Література

1. Заверуха Н.М. Основи екології: навч. посіб. / Н.М. Заверуха,В.В. Серебряков, Ю.А. Скиба. – К.: Каравела, 2006. – 368 с.

2. Білявський Г.О. Основи екології: теорія і практика: навч. посіб. / Г.О. Білявський, Л.І. Бутченко, В.М. Навроцький.– К.: Лібра, 2002. – 402 с.

3. Царик Т.Є . Основи екології / Т.Є. Царик, В.В. Файфура. –Тернопіль: ТТУ, 2003. – 208с.

4. Пономарьов П.Х. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини: навч. посіб. / П.Х. Пономарьов, І.В. Сирохман. – К.: Лібра,1999. – 272 с.

5. Цигаренко О.І. Нітрати в харчових продуктах. – К.: Здоров’я,1990. – 56 с.

6. Білявський Г.О. Основи екології / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю. Костіков. – К.: Либідь, 2006. – 408 с.

7. Смоляр В.І. Харчова експертиза. – К.: Здоров’я, 2005. – 448 с.

8. Габович Р.Д. Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ / Р.Д. Габович, Л.С. Припутина . – К.: Здоров’я, 1987. – 248 с.

9. Митюков А.Д. Оценка качества продуктов питания/ А.Д. Митюков, А.В. Руцкий.– Минск: Урожай, 1988. – 181 с.

10. Бойчук Ю.Д. Екологічні проблеми харчування людини /Ю.Д.Бойчук, Е.М.Солошенко, В.І. Смоляр, О.І. Циганенко. – К.: ОКО-ПЛЮС, 2002. – 92 с.

11. Безпека харчування: сучасні проблеми: посіб.-довід. / уклад. А.В. Бабюк, О.В. Макарова, М.С. Рогозинський, Л.В. Романів,О.Є. Федорова. – Чернівці: Книги – XXI, 2005. – 456 с.

Методичні рекомендації

1. Біорізноманітність та її види.

Біорізноманітність – різноманітність рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, що перебувають у наземних, морських та інших водних екосистемах та екологічних комплексах території України, в яких вони є складовими частинами; воно включає різноманіття в межах видів, між видами та між екосистемами. Залежить від їжі, води, кисню, відповідного середовища існування тощо. Екологічні взаємодії різних видів живих істот із довкіллям формують екосистеми, від стану яких залежить життя людей. Зменшення БР – це серйозна втрата біосфери, одна з головних екологічних проблем сьогодення. Організація Об’єднаних Націй (ООН) проголосила 2010 р. Міжнародним роком біологічного різноманіття з метою привернення уваги міжнародного суспільства до багатств і вразливості природи. Зникнення видів і деградація довкілля викликають дедалі більше занепокоєння не лише вчених-екологів. Кількісне та якісне зубожіння біоти зазначають усі, хто хоч трохи стикається з дикою природою. На думку одного з провідних світових екологів Е.Уілсона, зменшення різноманітності живої природи – най загрозливіша серед змін довкілля, що відбуваються нині, бі це, мабуть, єдиний абсолютно необоротний процес. У кожної держави є три основних надбання: матеріальне, культурне й біологічне.

Стрімкий розвиток цивілізації не прискорив процесів видоутворення, але інтенсифікував процеси вимирання видів. Це відбувається через руйнування місць проживання видів, надмірну економічну експлуатацію окремих видів (масовий відстріл тварин, хижацьке рибальство, вирубування комерційно цінних видів дерев тощо), конкуренцію з екзотичними видами «чужих» фаун і флор, екстенсивне нарощування масштабів сільськогосподарської діяльності (передусім вирубування лісів і розорювання під сільськогосподарські угіддя цілинних земель), глобальне техногенне забруднення біосфери.