- •1.1. Предмет статистики.
- •1.2. Основні категорії статистики
- •1.3. Методи статистики
- •1.4. Основні завдання статистики на сучасному етапі
- •Тема 2. Статистичне спостереження План
- •2.1. Сутність та форми статистичного спостереження
- •2.2. Планування статистичного спостереження
- •2.3. Види статистичного спостереження та способи одержання інформації
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних План
- •3.1. Статистичне зведення та статистичні таблиці.
- •3.2. Статистичне групування.
- •3.3. Ряди розподілу.
- •3.1. Статистичне зведення та статистичні таблиці
- •2.4. Помилки спостереження
- •Назва таблиці (що, де, коли)
- •3.2. Статистичне групування
- •Поділ населення регіону, млн осіб, за місцем проживання
- •Динаміка зубожіння населення болгарії, %, по роках
- •Комбінаційний поділ робітників
- •Залежність урожайності озимої пшениці від терміну збирання
- •Варіанти формування інтервалів групувань за рівнем прибутковості, %
- •Поділ працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Вторинне групування працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •3.3. Ряди розподілу
- •Закономірність розподілу
- •Частотні характеристики рядів розподілу
- •Розподіл фірм регіону за рівнем фондоозброєності праці
- •Розподіл робітників за рівнем кваліфікації
- •Характеристики центру розподілу
- •Розподіл домогосподарств міста за рівнем забезпеченості житлом
- •Характеристики варіації
- •Коефіцієнти k для різного обсягу сукупності
- •До розрахунку узагальнюючих характеристик варіації
- •Характеристики форми розподілу
- •До розрахунку коефіцієнта концентрації
- •Коефіцієнти територіальної локалізації
- •Галузева структура зайнятості населення
- •Структура та структурні зрушення споживання палива по роках
- •Види та взаємозв’язок дисперсій
- •Розрахунок загальної та групових дисперсій якості сиру
- •До розрахунку міжгрупової та середньої з групових дисперсій
- •Тема 4. Статистичні показники План
- •4.2. Абсолютні статистичні величини та одиниці їх вимірювання
- •4.1. Суть та види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини та одиниці їх вимірювання
- •4.3. Відносні величини та їх характеристика
- •Відносні величини динаміки
- •Відносні величини просторових порівнянь
- •Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Відносні величини інтенсивності
- •4.4. Середні величини та загальні умови їх застосування
- •Види середніх величин та способи їх обрахування
- •Математичні властивості середньої
- •Середні структурні
- •Нормований середній бал
- •Середня арифметична
- •Ставлення населення до смертної кари
- •Середня гармонічна
- •Середня геометрична
- •4.5. Система статистичних показників
- •Тема 5. Вибірковий метод у статистиці План
- •5.1. Суть вибіркового спостереження
- •5.2. Вибіркові оцінки середньої та частки
- •5.3. Різновиди вибірок і способи відбору одиниць з генеральної сукупності
- •5.4. Помилки вибірки
- •Тема 6. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків План
- •6.1. Види взаємозв’язків
- •Види взаємозв’язків і їх особливості
- •Комбінаційний розподіл шахт за глибиною розробки пластів та фондомісткістю вугілля
- •6.2. Кореляційно-регресійний аналіз
- •До розрахунку параметрів лінійної регресії, теоретичних рівнів і залишкових величин
- •6.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •До розрахунку загальної дисперсії фондомісткості вугілля ( )
- •До розрахунку факторної дисперсії фондомісткості вугілля ( )
- •6.4. Рангова кореляція
- •До розрахунку коефіцієнта рангової кореляції
- •6.5. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак
- •Розподіл респондентів за віком і схильністю до ризику
- •Критичні значення
- •Розподіл пацієнтів клініки за результатами легеневих проб
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки План
- •7.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- •Види рядів динаміки
- •Зімкнення динамічних рядів
- •7.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- •Абсолютні та відносні характеристики динаміки
- •Аналітичні показники ряду динаміки
- •Середні показники динаміки
- •Розрахунок тенденції
- •Коефіцієнт випередження
- •Екстраполяція та інтерполяція.
