Задача 9.

1.Бронхопневмонія постнатальна, позалікарняна, гострий перебіг, інтерстиціальна, дифузійна, важкого ступеня, неускладнена, ДН2.

2. Імунодефіцитні стани батьків: стан матері (хронічна ревматична хвороба з набутою вадою, яка загострилась у 1 половині вагітності, прийом медикаментів протягом вагітності) та особливо батька – наркомана, котрий може бути ВИЧ інфікованим, чи хворим на СНІД та інфікувати жінку і дитину, особливості розвитку хвороби протягом трьох тижнів, дані лабораторні (нейтрофілез з наявністю юних та мієлоцитів із помірним абсолютним лейкоцитозом) та рентгенологічні ( Дифузні, двобічні зміни інтерстиція із дрібновогнищовими інфільтратами впродовж бронхосудинного малюнка) припускають грибковую - пневмоцистную етіологію захворювання.

3. Виявлення пневмоцист у секретах дихальних шляхів, визначення у сироватці крові антигена, антитіл до збудника за методами ІФА, ПЦР. Необхідно обстежувати дитину та родину на ВИЧ інфекцію.

4. У разі пневмоцистної пневмонії препаратом вибору є Ко-тримоксазол ( 20 мг/кг за триметапримом, перорально) , менш активними є тинідазол і метронідазол.

Задача 10.

1. Бронхопневмонія, первинна, гострий перебіг, позагоспітальна інтерстиціальна двобічна, нижньочасткова, середньої ступені важкості, неускладнена. ДН 2.

2. Стійкий, нападоподібний кашель, особливості епідеміологічного анамнезу(тісний контакт з дітьми, що довгостроково кашляють), лімфаденопатія шийної групи, помірні клінічні прояви інтоксикаційного синдрому, відсутність фізікальних даних, шодо типової пневмонії при наявності ДН і лабораторних ознак бактеріального запалення, і яскраві діагностичні рентгенологічні дані інтерстиціальної пневмонії з дрібновогнищовими інфільтратами є характерними для атипової пневмонії, яка вірогідно викликана Chlamidia pneumoniae.

3. Видіління збудника із секретів дихальних шляхів методом МФА, ПЦР, визначення антигену, антитіл у сироватки крові методоми ІФА, ПЦР.

4. Режим напівпостільний. Дієта - хімічно щадна їжа (стіл №5), вітамінізована. Етіотропна терапія – макроліди - Сумамед (1 день 10мг/кг, із 2 дня – 5 мг/кг одноразово на добу). Патогенетична терапія (лікування токсикозу, ДН, антиоксидантну, протизапальну), симптоматична (муколітичні та відхаркуючі препарати), фізіотерапевтичне лікування.

Задача 11

1. Не потрібна.

Критерії для госпіталізації хворих на ГП:

-вік до 3-х років,

-ускладнений перебіг захворювання,

-наявність ДН 2, 3 ст. і нестабільної гемодинаміки,

-несприятливе преморбідне тло (рахіт, гіпотрофія, імунодефіцитний стан тощо),

-наявність супровідних хронічних захворювань,

-несприятливі соціально-побутові умови.

2. Пневмококк

. Режим напівліжковий. Дієта - у гострому періоду хімічно щадна, вітамінізована їжа.

Етіотропна терапія – стартови антибіотики- „захіщені” пеніциліни –Аугментин (25-45 мг/кг на добу), або/і сучасний макролід – Сумамед (1 день 10мг/кг, із 2 дня – 5 мг/кг на добу одноразово) перорально.

Патогенетична терапія: токсикоза, дихальної недостатності, антиоксидантна, протизапальна. Симптоматична терапія (муколітичні та відхаркуючи препарати інгаляційно та перорально), фізіотерапевтичне лікування.

Задача 12.

1. Бронхопневмонія, первинна, гострий перебіг, госпітальна, лівобічна, нижньочасткова, важкий перебіг, ускладненна деструкцією, ДН 2.

2. Стафілокок

3. Видалення збудника із мокротиння у кількості 10х6 і вище. Визначення антигенів, антитіл до антигенів збудника у сироватці крові методами ІФА, ПЦР.

