- •Мікроекономіка як складова частина сучасної економічної теорії. Економічні відносини на мікро- і макрорівнях.
- •3. Етапи еволюційного розвитку мікроекономічного аналізу.
- •5. Проблема обмеженості ресурсів та необхідність вибору. Модель і крива виробничих можливостей, їх основні функції в економічному аналізі.
- •6. Методологія мікроекономічного аналізу. Загальноекономічні та специфічні методи мікроекономіки. Мікроекономічне моделювання.
- •7. Попит та закон попиту. Фактори зміни: економічний, алгебраїчний, графічний аналіз.
- •8. Пропозиція та функція пропозиції. Закон пропозиції. Зміна пропозиції та зміна обсягу пропозиції. Фактори зміни: економічний, алгебраїчний, графічний аналіз.
- •9. Ринковий механізм збалансування попиту та пропозиції. Поняття рівноваги. Поняття надлишку, дефіциту. Поняття про надлишок споживача та виробника.
- •11. Еластичність попиту за ціною взаємодоповнюючих та взаємозамінних благ (перехресна еластичність).
- •Еластичність за доходом споживача. Застосування еластичності попиту по доходу.
- •Еластичність пропозиції. Фактори впливу на еластичність пропозиції.
- •Корисність споживача в економічній теорії. Суверенітет споживача. Гіпотеза раціональної поведінки споживача.
- •Теорія поведінки споживача. Раціональний споживний вибір. Корисність: поняття, тенденції розвитку та закономірності
- •Ординалістська (порядкова) теорія поведінки споживача. Криві байдужості (індиферентності), карта кривих байдужості та їх властивості. Гранична норма заміщення.
- •Бюджетні обмеження і можливості споживача. Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна та графічна інтерпретація. Вибір оптимального споживання.
- •Зміна споживання при зміні доходу. Крива "дохід-споживання". Функція попиту від доходу: крива Енгеля.
- •Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива "ціна-споживання". Виведення кривої індивідуального попиту.
- •Ефект заміни та ефект доходу. Взаємодія ефектів заміни та доходу. Блага Гіффена.
- •Підприємство як ринково-виробнича та відкрита система. Виробнича функція як параметрична модель технологічного процесу.
- •Виробнича функція з двома змінними факторами. Поняття ізокванти, карта ізоквант та їх властивості. Гранична норма технічного заміщення.
- •Розширення виробництва та ефект масштабу у довгостроковому періоді. Постійна, спадна та зростаюча віддача від масштабу.
- •Особливості оцінки витрат виробництва в ринковій економіці. Концепція витрат упущених можливостей. Явні та неявні витрати витрати.
- •"Нормальний прибуток" як елемент витрат. Вимірювання прибутку: економічна та бухгалтерська концепції.
- •Витрати виробництва у короткостроковому періоді. Постійні та змінні витрати. Поняття сукупних, середніх та граничних витрат
- •Оптимальна комбінація факторів виробництва. Поняття ізокости. Лінія експансії фірми.
- •Рівновага виробника: графічна, алгебраїчна та економічна інтерпретації.
- •30. Середні та граничні витрати фірми у довгостроковому періоді. Взаємозв’язок витрат у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •31. Поняттяринковоїструктури. Визначеннябазових моделей ринкових структур: ідеальних і реальних. Критеріїрозмежуванняринкових структур.
- •32. Ознаки та умови ринку досконалоїконкуренції. Особливостікривоїпопиту на продукціюконкурентноїфірми. Крива ринковогопопиту в умовахдосконалоїконкуренції.
- •33.Конкурентна стратегія фірми у короткостроковому періоді. Умови максимізації прибутку: сукупний та граничний аналіз.
- •34.Дослідження умов прибутковості та збитковості фірми в умовах динамічності ринкової кон’юнктури. Короткострокова рівновага фірми і галузі в умовах досконалої конкуренції.
- •40. Економічні наслідки діяльності монополій: переваги та недоліки. Соціальна ціна монополії.
- •41. Ознаки та умови функціонування ринку монополістичної конкуренції. Умови вступу до галузі.
- •45. Стратегічна поведінка фірми на олігополістичному ринку.
- •46. Модель ціноутворення ламаної кривої попиту
- •47. Теорія ігор та конкуруючі стратегії фірм, що діють на олігопольному ринку. Цінова війна та її наслідки в умовах олігополії.
