- •Мікроекономіка як складова частина сучасної економічної теорії. Економічні відносини на мікро- і макрорівнях.
- •3. Етапи еволюційного розвитку мікроекономічного аналізу.
- •5. Проблема обмеженості ресурсів та необхідність вибору. Модель і крива виробничих можливостей, їх основні функції в економічному аналізі.
- •6. Методологія мікроекономічного аналізу. Загальноекономічні та специфічні методи мікроекономіки. Мікроекономічне моделювання.
- •7. Попит та закон попиту. Фактори зміни: економічний, алгебраїчний, графічний аналіз.
- •8. Пропозиція та функція пропозиції. Закон пропозиції. Зміна пропозиції та зміна обсягу пропозиції. Фактори зміни: економічний, алгебраїчний, графічний аналіз.
- •9. Ринковий механізм збалансування попиту та пропозиції. Поняття рівноваги. Поняття надлишку, дефіциту. Поняття про надлишок споживача та виробника.
- •11. Еластичність попиту за ціною взаємодоповнюючих та взаємозамінних благ (перехресна еластичність).
- •Еластичність за доходом споживача. Застосування еластичності попиту по доходу.
- •Еластичність пропозиції. Фактори впливу на еластичність пропозиції.
- •Корисність споживача в економічній теорії. Суверенітет споживача. Гіпотеза раціональної поведінки споживача.
- •Теорія поведінки споживача. Раціональний споживний вибір. Корисність: поняття, тенденції розвитку та закономірності
- •Ординалістська (порядкова) теорія поведінки споживача. Криві байдужості (індиферентності), карта кривих байдужості та їх властивості. Гранична норма заміщення.
- •Бюджетні обмеження і можливості споживача. Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна та графічна інтерпретація. Вибір оптимального споживання.
- •Зміна споживання при зміні доходу. Крива "дохід-споживання". Функція попиту від доходу: крива Енгеля.
- •Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива "ціна-споживання". Виведення кривої індивідуального попиту.
- •Ефект заміни та ефект доходу. Взаємодія ефектів заміни та доходу. Блага Гіффена.
- •Підприємство як ринково-виробнича та відкрита система. Виробнича функція як параметрична модель технологічного процесу.
- •Виробнича функція з двома змінними факторами. Поняття ізокванти, карта ізоквант та їх властивості. Гранична норма технічного заміщення.
- •Розширення виробництва та ефект масштабу у довгостроковому періоді. Постійна, спадна та зростаюча віддача від масштабу.
- •Особливості оцінки витрат виробництва в ринковій економіці. Концепція витрат упущених можливостей. Явні та неявні витрати витрати.
- •"Нормальний прибуток" як елемент витрат. Вимірювання прибутку: економічна та бухгалтерська концепції.
- •Витрати виробництва у короткостроковому періоді. Постійні та змінні витрати. Поняття сукупних, середніх та граничних витрат
- •Оптимальна комбінація факторів виробництва. Поняття ізокости. Лінія експансії фірми.
- •Рівновага виробника: графічна, алгебраїчна та економічна інтерпретації.
- •30. Середні та граничні витрати фірми у довгостроковому періоді. Взаємозв’язок витрат у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •31. Поняттяринковоїструктури. Визначеннябазових моделей ринкових структур: ідеальних і реальних. Критеріїрозмежуванняринкових структур.
- •32. Ознаки та умови ринку досконалоїконкуренції. Особливостікривоїпопиту на продукціюконкурентноїфірми. Крива ринковогопопиту в умовахдосконалоїконкуренції.
- •33.Конкурентна стратегія фірми у короткостроковому періоді. Умови максимізації прибутку: сукупний та граничний аналіз.
- •34.Дослідження умов прибутковості та збитковості фірми в умовах динамічності ринкової кон’юнктури. Короткострокова рівновага фірми і галузі в умовах досконалої конкуренції.
- •40. Економічні наслідки діяльності монополій: переваги та недоліки. Соціальна ціна монополії.
- •41. Ознаки та умови функціонування ринку монополістичної конкуренції. Умови вступу до галузі.
- •45. Стратегічна поведінка фірми на олігополістичному ринку.
- •46. Модель ціноутворення ламаної кривої попиту
- •47. Теорія ігор та конкуруючі стратегії фірм, що діють на олігопольному ринку. Цінова війна та її наслідки в умовах олігополії.
- •58. Традиційні неспроможності ринку: асиметрична інформація, природна монополія, зовнішні ефекти та суспільні блага. Сутність поняття «асиметрична інформація»
- •59. Позитивні та негативні екстерналії. Суспільні та приватні вигоди
- •60. Поняття суспільних благ. Визначальні особливості товарів індивідуального споживання (приватних благ) та суспільних благ. Попит на суспільні блага та ефективний їх обсяг
32. Ознаки та умови ринку досконалоїконкуренції. Особливостікривоїпопиту на продукціюконкурентноїфірми. Крива ринковогопопиту в умовахдосконалоїконкуренції.
