Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білети.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
781 Кб
Скачать
☆
  1. Особливості оцінки витрат виробництва в ринковій економіці. Концепція витрат упущених можливостей. Явні та неявні витрати витрати.

У ринковій економіці виробництво має товарний характер, тому витрати факторів виробництва трансформуються у витрати виробництва, тобто набуває вартісної оцінки.

Витрати виробництва - вартість факторів виробництва, використаних для створення певного обсягу продукції.

Витрати виробництва є основним чинником, який визначає спроможність фірми пропонувати продукт. Існування цих витрат зумовлене рідкісністюресурсів і можливістю їх використання для інших виробничих цілей. Інакше кажучи, витрати в економіці пов'язані з відмовою від можливості виробництва альтернативних благ.

Оскільки усі ресурси обмежені, то використання їх для виробництва одного товару, означає втрату можливості використати їх для виробництва інших товарів. Тому економічні витрати повинні враховувати не лише прямі витрати на виробництво, а й витрати пов’язані із втраченими можливостями отримати дохід він альтернативних варіантів використання ресурсів. У мікроекономіці витрати виробництва розглядаються з позицій концепції альтернативної вартості.

Альтернативна вартість - вартість витрачених на виробництво коштів, яка визначається найбільш можливим прибутком, що міг би бути отриманий з цих коштів, якби вони були вкладені в щось інше (депозит у банку, інвестиції у виробництво, купівля товару та ін.).

Економічні витрати — це платежі, потрібні для отримання і використання ресурсів,тобто дохід, який фірма повинна забезпечити постачальникам ресурсів, щоб не допустити їх альтернативного використання.

Економічні витрати поділяють на явні та неявні витрати.

Явні (зовнішні) - являють собою плату постачальникам ресурсів (праці, сировини, енергії, придбання устаткування і т.п.). Вони відображаються на балансі підприємства, тому їх називають бухгалтерськими. У бухгалтерській звітності їм відповідає поняття собівартості. Собівартість – грошовий вираз витрат підприємства на виробництво продукції. Вона відображає витрати сировини і матеріалів, амортизаційні відрахування, оплату праці, відрахування на соціальне страхування, плату за кредит і ін.

Неявні (внутрішні) - це неоплачені витрати на власний і самостійно використовуваний ресурс. Вони не враховуються як витрати в бухгалтерській звітності і являють собою недоотримані доходи внаслідок відмови від використання власних ресурсів за межами фірми. До неявних відносять і нормальний підприємницький прибуток. Неявні (внутрішні)витрати - це грошові платежі, які могло б отримати підприємство при альтернативному використанні власних ресурсів (підприємець використовує власні приміщення, але міг би передавати їх в оренду і отримувати дохід; вкладає кошти в розвиток виробництва, але міг би покласти їх у банк на депозит).

Зовнішні і внутрішні витрати формують економічні. До складу економічних витрат належить нормальний прибуток.

Нормальний прибуток - плата за виконання підприємцем його підприємницьких функцій. Його розмір визначається рівнем дохідності, який є середнім (нормальним) для певної галузі і утримує підприємця в ній.

Іншою формою прибутку є прибуток економічний.

Економічний прибуток - додатковий прибуток підприємця в результаті його більш ефективної (порівняно з конкурентами) діяльності в цій галузі. Оскільки його отримують не всі підприємці, то він не належить до економічних витрат. Економічний прибуток розраховується як різниця між бухгалтерським прибутком та внутрішніми витратами.

Дохід, який відшкодовує тільки економічні витрати, достатній для створення умов зацікавленості у виробничий діяльності, оскільки він дає підприємцю нормальний прибуток. Надлишок доходу над економічними витратами є економічним прибутком. Економічні витрати дають змогу зрозуміти різницю між підходами бухгалтера і економіста до оцінювання діяльності фірми. Бухгалтера цікавлять насамперед результати діяльності фірми за певний (звітний) період. Він аналізує минулу діяльність фірми. Економіста, навпаки, цікавлять перспективи діяльності фірми, її майбутнє. Тому він уважно стежить за ціною найкращої альтернативи використання власних ресурсів.