- •1.1. Предмет статистики.
- •1.2. Основні категорії статистики
- •1.3. Методи статистики
- •1.4. Основні завдання статистики на сучасному етапі
- •Тема 2. Статистичне спостереження План
- •2.1. Сутність та форми статистичного спостереження
- •2.2. Планування статистичного спостереження
- •2.3. Види статистичного спостереження та способи одержання інформації
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних План
- •3.1. Статистичне зведення та статистичні таблиці.
- •3.2. Статистичне групування.
- •3.3. Ряди розподілу.
- •3.1. Статистичне зведення та статистичні таблиці
- •2.4. Помилки спостереження
- •Назва таблиці (що, де, коли)
- •3.2. Статистичне групування
- •Поділ населення регіону, млн осіб, за місцем проживання
- •Динаміка зубожіння населення болгарії, %, по роках
- •Комбінаційний поділ робітників
- •Залежність урожайності озимої пшениці від терміну збирання
- •Варіанти формування інтервалів групувань за рівнем прибутковості, %
- •Поділ працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Вторинне групування працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •3.3. Ряди розподілу
- •Закономірність розподілу
- •Частотні характеристики рядів розподілу
- •Розподіл фірм регіону за рівнем фондоозброєності праці
- •Розподіл робітників за рівнем кваліфікації
- •Характеристики центру розподілу
- •Розподіл домогосподарств міста за рівнем забезпеченості житлом
- •Характеристики варіації
- •Коефіцієнти k для різного обсягу сукупності
- •До розрахунку узагальнюючих характеристик варіації
- •Характеристики форми розподілу
- •До розрахунку коефіцієнта концентрації
- •Коефіцієнти територіальної локалізації
- •Галузева структура зайнятості населення
- •Структура та структурні зрушення споживання палива по роках
- •Види та взаємозв’язок дисперсій
- •Розрахунок загальної та групових дисперсій якості сиру
- •До розрахунку міжгрупової та середньої з групових дисперсій
- •Тема 4. Статистичні показники План
- •4.2. Абсолютні статистичні величини та одиниці їх вимірювання
- •4.1. Суть та види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини та одиниці їх вимірювання
- •4.3. Відносні величини та їх характеристика
- •Відносні величини динаміки
- •Відносні величини просторових порівнянь
- •Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Відносні величини інтенсивності
- •4.4. Середні величини та загальні умови їх застосування
- •Види середніх величин та способи їх обрахування
- •Математичні властивості середньої
- •Середні структурні
- •Нормований середній бал
- •Середня арифметична
- •Ставлення населення до смертної кари
- •Середня гармонічна
- •Середня геометрична
- •4.5. Система статистичних показників
- •Тема 5. Вибірковий метод у статистиці План
- •5.1. Суть вибіркового спостереження
- •5.2. Вибіркові оцінки середньої та частки
- •5.3. Різновиди вибірок і способи відбору одиниць з генеральної сукупності
- •5.4. Помилки вибірки
- •Тема 6. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків План
- •6.1. Види взаємозв’язків
- •Види взаємозв’язків і їх особливості
- •Комбінаційний розподіл шахт за глибиною розробки пластів та фондомісткістю вугілля
- •6.2. Кореляційно-регресійний аналіз
- •До розрахунку параметрів лінійної регресії, теоретичних рівнів і залишкових величин
- •6.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •До розрахунку загальної дисперсії фондомісткості вугілля ( )
- •До розрахунку факторної дисперсії фондомісткості вугілля ( )
- •6.4. Рангова кореляція
- •До розрахунку коефіцієнта рангової кореляції
- •6.5. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак
- •Розподіл респондентів за віком і схильністю до ризику
- •Критичні значення
- •Розподіл пацієнтів клініки за результатами легеневих проб
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки План
- •7.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- •Види рядів динаміки
- •Зімкнення динамічних рядів
- •7.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- •Абсолютні та відносні характеристики динаміки
- •Аналітичні показники ряду динаміки
- •Середні показники динаміки
- •Розрахунок тенденції
- •Коефіцієнт випередження
- •Екстраполяція та інтерполяція.
