист від вірусів, і заяви про існування таких систем можна розцінити як або недобросовісну рекламу, або непрофесіоналізм. Таких систем не існує, оскільки на будь-який алгоритм антивіруса завжди можна запропонувати контр-алгоритм вірусу, невидимого для цього антивіруса (зворотне, на щастя, теж вірно: на будь-який алгоритм вірусу завжди можна створити антивірус).