Отличительные особенности междисциплинарного ведения случая:

1. Приоритет интересов и потребностей клиента над интересами специалиста;

2. Активное мотивирование клиента на изменение поведения и «формирование запроса» на получение помощи;

3. Комплексный подход к случаю, когда все проблемы и потребности клиента рассматриваются, исходя из его текущего состояния и особенностей социального окружения;

4. Координация работы различных специалистов – в работе со случаем участвуют представители различных дисциплин.

МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ГРУПА ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ — команда спеціалістів із різних галузей освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та соціального обслуговування населення, які відповідно до узгодженого і скоординованого плану роботи виконують певні завдання, спрямовані на надання соціальних послуг клієнту, подолання його складних життєвих обставин.

Міждисциплінарна / міжвідомча група фахівців характеризується чітким порядком взаємодії і спрямованістю на досягнення домовленості. На регулярних зустрічах ко-манди, іноді й за участю клієнта, членів його сім’ї, обговорюються особливості випадку, процедура його ведення; погоджуються з клієнтом і фіксуються в договорі всі етапи ведення випадку. Основні методологічні засади функціонування такої команди — про-фесіоналізм, інтеграція, колективна відповідальність.

Координує роботу міждисциплінарної / міжвідомчої команди менеджер випадку, яким може бути і соціальний педагог. Його основні завдання — це організація зустрі- чей, введення фахівців-експертів у курс справи, захист прав та інтересів клієнта (не-допущення дострокового закриття випадку), фасилітація, аналіз здійсненої роботи, за-безпечення оптимального режиму праці, ведення обліку роботи з клієнтом і контроль за виконанням плану, направлення особи, котра отримує послуги, у разі потреби до ін-ших організацій тощо.

Ведення випадку міждисциплінарною / міжвідомчою командою має такі етапи: роз-гляд випадку; обмін думками; розподіл обов’язків; оцінка ситуації та планування втру-чання; надання послуг; аналіз роботи; завершення випадку. Принципами реалізації

технології ведення випадку міждисциплінарною / міжвідомчою групою фахівців соці-альної сфери є:

Професіоналізм і висока кваліфікація членів міждисциплінарної чи міжвідомчої ко-манди. Важлива умова професіоналізму команди — формування єдиних переконань і

поглядів щодо завдань ведення випадку. Постійне підвищення професійної компетент-ності — вимога до всіх членів команди, незалежно від їхнього досвіду.

Пріоритет інтересів клієнта та добровільність користування послугами. Даний принцип завбачає визнання сім’ї пріоритетним і найкращим середовищем для розвитку дитини; він припускає формування або зміну пріоритетів клієнта, якщо, з погляду фахівця, вони не відповідають його реальним потребам.

Активна участь клієнта у веденні випадку, розвиток його власного потенціалу. Ве-дення випадку передбачає наявність у клієнта не тільки прав, але й обов’язків. Активна участь клієнта — його внесок у формулювання цілей, завдань і заходів плану, причо-му відповідальність за виконання багатьох запланованих заходів покладається саме на клієнта.

Ефективний обмін інформацією за випадком. Для забезпечення злагодженої роботи членів команди всі фахівці мають вчасно отримувати повну, точну, детальну інформа-цію про клієнта та періодично аналізувати динаміку розвитку випадку.

Конфіденційність інформації про клієнта. Принцип конфіденційності поширюється на всіх членів команди незалежно від фаху.

Послідовність і поетапність надання допомоги. Незалежно від тривалості ве-дення випадку, усі кроки у процесі надання допомоги мають бути логічними та по-слідовними.

Індивідуальна відповідальність фахівця за ведення випадку. Міждисциплінарний

підхід до ведення випадку передбачає розподіл обов’язків між фахівцями у наданні різ-них видів допомоги та відповідальність за ухвалення рішення.

Повноцінне використання спільних ресурсів і мінімізація витрат. Фахівці мають ви-значити, як оптимально залучити та розподілити усі наявні у громаді ресурси.

Постійна оцінка якості й ефективності міждисциплінарної допомоги. Оцінка якостій ефективності на рівні випадку здійснюється на робочих зустрічах з аналізу випадку.

Оптимізація навантаження на членів команди. Кількість співробітників команди ведення випадку відповідає обсягу та складності поставлених цілей і завдань, а також залежить від особливостей клієнта. Склад і можливості міждисциплінарної / міжвідомчої групи фахівців соціальної сфе-ри обумовлюють обрання стратегії втручання у ситуацію клієнта: термінового втручан-ня, паралельних дій, спільних дій, стратегія обстеження, розподілу й аналізу та ін._

2. СОЦИАЛЬНОЕ СОПРОВОЖДЕНИЕ КАК ЧАСТЬ ВЕДЕНИЯ СЛУЧАЯ.

Соціальний супровід - вид соціальної роботи, спрямованої на здійснення соціальних опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу;

Объекты социальной работы с семьями, которые оказались в сложных жизненных обстоятельствах, это:

- семьи с детьми, которые оказались в сложных жизненных обстоятельствах и не в состоянии преодолеть их самостоятельно, в связи с инвалидностью родителей или детей, вынужденной миграцией, наркотической или алкогольной зависимостью одного из членов семьи, его пребыванием в местах лишения свободы, ВИЧ-инфекцией, насилием в семье, беспризорностью, сиротством, пренебрежительным отношением и негативными отношениями в семье, безработицей одного из членов семьи, если он зарегистрированный в государственной службе занятости как требующий трудоустройства;

- семьи, в которых существует риск передачи ребенка в учреждения для детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки;

- несовершеннолетние одинокие матери (отцы), которым нужна поддержка;

- семьи, члены которых находились или находятся на государственном содержании.

ЕЩЕ??

Соціальний супровід.

Соціальний супровід пропонується сім'ї у випадках, коли:

- складні життєві обставини загрожують здоров’ю та розвитку дітей або створюють перепони для повноцінного розвитку та функціонування сім'ї;

- існує комплекс проблем сім'ї, які вона самостійно не здатна подолати.

В основі соціального супроводу сім'ї передбачається ведення соціального випадку, що складається з наступних процесів:

1. Прийняття рішення про взяття сім'ї під соціальний супровід за результатами аналізу оцінки потреб.

2. Укладання договору.

3. Складання індивідуального плану.

4. Реалізація індивідуального плану.

5. Анализ проделанной работы.

У разі виявлення підстав для взяття сім’ї під соціальний супровід ЦСССДМ формується пакет документів, який складається: з акта обстеження матеріально-побутових умов, оцінки потреб сім’ї, згоди сім’ї на соціальний супровід, проект плану соціального супроводу, та подається для розгляду дорадчого органу, який приймає рішення про взяття сім’ї під соціальний супровід.

На підставі протокольного рішення дорадчого органу видається наказ за підписом директора ЦСССДМ про взяття сім’ї під соціальний супровід та призначається ФСР, відповідальний за організацію, здійснення та результат соціального супроводу.

На підставі наказу ЦСССДМ із сім’єю укладається договір про здійснення соціального супроводу.

Планування соціального супроводу сім’ї здійснюється ФСР спільно з членами сім’ї на основі інформації, отриманої під час відвідування сім’ї.

Індивідуальний план реалізується шляхом надання соціальних послуг та комплексного вирішення проблемних питань із залученням установ, підприємств, організацій усіх форм власності та громади.