- •58. Традиційні неспроможності ринку: асиметрична інформація, природна монополія, зовнішні ефекти та суспільні блага. Сутність поняття «асиметрична інформація»
- •59. Позитивні та негативні екстерналії. Суспільні та приватні вигоди
- •60. Поняття суспільних благ. Визначальні особливості товарів індивідуального споживання (приватних благ) та суспільних благ. Попит на суспільні блага та ефективний їх обсяг
Особливості оцінки витрат виробництва в ринковій економіці. Концепція витрат упущених можливостей. Явні та неявні витрати витрати.
У ринковій економіці виробництво має товарний характер, тому витрати факторів виробництва трансформуються у витрати виробництва, тобто набуває вартісної оцінки.
Витрати виробництва - вартість факторів виробництва, використаних для створення певного обсягу продукції.
Витрати виробництва є основним чинником, який визначає спроможність фірми пропонувати продукт. Існування цих витрат зумовлене рідкісністюресурсів і можливістю їх використання для інших виробничих цілей. Інакше кажучи, витрати в економіці пов'язані з відмовою від можливості виробництва альтернативних благ.
Оскільки усі ресурси обмежені, то використання їх для виробництва одного товару, означає втрату можливості використати їх для виробництва інших товарів. Тому економічні витрати повинні враховувати не лише прямі витрати на виробництво, а й витрати пов’язані із втраченими можливостями отримати дохід він альтернативних варіантів використання ресурсів. У мікроекономіці витрати виробництва розглядаються з позицій концепції альтернативної вартості.
Альтернативна вартість - вартість витрачених на виробництво коштів, яка визначається найбільш можливим прибутком, що міг би бути отриманий з цих коштів, якби вони були вкладені в щось інше (депозит у банку, інвестиції у виробництво, купівля товару та ін.).
Економічні витрати — це платежі, потрібні для отримання і використання ресурсів,тобто дохід, який фірма повинна забезпечити постачальникам ресурсів, щоб не допустити їх альтернативного використання.
Економічні витрати поділяють на явні та неявні витрати.
Явні (зовнішні) - являють собою плату постачальникам ресурсів (праці, сировини, енергії, придбання устаткування і т.п.). Вони відображаються на балансі підприємства, тому їх називають бухгалтерськими. У бухгалтерській звітності їм відповідає поняття собівартості. Собівартість – грошовий вираз витрат підприємства на виробництво продукції. Вона відображає витрати сировини і матеріалів, амортизаційні відрахування, оплату праці, відрахування на соціальне страхування, плату за кредит і ін.
Неявні (внутрішні) - це неоплачені витрати на власний і самостійно використовуваний ресурс. Вони не враховуються як витрати в бухгалтерській звітності і являють собою недоотримані доходи внаслідок відмови від використання власних ресурсів за межами фірми. До неявних відносять і нормальний підприємницький прибуток. Неявні (внутрішні)витрати - це грошові платежі, які могло б отримати підприємство при альтернативному використанні власних ресурсів (підприємець використовує власні приміщення, але міг би передавати їх в оренду і отримувати дохід; вкладає кошти в розвиток виробництва, але міг би покласти їх у банк на депозит).
Зовнішні і внутрішні витрати формують економічні. До складу економічних витрат належить нормальний прибуток.
Нормальний прибуток - плата за виконання підприємцем його підприємницьких функцій. Його розмір визначається рівнем дохідності, який є середнім (нормальним) для певної галузі і утримує підприємця в ній.
Іншою формою прибутку є прибуток економічний.
Економічний прибуток - додатковий прибуток підприємця в результаті його більш ефективної (порівняно з конкурентами) діяльності в цій галузі. Оскільки його отримують не всі підприємці, то він не належить до економічних витрат. Економічний прибуток розраховується як різниця між бухгалтерським прибутком та внутрішніми витратами.
Дохід, який відшкодовує тільки економічні витрати, достатній для створення умов зацікавленості у виробничий діяльності, оскільки він дає підприємцю нормальний прибуток. Надлишок доходу над економічними витратами є економічним прибутком. Економічні витрати дають змогу зрозуміти різницю між підходами бухгалтера і економіста до оцінювання діяльності фірми. Бухгалтера цікавлять насамперед результати діяльності фірми за певний (звітний) період. Він аналізує минулу діяльність фірми. Економіста, навпаки, цікавлять перспективи діяльності фірми, її майбутнє. Тому він уважно стежить за ціною найкращої альтернативи використання власних ресурсів.