- •Тема 8. Аналіз тенденції розвитку План
- •8.1. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •8.2. Характеристика основної тенденції розвитку
- •Розрахунок ковзних середніх урожайності зернових
- •Динаміка видобутку нафти
- •8.3. Оцінка коливань та сталості динаміки
- •Щомісячна динаміка споживання електроенергії
- •Тренд і сезонні коливання продажу безалкогольних напоїв
- •До розрахунку залишкової дисперсії
- •Тема 9. Індекси План
- •9.1. Суть і функції індексів
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •9.3. Агрегатна форма індексів
- •Формули індексів цін і фізичного обсягу за різних систем зважування
- •До розрахунку агрегатних індексів цін і фізичного обсягу
- •9.4. Середньозважені індекси
- •До розрахунку середньозважених індексів цін і фізичного обсягу
- •До розрахунку середньозважених індексів з відносними вагами
- •9.5. Взаємозв’язки індексів
- •9.6. Індекси середніх величин
- •До розрахунку індексів середніх величин
- •До розрахунку системи індексів структурних зрушень
- •Територіальні індекси
- •Товарна маса і ціни експорту
- •Індивідуальні індекси
- •Агрегатні індекси
- •Взаємозв'язок індексів
- •Правило зважування індексів.
- •Середні індекси
- •Розрахунок середнього арифметичного індексу фізичного обсягу
- •Розрахунок середнього геометричного індексу ціни
- •Індекси середніх величин.
- •Тема 10. Графічний метод у статистиці План
- •10.2. Типи діаграм
- •10.3. Картограми та картодіаграми
8.2. Характеристика основної тенденції розвитку
Будь-який динамічний ряд у межах періоду з більш-менш стабільними умовами розвитку виявляє певну закономірність зміни рівнів — загальну тенденцію. Одним рядам притаманна тенденція до зростання, іншим — до зниження рівнів. Зростання чи зниження рівнів динамічного ряду, у свою чергу, відбувається по-різному: рівномірно, прискорено чи уповільнено. Нерідко ряди динаміки через коливання рівнів не виявляють чітко вираженої тенденції.
Щоб виявити й схарактеризувати основну тенденцію, застосовують різні способи згладжування та аналітичного вирівнювання динамічних рядів.
Суть згладжування полягає в укрупненні інтервалів часу та заміні первинного ряду рядом середніх по інтервалах. У середніх взаємоврівноважуються коливання рівнів первинного ряду, внаслідок чого тенденція розвитку вирізняється чіткіше.
Залежно від схеми формування інтервалів розрізняють ступінчасті та ковзні (плинні) середні. Ряди цих середніх схематично зображено на рис. 8.2 для інтервалу m = 3. Очевидно, що ковзна середня більш гнучка і може краще відбити особливості тенденції.
Рис. 8.2. Схеми утворення інтервалів згладжування динамічних рядів
При
розрахунку ковзних
середніх
кожний наступний інтервал утворюється
на основі попереднього заміною одного
рівня. Оскільки середня
належить до середини інтервалу, то
доцільно формувати інтервали з непарного
числа рівнів первинного ряду. У разі
парного числа рівнів необхідна додаткова
процедура центрування (усереднення
кожної пари значень
).
Ряд ковзних середніх коротший за первинний на (m – 1) рівнів, що потребує уважного ставлення до вибору ширини інтервалу m. Якщо первинному ряду динаміки притаманна певна періодичність коливань, то інтервал згладжування має бути рівним або кратним періоду коливань.
Порядок згладжування методом ковзної середньої розглянемо на прикладі динамічного ряду врожайності зернових у регіоні (табл. 8.3). Ширина інтервалу згладжування m = 3. Первинний ряд складається із семи рівнів, ряд ковзних середніх — з п’яти, тобто на два рівні коротший (7 – 3 + 1).