Дужебагатопродавців, які на рівнихумовахконкуруютьміж собою. З певною умовністю цій ознаці відповідають ринки сільськогосподарської продукції в розвинених країнах, біржові торги чи продаж іноземної валюти в обмінних пунктах.
Стандартна продукція, що пропонується для продажу. Це означає, що споживач не відрізняє товар одного продавця від товару іншого, навіть якщо вони мають відмінності. Тому йому однаково, у якого з продавців придбати товар.
Відсутність можливості у окремого продавця впливати на ринкову ціну.
Вільний вступ до галузі та вихід з неї. Ринок буде конкурентним лише тоді, коли не існуватиме ніяких законодавчих, технологічних, фінансових чи інших перепон, що могли б завадити появі чи зникненню нових фірм, які виробляють певний продукт.
Відсутність нецінової конкуренції.Оскільки на конкурентному ринку товари стандартні, то підстав для нецінової конкуренції немає.
Скільки продукції для продажу не запропонувала б конкурентна фірма, це ніяк не вплине на ринкову ціну. Інакше кажучи, на відміну від ринкового попиту крива попиту, з якою стикається окремий конкурентний виробник, абсолютно еластична, а ринковий попит на продукт залежитьвідціни.
33.Конкурентна стратегія фірми у короткостроковому періоді. Умови максимізації прибутку: сукупний та граничний аналіз.
Конкурентнепідприємство в короткостроковомуперіодіволодієнезміннимустаткуванням і намагаєтьсямаксимізуватисвоїприбуткиабомінімізуватисвоївтрати, пристосовуючисвійобсягвиробництва через змінивеличинизміннихресурсів, яківоновикористовує. Економічніприбутки, якихпрагнепідприємство, визначаються як різницяміжваловим доходом і валовимивитратами.
Визначеннярівнявиробництва, за якогоконкурентнепідприємствоотримуватимемаксимальніприбуткиабоматимемінімальнізбитки, здійснюєтьсядвома способами. Перший — шляхом зіставлення валового доходу з валовимивитратами; другий — зіставленням граничного доходу з граничнимивитратами. Обидвапідходипридатні не тільки для чисто конкурентного підприємства, але також і для підприємств, щофункціонують в умовах будь-якоїізосновнихринкових структур.
Перед конкурентнимвиробником за фіксованоїринковоїціни стоять такі три взаємопов'язаніпитання: Чипотрібновиробляти? Якщопотрібно, то яку кількістьпродукції? Якийприбуток (абозбиток) буде отриманий? Кожнепідприємствовиробляєпродукціютоді, коли цейому приносить прибуток. Тобтопідприємствоздійснюєвиробництво в короткостроковомуперіоді, якщовономожеотриматиекономічнийприбутокабойогозбиткименші за йогопостійнівитрати.
Припустимо, що ринкова ціна складає 100 грн, тоді, користуючись цією таблицею, можна вирахувати валовий дохід для кожного рівня виробництва, перемноживши кількість на ціну.
Таким чином, відповідь на перше запитаннятака: фірмідоцільноздійснювативиробництво у короткотерміновомуперіоді за умови, що вона отримуєекономічнийприбуток, абоякщоїїзбиткименші, ніжпостійнівитрати. При цьомуслідмати на увазі, щозбитковевиробництвоможнарозглядатилише як тимчасовеявище, як перепочинок, щоберефірма для прийняттякардинальнихрішень, спрямованих на усуненняпостійнихвитрат і припиненнявиробництвавзагаліабозниженнявитрат і отриманняприбутку.
Маючи на увазізагальний принцип поведінкивиробника, досить легко відповісти і на друге запитання: у короткотерміновомуперіодіфірміслідвироблятитакийобсягпродукції, при якому вона макси-мізуесвоїприбуткичимінімізуєзбитки.
Для відповіді на третєзапитання треба порівнятиваловий доход і сукупнівитрати при обраномуобсязівиробництва: економічнийприбутокчизбитокфірми буде дорівнюватирізниціміжваловим доходом і сукупнимивитратами.
Визначити оптимальні розміри підприємства можна іншим способом, а саме, порівнюючи граничний дохід (стовпчик 7) і граничні витрати (стовпчик 8). Поки зі збільшенням виробництва граничний дохід зростає швидше, ніж граничні витрати, прибуток збільшується, і виробництво можна розширювати далі. Однак, як тільки граничні витрати перевищують граничний дохід, виробництво потрібно скорочувати. Точка оптимального розміру підприємства знаходиться там, де граничні витрати виробництва і граничний дохід рівні між собою. Другий підхід отримання оптимальної точки з допомогою порівняння граничних витрат з граничним доходом, по суті, не відрізняється від першого підходу — аналізу прибутку.
