- •Двостороннього перекладу”
- •1 Теми та погодинний розклад лекцій та самостійної роботи
- •2 Перелік тем лекцій
- •1. Вступні зауваження
- •1. Принцип кооперації п. Грайса.
- •2. Прагматична пресупозиця.
- •3. Принцип ввічливості Дж. Ліча
- •4. Теорія п. Брауна і с. Левінсона.
- •2. Збереження негативного обличчя
- •3. Непрямий шлях висловлень
- •5. Роль прагматичних зв’язків у діалозі.
- •1. Трактування поняття «дискурс» у лінгвістиці.
- •2. Модель дискурсу.
- •3. Типологія дискурсу.
- •4. Категорії дискурсу
- •5. Одиниці і структура дискурсу
- •6. Структура дискурсу за т. Ван Дейком.
- •7. Методи дискурсивного аналізу.
- •8. Дискурсивні стратегії і тактики.
- •1. Поняття тексту.
- •2. Поняття про типи текстів. Модель тексту.
- •3. Текстові категорії.
- •4. Когнітивнопрагматичні аспекти текстотворення.
- •5. Прагматичний аспект тексту.
- •1. Визначення перекладу.
- •2.Види прагматичної адаптації
- •Оцінка перекладу
- •Лекція 7 комунікативно-прагматична еквівалентність
- •1.Перекладацька еквівалентність.
- •Структурно-семантична еквівалентність.
- •3. Прагматична еквівалентність.
- •3. Мовні реалії та проблеми їх перекладу
- •4. Переклад прислів'їв.
- •Список літератури
Лекція 7 комунікативно-прагматична еквівалентність
План
1.Перекладацька еквівалентність.
2.Види еквівалентності.
3. Мовні реалії та проблеми їх перекладу
4.Переклад прислів'їв
1.Перекладацька еквівалентність.
Специфіка перекладу, що відрізняє його від усіх інших видів мовного посередництва, полягає в тому, що він призначається для повноправної заміни ориґіналу і що рецептори перекладу вважають його повністю тотожним початковому тексту. Разом з тим не важко переконатися, що абсолютна тотожність перекладу ориґіналу недосяжна і що це ні в якому разі не перешкоджає здійсненню міжмовної комунікації. Справа не тільки в неминучих втратах, пов'язаних з труднощами передачі особливостей поетичної форми, культурних або історичних асоціацій, специфічних реалій та іншої тонкості художнього викладу, але і в неспівпадінні окремих елементів значення в перекладах самих елементарних висловів [10, 24].
Наслідок відсутності тотожності відношення між змістом ориґіналу і перекладу позначається терміном «еквівалентність». Оскільки важливість максимального збігу між цими текстами є очевидною, еквівалентність зазвичай розглядається як основна ознака й умова існування перекладу. З такого підходу витікають декілька висновків. По-перше, умова еквівалентності повинна включатися в саме визначення перекладу. По-друге, поняття «еквівалентність» отримує оцінний характер і «добрим» або «правильним» перекладом визнається тільки еквівалентний переклад. По-третє, оскільки еквівалентність є умовою перекладу, задача полягає в тому, щоб визначити цю умову, вказавши, в чому полягає перекладацька еквівалентність, що має бути обов'язково збережено при перекладі. Потрібно помітити, що оцінне трактування еквівалентності робить зайвим вживання терміну «адекватність».
Існує три типи еквівалентності:
Структурно-семантична еквівалентність.
I also want to thank you for your hard work, on behalf of the American people.
Я також хочу подякувати вам за вашу наполегливу працю від імені американського народу.
2. Семантична еквівалентність.
Life used to be so straightforward.
Життя було таким простим і зрозумілим.
3. Прагматична еквівалентність.
No one wants to give ground for the tide of battle will turn.
Ніхто не хоче поступитися, відчувши як мінливе буває “щастя бойове”.
Можна стверджувати, що:
структурна еквівалентність відображає типологічне уподібнювання мов і є досить частим явищем навіть для таких різноструктурних мов, як українська та англійська;
семантична еквівалентність у деякій мірі передає культурну та історичну схожість носіїв мови;
прагматична еквівалентність установлюється головним чином, у разі відмінності сприйняття й членування дійсності носіями мови, які беруть участь у перекладі (ідіоми, фразеологізми, реалії тощо) [20, 56].
Також потрібно розрізняти потенційно досяжну еквівалентність, під якою розуміється максимальна спільність змісту двох різномовних текстів і перекладацьку еквівалентність – реальну смислову близькість текстів ориґіналу і перекладу, яка досягається перекладачем у процесі перекладу. Межею перекладацької еквівалентності є максимально можливий (лінгвістичний) ступінь збереження змісту ориґіналу при перекладі, але в кожному окремому перекладі смислова близькість до ориґіналу різною мірою і різними способами наближається до максимальної.
