- •1.1. Предмет статистики.
- •1.2. Основні категорії статистики
- •1.3. Методи статистики
- •1.4. Основні завдання статистики на сучасному етапі
- •Тема 2. Статистичне спостереження План
- •2.1. Сутність та форми статистичного спостереження
- •2.2. Планування статистичного спостереження
- •2.3. Види статистичного спостереження та способи одержання інформації
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних План
- •3.1. Статистичне зведення та статистичні таблиці.
- •3.2. Статистичне групування.
- •3.3. Ряди розподілу.
- •3.1. Статистичне зведення та статистичні таблиці
- •2.4. Помилки спостереження
- •Назва таблиці (що, де, коли)
- •3.2. Статистичне групування
- •Поділ населення регіону, млн осіб, за місцем проживання
- •Динаміка зубожіння населення болгарії, %, по роках
- •Комбінаційний поділ робітників
- •Залежність урожайності озимої пшениці від терміну збирання
- •Варіанти формування інтервалів групувань за рівнем прибутковості, %
- •Поділ працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Вторинне групування працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •3.3. Ряди розподілу
- •Закономірність розподілу
- •Частотні характеристики рядів розподілу
- •Розподіл фірм регіону за рівнем фондоозброєності праці
- •Розподіл робітників за рівнем кваліфікації
- •Характеристики центру розподілу
- •Розподіл домогосподарств міста за рівнем забезпеченості житлом
- •Характеристики варіації
- •Коефіцієнти k для різного обсягу сукупності
- •До розрахунку узагальнюючих характеристик варіації
- •Характеристики форми розподілу
- •До розрахунку коефіцієнта концентрації
- •Коефіцієнти територіальної локалізації
- •Галузева структура зайнятості населення
- •Структура та структурні зрушення споживання палива по роках
- •Види та взаємозв’язок дисперсій
- •Розрахунок загальної та групових дисперсій якості сиру
- •До розрахунку міжгрупової та середньої з групових дисперсій
- •Тема 4. Статистичні показники План
- •4.2. Абсолютні статистичні величини та одиниці їх вимірювання
- •4.1. Суть та види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини та одиниці їх вимірювання
- •4.3. Відносні величини та їх характеристика
- •Відносні величини динаміки
- •Відносні величини просторових порівнянь
- •Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Відносні величини інтенсивності
- •4.4. Середні величини та загальні умови їх застосування
- •Види середніх величин та способи їх обрахування
- •Математичні властивості середньої
- •Середні структурні
- •Нормований середній бал
- •Середня арифметична
- •Ставлення населення до смертної кари
- •Середня гармонічна
- •Середня геометрична
- •4.5. Система статистичних показників
- •Тема 5. Вибірковий метод у статистиці План
- •5.1. Суть вибіркового спостереження
- •5.2. Вибіркові оцінки середньої та частки
- •5.3. Різновиди вибірок і способи відбору одиниць з генеральної сукупності
- •5.4. Помилки вибірки
- •Тема 6. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків План
- •6.1. Види взаємозв’язків
- •Види взаємозв’язків і їх особливості
- •Комбінаційний розподіл шахт за глибиною розробки пластів та фондомісткістю вугілля
- •6.2. Кореляційно-регресійний аналіз
- •До розрахунку параметрів лінійної регресії, теоретичних рівнів і залишкових величин
- •6.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •До розрахунку загальної дисперсії фондомісткості вугілля ( )
- •До розрахунку факторної дисперсії фондомісткості вугілля ( )
- •6.4. Рангова кореляція
- •До розрахунку коефіцієнта рангової кореляції
- •6.5. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак
- •Розподіл респондентів за віком і схильністю до ризику
- •Критичні значення
- •Розподіл пацієнтів клініки за результатами легеневих проб
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки План
- •7.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- •Види рядів динаміки
- •Зімкнення динамічних рядів
- •7.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- •Абсолютні та відносні характеристики динаміки
- •Аналітичні показники ряду динаміки
- •Середні показники динаміки
- •Розрахунок тенденції
- •Коефіцієнт випередження
- •Екстраполяція та інтерполяція.
- •Тема 8. Аналіз тенденції розвитку План
- •8.1. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •8.2. Характеристика основної тенденції розвитку
- •Розрахунок ковзних середніх урожайності зернових
- •Динаміка видобутку нафти
- •8.3. Оцінка коливань та сталості динаміки
- •Щомісячна динаміка споживання електроенергії
- •Тренд і сезонні коливання продажу безалкогольних напоїв
- •До розрахунку залишкової дисперсії
- •Тема 9. Індекси План
- •9.1. Суть і функції індексів
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •9.3. Агрегатна форма індексів
- •Формули індексів цін і фізичного обсягу за різних систем зважування
- •До розрахунку агрегатних індексів цін і фізичного обсягу
- •9.4. Середньозважені індекси
- •До розрахунку середньозважених індексів цін і фізичного обсягу
- •До розрахунку середньозважених індексів з відносними вагами
- •9.5. Взаємозв’язки індексів
- •9.6. Індекси середніх величин
- •До розрахунку індексів середніх величин
- •До розрахунку системи індексів структурних зрушень
- •Територіальні індекси
- •Товарна маса і ціни експорту
- •Індивідуальні індекси
- •Агрегатні індекси
- •Взаємозв'язок індексів
- •Правило зважування індексів.
