Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СР БЕЗДОГ. І БЕЗПРИТ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
423 Кб
Скачать
☆

2.Психологічна, освітня і соціальна реабілітація

Психологічна реабілітація – діяльність фахівців, що передбачає психоло­гічну діагностику, корекцію, відповідну терапію, відновлення психічного здоро­в’я та самопочуття клієнта. Зокрема, в основі етапу психолого-педагогічних обстежень лежить діагностика стану клієнта (визначення психологічного ста­ну, умов життя, з’ясування індивідуальних особливостей розвитку, особистісних якостей, інтересів, причин самовільного місця прожи­вання та роботи/навчання та ін.)

Важливою складовою психологічної реабілітації є діяльність соціальних працівників з корекції особистості клієнта. Але необхідно визнати, що надан­ня такого роду допомоги – складний і довготривалий процес. Вплинути на клієнта будь-якого віку, який має важкий життєвий досвід, негативні оцінки щодо себе і власних можливостей, перенесіс різні травми (психічні, фізичні, сек­суальні), відчув нестачу любові й піклування з боку родини, має наслідки різного роду депривацій, зіткнувся з відчуженням з боку суспільства та дер­жави, що надзвичайно складно. Це вимагає особливих знань, опанування спе­ціальними методами та прийомами, особливої організації, що об’єднує бага­тьох спеціалістів різного профілю і дозволяє виявляти, визначати й вирішувати проблеми клієнта.

На сьогодні основні проблеми пов’язані з тим, що іноді психологічна робота обмежується діагностичною процедурою, складністю підвищення кваліфікації психолога щодо роботи з окремими категоріями клієнтів (особи, які зазнали сексуального насильства, біженці та ін.).

Освітня реабілітація – діяльність фахівців з діагностики рівня знань та умінь клієнта, ліквідація прогалин в освіті, формування інтересу й мо­тивації клієнта до подальшого навчання.

Соціальна реабілітація – діяльність спеціалістів, спрямована на віднов­лення або формування в клієнта навичок життя в суспільстві, поновлення со­ціальних зв’язків, з’ясування її правового статусу.

3.Особливості реабілітаційної роботи з бездоглядними та безпритульними в закладах соціального захисту.

Основною складовою допомоги бездоглядним і безпритульним є забезпе­чення процесу соціально-психологічної реабілітації.

Мета реабілітації в закладі соціального захисту визначається потребами та соціальною ситуацією розвитку кожного клієнта, який опинився в складних життєвих обставинах

Процес соціально-психологічної реабілітації бездоглядних та безпритульних здійснюється шляхом реалізації комплексного підходу, а саме:

– психолого-педагогічної реабілітації внутрішнього простору клієнта, тобто проведенням безпосередньої психолого-педагогічної роботи з клієнтом, його соціально-психологічна підтримка;

– соціально-психологічної реабілітації зовнішнього простору клієнта, тобто його соціального середовища.

Відповідно до зазначеної схеми процес реабілітації має здійснюватись шляхом допомоги клієнту..

Таким чином, реалізація комплексного підходу в реабілітаційній роботі перед­бачає спеціальну організацію професійної взаємодії, яка базується на розумінні загальної мети, усвідомленні того, що для реалізації цієї мети спеціалісти потре­бують співпраці між собою у вирішенні проблем кожного окремого клієнта. Основні правила соціальної реабілітації передбачають здійснення реабілітаційних заходів на початку виникнення проблеми особистості; неперервність та постійність їх проведення; комплексний характер реабілітаційних програм; індивідуальний підхід до визначення обсягу, характеру та змісту реабілітаційних заходів.

Ефективність допомоги клієнту в закладах соціального захисту збільшується за умови, коли вдається реалізувати командний підхід у роботі фахівців (психо­логів, дефектологів, логопедів, психіатрів, лікарів, педагогів, соціальних праців­ників/соціальних педагогів). Це забезпечує можливість ви­рішувати проблему клієнта комплексно та побачити ситуацію під різним кутом зору. Робота навіть дуже кваліфікованого спеціаліста без тісної співпраці з ко­легами приводить до зменшення ефективності надання допомоги, швидкому професійному згоранню та виникненню власних емоційних проблем.

Список рекомендованої літератури:

Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / За заг. ред. І.Д. Звєрєвої. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 336 с.

Программа “Дети улицû”: Методические рекомендации по медико- психоло-гической, социальной и педагогической реабилитации детей в приюте / А. Хабарова, С. Олешко, Н. Ганопольская и др.. – К.: Нора-принт, 2001. – 96 с.

Реабілітаційна робота з “дітьми вулиць” у притулках для неповнолітніх. – К.: Видавничий дім “Калита”, 2005. – 72 с.

Шульга Т.И., Олиференко Л.Я., Бûков А.В. Социально-психологическая помощь обездоленнûм детям: опûт исследований и практической работû: Учебное пособие. – М.: Изд-во УРАО, 2003. – 400 с.

Комплексна реабілітація дитини: стратегія, технології, перспективи / Редкол.: С.О. Новік (голова), І.Г. Єрмаков, Л.І. Немоловська та ін. – К.: Студія сучасної соціальної реклами, 2003. – 190 с.