Визначення алкалоїдів у отруйних рослинах

Я

Рис. 8. Конвалія

кщо діючою речовиною отруйних рослин є алкалоїди (легко розчинні солі яблучної, лимонної, щавлевої та янтарної кислот), їх визначають за такою методикою: близько 1 г подрібнених рослин залити 7 мл 1 %-го розчину оцтової кислоти, довести до кипіння і охолодити, а потім профільтрувати. До 2-х крапель фільтрату, нанесеного на скло, додати 1 краплю водного розчину йоду – реактив Бушарда (1 г йоду, 2 г йодистого калію, 50 мл дистильованої води) – реактив № 1 або реактив № 2 (10 мл азотної кислоти, розведеної дистильованою водою 1:1,4 г основного азотнокислого вісмуту, 50 мл насиченого розчину йодистого калію). Поява бурого і червоно-бурого осаду з реактивом № 1 чи цегляно-червоного та оранжево-червоного з реактивом № 2 вказує на наявність алкалоїдів.

Визначення ураженості кормів грибом Stachybotris alternans

Основними причинами псування кормів грибами є підвищена вологість, забрудненість посівного матеріалу і угідь спорами грибів. Так, на висушеному сіні з вологістю 14–17 % гриби не розвиваються; при збільшенні вологості вище вказаного рівня на 1 % за температури 20–25 °С спостерігається посилений ріст грибів. Найбільш загрозливим періодом для зберігання грубих кормів є осінній та весінній періоди. При зниженні температури корма вражаються переважно фузаріями.

Захворювання тварин, спричинені грибами кормових рослин, поділяють на мікози й мікотоксикози.

Мікози – хвороби, що виникають внаслідок згодовування тваринам кормів, уражених грибами (рис. 9), які продовжують свою життєдіяльність в живому організмі.

М ікотоксикози – захворювання, які виникають внаслідок дії токсинів, що були виділені грибами у рослини під час вегетації. Однак, в цьому випадку самі гриби паразитувати в організмі тварин не здатні.

Н айпоширеніші й найшкідливіші – іржасті, плісеневі гриби, фузаріум, гриб ріжків, стахіботріс, дендрохіум (рис. 10). Вони можуть існувати на живих і мертвих субстратах.

Д

Рис. 9. Aspergilllus niger

ля проведення мікологічного аналізу корму у місцях замокання скирти відбирають зразки темної соломи, вкритої нальотом.

Д

Рис. 10. Dendrodochium

ля мікроскопічного дослідження зіскоблюють із соломи скальпелем чорний наліт, розмішують його на предметному склі в краплі води, накривають покривним склом і препарат розглядають при малому та великому збільшенні мікроскопа.

У полі зору видно безбарвні гіфи і конідієносці зеленувато-оливкового і чорного кольору. На кінцях конідієносців є пелюсткоподібні вирости у вигляді розетки – стеригми. На стеригмах можуть бути окремі конідії завдовжки 8–12 і завширшки 6–8 мкм.

Солому і полову, уражені грибком Stachybotrys alternans, категорично забороняється використовувати без знешкодження (обробка розчином лугу) для годівлі худоби, а також для підстилки. Таку солому (полову) можна використовувати в якості фуражу лише після знешкодження за умови отримання негативного результату при повторному дослідженні на токсичність. У випадку позитивної біопроби при повторному дослідженні солому спалюють.

Токсичне сіно, уражене грибом Dendrodohium toxinum, забороняється використовувати в якості фуражу (знищують).

Сіно та солома, які за результатами досліджень є малотоксичними та уражені грибами з родів Aspergillus, Penicillium, Mucor допускають у корм у кількості 25 % до загального раціону худобі (крім тільних та лактуючих тварин) при повному виключенні з раціону кислих кормів.