- •Тема 8. Аналіз тенденції розвитку План
- •8.1. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •8.2. Характеристика основної тенденції розвитку
- •Розрахунок ковзних середніх урожайності зернових
- •Динаміка видобутку нафти
- •8.3. Оцінка коливань та сталості динаміки
- •Щомісячна динаміка споживання електроенергії
- •Тренд і сезонні коливання продажу безалкогольних напоїв
- •До розрахунку залишкової дисперсії
- •Тема 9. Індекси План
- •9.1. Суть і функції індексів
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •9.3. Агрегатна форма індексів
- •Формули індексів цін і фізичного обсягу за різних систем зважування
- •До розрахунку агрегатних індексів цін і фізичного обсягу
- •9.4. Середньозважені індекси
- •До розрахунку середньозважених індексів цін і фізичного обсягу
- •До розрахунку середньозважених індексів з відносними вагами
- •9.5. Взаємозв’язки індексів
- •9.6. Індекси середніх величин
- •До розрахунку індексів середніх величин
- •До розрахунку системи індексів структурних зрушень
- •Територіальні індекси
- •Товарна маса і ціни експорту
- •Індивідуальні індекси
- •Агрегатні індекси
- •Взаємозв'язок індексів
- •Правило зважування індексів.
- •Середні індекси
- •Розрахунок середнього арифметичного індексу фізичного обсягу
- •Розрахунок середнього геометричного індексу ціни
- •Індекси середніх величин.
- •Тема 10. Графічний метод у статистиці План
- •10.2. Типи діаграм
- •10.3. Картограми та картодіаграми
Середні показники динаміки
Для дослідження інтенсивності явища використовується цілий ряд середніх показників.
1. Середній абсолютний приріст (середня швидкість росту) розраховується як середня арифметична з показників швидкості росту за певний період або за окремі проміжки часу.
Для ланцюгового
ряду:
де
-
абсолютний приріст,
n – кількість ланцюгових темпів зростання.
Для базисного
ряду:
де n – кількість періодів
2. Середній темп росту – обраховується по формулі середньої геометричної.
Для ланцюгового
ряду:
,
де n – кількість ланцюгових темпів зростання
Для базисного
ряду:
де n – кількість періодів
3. Середньорічний
темп приросту:
.
4. Середній рівень ряду. Обрахування середнього рівня ряду залежить від того, який це ряд (інтервальний чи моментний), а також які інтервали він утримує (рівні чи нерівні):
для інтервального ряду з рівними інтервалами середній рівень ряду обраховується через середню арифметичну просту.
для інтервального ряду з нерівними інтервалами середній рівень ряду розраховується як середня арифметична зважена:
,
де t – число періодів часу, протягом яких рівень не змінюється.
для моментного ряду з рівними інтервалами середній рівень ряду обраховується як середня хронологічна проста:
якщо ми маємо моментний ряд але нерівні інтервали, то використовується середня хронологічна зважена:
Частіше використовується середня арифметична зважена:
,
де
Розрахунок тенденції
Т
енденція
(або тренд) – це
основний напрям розвитку того явища,
яке ми досліджуємо.
Існує декілька методів обчислення тренду:
метод укрупнення інтервалів. Принцип цього прийому полягає в тому, що дані динамічного ряду об'єднують в групи по періодам, і для них розраховують середній показник на період 3, 5, 10 і більше років.
Приклад.
-
Інтервал
Значення ознаки
1991-1993
1994-1996
ІнтервалЗначення ознаки
199150
199248
1993
55
1994
57
199560
1996
58
Отже маємо дві точки для побудови лінії тренду.
метод ковзної середньої. Для визначення ковзної середньої формують укрупнені інтервали, які складаються з однакового числа рівнів. Але за допомогою послідовних зсувів на одну дату (місяць, квартал, рік) абсолютні дані замінюють арифметичними за визначені періоди (тобто 3, 5, 10 років);
Приклад.
-
Значення ознаки (середня)
49
51,5
56
58,5
59
ІнтервалЗначення ознаки
199150
1992
48
1993
55
1994
57
1995
60
1996
58
метод зімкнення рядів – об'єднання двох і більше рядів, що характеризують зміну одного і того є явища, використовується тоді, коли показники динамічних рядів не можуть бути співставлені. Змикання рядів проводять наступним чином: рахують відношення останнього показника першого ряду до першого показника другого ряду і визначають коефіцієнт12. Потім на цей коефіцієнт помножують всі рівні другого ряду, або ділять всі рівні першого ряду (у міжнародній статистичній практиці прийнято визначати двома горизонтальними або вертикальними рисками показники року, на базі якого були зроблені ці розрахунки);
П
1992
1993
1994
1995
100
120
154
176
-
1990
1991
1992
100
139
154
Коефіцієнт буде
дорівнювати:
.
З'єднаймо ці ряди, помножуючи значення у другому ряду на цей коефіцієнт. Отримали третій, зімкнений ряд.
-
1990
1991
1992
1993
1994
1995
100
139
-153-13
184
239
269
метод аналітичного вирівнювання (найбільш ефективний, розглянути по бажанню, самостійно).
