4.3. Відносні величини та їх характеристика
Відносні величини – це статистичні показники, які виражають кількісне співвідношення між явищами суспільного життя. Це – узагальнюючий показник, який дає міру співвідношення двох порівнювальних абсолютних величин, одна з яких береться з базового рівняння (називається базовою величиною), а ту, яку порівнюють з базовою – порівнювальна.
Якщо абсолютна величина показує, на скільки певне явище більше, то відносна величина показує в скільки разів це явище більше.
Відносна величина може бути виражена коефіцієнтом, або може бути виражена в процентах, промілях і децепромілях.
Коефіцієнт: k = а1/а2 (в скільки разів явище а1 більше/менше явища а2)
Темп зростання Тзр. = k * 100% (у відсотках)6
Темп приросту Тпр. = Тзр. – 1(або 100%)
До відносних величин відносяться: відносна величина планового завдання, відносна величина динаміки, відносна величина структури, відносна величина координації, інтенсивності розвитку і порівняння.
Промілі використовуюся переважно в демографічній статистиці. Вони розраховуються так, як і відсотки але на 1000 одиниць сукупності. Позначаються: 1000 0/00
Відносна величина планового завдання характеризує відношення величини показника, встановленої на плановий період, до величини показника, досягнутої до планового періоду або до якоїсь норми, стандарту, еталону.
Відносна величина виконання плану – це така відносна величина, Яка характеризує виконання плану за певний період.
Відносна величина динаміки – це відносна величина, яка показує відношення досягнутого рівня розвитку явища до рівня, який існував до того, або відносно еталона, норми, стандарту. Характеризує розвиток явища в часі і просторі.
Між відносними величинами планового завдання, виконання плану і динаміки існує співзалежність:
Відносними величинами структури називають такі величини, які характеризують відношення частки до цілого.
Відносні величини координації характеризують співвідношення між складовими частинами цілого.
Відносна величина інтенсивності розвитку7 – характеризує ступінь поширення явища в певному середовищі.
Наприклад,
коефіцієнт смертності: 
де
-середньостатистична
кількість померлих.
Коефіцієнт
народжуваності: 
Відносна величина порівняння – показує співвідношення одноіменних величин, що стосується різних об'єктів, різних територій, але за той же самий період.
Наприклад, населення м.Києва 3,5 млн. чол., населення Москви – 10,5 млн. чол. Отже населення Москви в 3 рази більше за населення Києва.
Як зазначено раніше, абсолютні статистичні величини мають незаперечне значення в системі управління, проте поглиблений соціально-економічний аналіз фактів потребує різного роду порівнянь. Порівнюються значення статистичних показників у часі (за одним об’єктом), у просторі (між об’єктами), співвідносяться різні ознаки одного й того самого об’єкта.
Порівняння — душа статистики. Результатом порівняння є відносна статистична величина, яка характеризує міру кількісного співвідношення різнойменних чи однойменних показників.
Кожна відносна величина являє собою дріб, чисельником якого є порівнювана величина, а знаменником — база порівняння. Відносна величина показує, у скільки разів порівнювана величина перевищує базисну або яку частку перша становить щодо другої, іноді — скільки одиниць однієї величини припадає на 100, на 1000 і т. д. одиниць іншої, базисної величини.
Різноманітність співвідношень і пропорцій реального життя для свого відображення потребує різних за змістом і статистичною природою відносних величин. Відповідно до аналітичних функцій відносні величини можна класифікувати так.
А. Відношення однойменних показників
1) Відносні величини динаміки;
2) відносні величини просторових порівнянь;
3) відносні величини порівняння зі стандартом;
4) відносні величини структури;
5) відносні величини координації.
Б. Відношення різнойменних показників
Відносні величини інтенсивності.