Таблиця 8.3
Розрахунок ковзних середніх урожайності зернових
Порядковий номер року |
|
Ковзна
середня
|
Розрахунок
|
1 |
23,8 |
— |
— |
2 |
19,1 |
21,6 |
(23,8 + 19,1 + 21,9) : 3 = 21,6 |
3 |
21,9 |
22,2 |
21,6 + (25,6 – 23,8) : 3 = 22,2 |
4 |
25,6 |
24,0 |
22,2 + (24,5 – 19,1) : 3 = 24,0 |
5 |
24,5 |
26,2 |
24,0 + (28,5 – 21,9) : 3 = 26,2 |
6 |
28,5 |
26,9 |
26,2 + (27,7 – 25,6) : 3 = 26,9 |
7 |
27,7 |
— |
— |
Перше значення ковзної середньої обчислюється як арифметична проста, кожне наступне можна визначити на основі попередньої середньої та коригуючого доданка. Наприклад:
(ц/га);
(ц/га);
(ц/га)
і т. д.
У згладженому ряді трирічних ковзних середніх усунено первинні коливання врожайності й чітко виявляється систематичне підвищення її рівня.
Метод ковзних середніх застосовують також для попередньої обробки дуже коливних динамічних рядів; можливе подвійне згладжування.
При аналітичному вирівнюванні динамічного ряду фактичні значення yt замінюються обчисленими на основі певної функції Y = f (t), яку називають трендовим рівнянням (t — змінна часу, Y — теоретичний рівень ряду).
Вибір
типу функції ґрунтується на теоретичному
аналізі суті явища, яке вивчається, і
характері його динаміки. Зазвичай
перевага надається функціям, параметри
яких мають чіткий економічний зміст і
вимірюють абсолютну чи відносну швидкість
розвитку. Суттєвою підмогою при виборі
функцій є аналіз ланцюгових характеристик
інтенсивності динаміки. Якщо ланцюгові
абсолютні прирости відносно стабільні,
не мають чіткої тенденції до зростання
чи зменшення, вирівнювання ряду
виконується на основі лінійної функції:
.
Якщо ж відносно стабільними є ланцюгові
темпи приросту, то найбільш адекватною
такому характеру динаміки є експонента
.
У зазначених функціях t
— порядковий номер періоду (дати), а
—
рівень ряду при t = 0.
Параметр b
характеризує швидкість динаміки: середню
абсолютну в лінійній функції і середню
відносну — в експоненті. Коли характеристики
швидкості розвитку зростають (чи
зменшуються), використовуються інші
функції (парабола 2-го степеня, модифікована
експонента тощо).
Параметри
трендових рівнянь визначають методом
найменших квадратів. Згідно з умовою
мінімізації суми квадратів відхилень
фактичних рівнів ряду
від теоретичних
параметри визначаються розв’язуванням
системи нормальних рівнянь. Для лінійної
функції вона записується так:
,
.
Система
рівнянь спрощується, якщо початок
відліку часу (t = 0)
перенести в середину динамічного ряду.
Тоді значення t,
розміщені вище середини, будуть
від’ємними, а нижче — додатними. При
непарнoму числі членів ряду (наприклад,
n = 5)
змінній t
надаються значення з інтервалом одиниця:
–2, –1, 0, 1, 2; при парному: –2,5, –1,5, –0,5,
0,5, 1,5, 2,5. В обох випадках
,
а система рівнянь набирає вигляду
,
.
Отже,
.
Значення
можна визначити за формулами:
для непарного числа членів ряду
;
для парного числа членів ряду
.
Порядок обчислення параметрів лінійної функції розгляне- мо на прикладі динамічного ряду видобутку нафти в регіоні (табл. 8.4).
Таблиця 8.4
