5. Природні зони.

Тема 2: Азія.

1. Історія дослідження і географічне положення. Берегова лінія. Близько 105 р. до н. е. був відкритий Великий Шовковий Шлях – торговельний шлях, що з’єднував Китай із заходом.

Марко Поло (1254-1324) – венеціанський купець, який у 1298 році здійснив подорож у Китай у прожив там 18 років і залишив географічний матеріал про Китай, Індію, Вірменію, Грузію та Персію.

У 1325 році араб Ібн Батута здійснив подорож у Південно-Сх. Азію.

У 1466 з Твері до Індії вийшов російський купець А. Нікітін, який за час своєї подорожі перетнув Чорне, Аравійське та Каспійське моря.

У 19-20 ст. досліджували територію Азії також М.М. Пржевальський, І.Д. Черський та ін.

На зх. і пд.. зх. межує з Європою і Африкою: Уральські гори, р. Урал, Каспійське море, Кумо-Маничська западина, прот. Босфор і Дарданелли, Суецький канал.

На пн. Сх.. через Берингову протоку (ширина – 85 км.) межує з Пн. Америкою.

На пн. – омивається морями Пн. Льодовитого океану: Карське, Море Лаптєвих, Східносибірське, Чукотське, які відокремлені один від одного островами: Нова Земля, Пн. Земля, Новосибірськими о-вами, а також о. Врангеля. Берегова лінія посічена півостровами: Ямал, Гиданський, Таймир; затоками: Обська губа, Єнісейська, Хатанська та ін.

На сх.. і пд.. сх.. – моря Тихого океану: Берингове, Охотське, Японське, Жовте, Сх. Китайське, Пд.. Китайське, в межах яких виділяють острови: Сахалін, Курильські, Японські (Хоккайдо, Хонсю, Кюсю), о-ви. Нансей (Рюкю), Тайвань, Хайнань. Берегова лінія посічена півостровами: Чукотський, Камчатка, Корейський, Ляодун і Шаньдун, Індокитай, Малакка; затоками: Анадирська, Шеліхова, Ляодунська, Бохайська, Сіамська.

На пд.. – омивається Індійським океаном та його морями: Андаманським, Аравійським, Червоним, а також затоками: Бенгальська, Оманська, Перська, Аденська. Берегова лінія посічена півостровами: Малакка, Індостан, Катхіявар, Аравія, Сінай.

2. Рельєф і будова поверхні. Вулканічні області Азії. У зв’язку з великими розмірами території Азія має найбільш складну геологічну будову. Найбільш давніми ділянками кори є платформи: Аравійська (Аравійська рівнина, Месопотамська низовина), Східно-Сибірська (Середньосибірське плоскогіря), Китайська (Велика Китайська рівнина), Індостанська (плоскогір’я Декан, Індо-гангська низовина). У широтному напрямі через територію Азії простягнувся Альпійсько-Гімалайський складчатий пояс, який у східній частині з’єднується з різновіковими структурами Монголо-Охотського та Тихоокеанського складчастих поясів. В межах Монголо-Охотського складчатого поясу розташовуються каледонські та герцинські структури (Казахський дрібносопковик, Саяни, Алтай, Тянь-Шань, плоскогір’я Гобі). Мезозойські структури поширені у пн. Східній частині Азії (Верхоянський хребет, хребет Черського, Сіхоте-Алінь), а структури альпійського віку (гори Малої Азії, Кавказ, Копетдаг, Памір, Гіндукуш, Гімалаї, гори Камчатки, Сахаліну, Японських островів) в межах Альпійсько-Гімалайського та Тихоокеанського складчастих поясів.

У Азії наявні великі площі аридних територій, (пустелі Гобі, Каракуми, Кизил кум,

пустеля Такла-Макан, Сірійська пустеля, Пустеля Руб-ель-Халі, пустеля Тар).

Активна господарська діяльність ведеться в алювіальних долинах великих річок (Месопотамська низовина, Індо-Гангська, Велика Китайська рівнина, Туранська низовина).

Зони сейсмічної і вулканічної активності лежать в межах альпійсько-гімалайського і тихоокеанського геосинклінального поясів (влк. Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау).

3. Клімат. Кліматичні особливості Азії залежать від таких характеристик:

 Великий розмір території

 Компактність суходолу

 Переважання гірського рельєфу

На території Азії умовно виділяють наступні кліматичні райони, що характеризуються власними особливостями клімату: Півн. Азія, Пд.. зх. і Центральна Азія, Східна і Південна Азія.

На клімат Пн. Азії впливає її розташування у холодних кліматичних поясах, значна відстань до теплих океанів, слабкий обмін повітряними масами з Пн. Льодовитим океаном. Тут переважає різкоконтинентальний тип клімату помірного поясу зі значними добовими і сезонними амплітудами температур і невеликою кількістю опадів.

Клімат Пд.. Зх. і Центр. Азії є переважно сухим кліматом пустинь жаркого і помірного поясів внаслідок існування центрально азійського баричного максимуму. На узбережжях Малої Азії, звернених до Середземного і Егейського морів – клімат середземноморський з сухим, жарким літом та дощовою теплою зимою. На Чорноморському узбережжі Кавказу клімат також субтропічний, однак тут випадає багато опадів у всі пори року.

Для Східної Азії характерний мусонний тип клімату помірних широт з дощовим літом і холодною, малосніжною зимою. Ближче до тропіка, на півдні Східної Азії, - клімат мусонний субтропічний, з великою кількістю опадів переважно в літні місяці. На півостровах Індостан та Індокитай, подібно до Східної Азії, дмуть мусонні вітри. В зимові місяці мусон дме з материка і несе суху погоду. Влітку дме південно-західний мусон з Індійського океану. Він несе з собою багато вологи, більшість якої затримується Гімалаями, і тому літо дуже дощове. Тут мусонний клімат жаркого поясу. На Зондських островах, розташованих біля екватора і оточених морями, клімат – екваторіальний, для якого характерна відсутність значних амплітуд температур і велика кількість опадів протягом всього року.

4. Внутрішні води. Річки Пн. Льодовитого океану: Лена (найдовша), Єнісей (найбагатоводніша), Об (найбільша площа басейну). Значні розміри мають також річки: Яна, Індігарка, Колима, Ангара, Іртиш. Усі річки цього басейну мають снігове та дощове живлення, характеризуються весняним паводком, замерзають на тривалий період, іноді на півроку.

До басейну Тихого океану належать: Амур, Хуанхе, Янцзи (найбільша річка Азії). Янцзи має переважно дощове живлення, але підтримується також таненням снігу та льодовиковим.

Найбільшими річками басейну Індійського океану є: Меконг, Ганг, Інг, Тигр, Євфрат та ін. Меконг має типово мусонний режим живлення. Річки Ганг, Тігр, Євфрат, а також Хуанхе і Янцзи утворюють великі алювіальні рівнини.

До басейну Атлантичного океану відносяться невеликі річки: Кизилірмак, Джейхан та ін. Частина річок Азії належить до безстічного басейну: Амудар’я, Сирдар’я, Ілі, Тарім.

Азія має багато озер тектонічного (Байкал, Іссик-Куль, Мертве море, Ван, Севан), вулканічного, льодовикового (Сарезьке), реліктового (залишкового) походження (Каспійське море, Аральське море).

Значна кількість прісної води зосереджена в льодовиках та в прісних водах Азії. Найбільші льодовики розташовані в Гімалаях, Памірі, Куньлуні, Тянь-Шані.