Еталони відповідей для задач - Рахіт

Задача №1

Рахіт, підгострий перебіг, період розпалу, ІІ ступеня, спазмофілія, маніфестна форма, екомпсія.

Задача №2

1. Раціональне вигодовування

2. Вітамін Д – 2000-5000 МО під контролем проби Сулковича 3-4 тижні.

3. Полівітаміни у вікових дозах.

Задача №3

Рахіт, гострий перебіг, період розпалу, ІІ ступінь.

Задача №4

1. Спецефічна профілактика 400-500 МО Д3 водного, крім літніх місяців.

2. Неспециічна: ЛФК, масаж, повітряні ванни, перебування на свіжому повітрі.

Задача № 5

Винести на свіже повітря, надовити на корінь язика. Після термінового визначення рівня кальція в крові вводять 10% розчину кальція хлоріда або глюканата кальція з розрахунку 0.1 мл на 1 кг маси тіла.

Задача №6

Водний розчин вітаміна Д3 800-1000 МО до 1.5-2.0 років крім літніх місяців.

Задача №7

Рахіт, початковий період, тому що є вегетативні порушення, рівень кальцію в крові нормальний, а рівень фосфору знижений.

Задача №8

Рахвт, ІІ ступінь, період розпалу, гострий перебіг, сприяло відсутність профілактики рахіту, нераціональне вигодовування.

План лікування: раціональне харчування, вітамін Д3 2000-5000 на добу, терміном 3-4 тижні, полівітаміни, препарати кальцію.

Задача №9

Рахіт, підгострий перебіг, ІІ ступінь, період розпалу, сприяло розвитку захворювання нераціональне харчування, відсутність профілактики.

План лікування: раціональне харчування, вітамін Д3 2000-5000 на добу, терміном 3-4 тижні, полівітаміни, препарати кальцію,препарати заліза у віковій дозі.

Задача №10

Рахіт, ІІ ступінь, підгострий перебіг, період розпалу.

План лікування: раціональне харчування, вітамін Д3 2000-5000 на добу, терміном 3-4 тижні, полівітаміни, препарати кальцію.

Задача №11

Гіпотрофія ІІІ ступеня, сегментарна правобічна пневмонія, ДН ІІ

1. Лікування пневмонії.

2. Парентеральне введення рідини.

3. Дієтотерапія. Тривалість періоду толерантності до їжї 10-14 днів, добовий об’єм їжї 100 мл на кг фактичної ваги, 10 годувань, щоденне збільшнггя кількості їжї на 30-50 мл.

4. Ферменто- та вітамінотерапія.

5. Про- та пребіотики.

6. Стимулююча терапія.

Задача №12

Раціональна дієтотерапія, введення адаптованої суміші, період толерантності до їжї 1-3 дні, повний добовий об’єм їжї 6-7 годувань, лікування рахіту, ферменто- та вітамінотерапія, про- та пребіотики, стимулююча терапія (дібазол, апілак, ехінацея).

Задача №13

Гіпотрофія І ступеня. Лікування:

1. Виявлення причини захворювання, можливо у матері гіпогалоктії.

2. Лікування гіпогалактії.

3. Дієтотерапія (період толерантності до їжї 1-3 дні, добовий об’єм повний, 7 годувань.

4. Вітамінотерапія.

5. Ферментотерапія.

6. Стимулююча терапія.

Функц.порушення.Задача №1

Відповідь: Пілороспазм. Диф. діагностика з регургітацією і пілоростенозом.

Задача №2.

Відповідь: Пілороспазм. Пілороспазм виникає внаслідок анатомо-фізіологічних особливостей шлунка і воротаря у новонароджених: недостатній розвиток м’язів кардіальної частини шлунка і більш виражений розвиток м’язів пілорічного відділу. Функціональна незрілість центральної нервової системи в цьому віці, недостатність регулюючих механізмів приводять до порушень рівноваги між тонусом симпатичної і парасимпатичної нервових систем. Ці зміни в ЦНС і є причиною порушень моторної функції шлунка у дітей раннього віку. План обстеження: ЕхоЕГ, консультація невропатолога; рентгенологічне та ендоскопічне дослідження стравоходу і шлунка.