- •Середні індекси
- •Розрахунок середнього арифметичного індексу фізичного обсягу
- •Розрахунок середнього геометричного індексу ціни
- •Індекси середніх величин.
- •Тема 10. Графічний метод у статистиці План
- •10.2. Типи діаграм
- •10.3. Картограми та картодіаграми
Середня геометрична
Якщо визначальна властивість сукупності формується як добуток індивідуальних значень ознаки, використовується середня геометрична:
де П — символ добутку; xі — відносні величини динаміки, виражені кратним відношенням j-го значення показника до попереднього (j – 1)-го.
Наприклад, внаслідок інфляції споживчі ціни за три роки зросли в 2,7 раза, в тому числі за перший рік у 1,8 раза, за другий — в 1,2, за третій — в 1,25 раза. Як визначити середньорічний темп зростання цін? Середня арифметична (1,8 + 1,2 + 1,25) : 3 = 1,416 не забезпечує визначальної властивості: за три роки за цією середньою ціни зросли б у 1,416 · 1,416 · 1,416 = 2,84, а не в 2,7 раза. Визначальна властивість
забезпечується
лише геометричною середньою:
Коли часові інтервали не однакові, розрахунок виконують за формулою середньої геометричної зваженої:
,
де
nj
— часовий інтервал,
,
m
— кількість
інтервалів.
Головною сферою застосування середньої квадратичної є вимірювання варіації (див. підрозд. 5.3).
4.5. Система статистичних показників
Соціально-економічні явища надзвичайно складні й багатогранні. Будь-який показник відтворює лише одну грань предмета пізнання. Комплексна характеристика останнього передбачає використання системи показників, що має дві особливості: 1) все- бічність кількісного відображення явищ; 2) органічний взаємозв’язок окремих показників, причому саме вони перетворюють групу показників на єдиний комплекс характеристик складного явища чи процесу.
Коло властивостей, що вивчаються, а отже, і показників системи залежить від мети дослідження. У кожній системі можна вирізнити певні множини показників, які детальніше відтворюють той чи інший бік явища. Систему показників визначають як ієрархічну структуру, на нижньому щаблі якої — узагальнюючий інтегральний показник, на верхньому — рівновагомі ознаки, які безпосередньо вимірюються. Схематично ієрархію системи показників для m = 3 зображено на рис. 4.2. Як видно зі схеми, показники j-го рівня ієрархії визначаються відповідно множиною ознак (j + 1)-го рівня.
Рис. 4.2. Схема ієрархії системи показників
Кожний показник системи має самостійне значення і водночас є складовою узагальнюючої властивості. Наприклад, при вивченні конкурентоcпроможності продукції в шинній промисловості безпосередньо вимірюються твердість, опір стиранню, модуль еластичності, міцність протектора, а також пробіг шин до ремонту. Ці ознаки визначають надійність і довговічність продукції, які, у свою чергу, є параметрами якості. Інші ознаки формують блок ефективності виробництва шин. Якість та ефективність визначають конкурентоспроможність продукції.
Надмірна
складність окремих суспільних явищ
(ефективність виробництва, життєвий
рівень населення тощо) зумовила появу
інтегральних комплексних
оцінок,
які обчислюються комбінуванням показників
верхніх щаблів. Конструювання інтегральних
оцінок ґрунтується
на стандартизації показників, зведенні
їх до одного виду. З-поміж інтегральних
оцінок, побудованих на стандартизованій
системі, широко використовуються
рейтингові оцінки у вигляді багатовимірних
середніх. Суть багатовимірної середньої
полягає в заміні індивідуальних значень
множини показників j-го
елемента сукупності xіj
відносними величинами Pіj.
Базою порівняння можуть бути середні
значення показників по сукупності в
цілому
або еталонні значення xi,st
(норма, стандарт):
Середню арифметичну з відношень Pіj називають багатовимірною. Вона визначається для кожного j-го елемента і є інтегральною оцінкою певного явища саме для цього елемента:
де m — число показників.
Серед показників системи вирізняють стимулятори і дестимулятори. Показники-стимулятори свідчать про високий рівень і-го параметра при Pіj > 1, дестимулятори — при Pіj < 1. Щоб звести їх до однозначної характеристики, для дестимуляторів відношення Pіj обчислюють як обернену величину.
Якщо показники вважаються різновагомими, кожному з них надається певна вага і розрахунок виконується за формулою середньої арифметичної зваженої:
,
де
dі
— вага і-го
показника; визначається вона, як правило,
експертами так, щоб
.
Розглянемо розрахунок багатовимірної середньої на прикладі інвестиційної привабливості цінних паперів (акцій). Система показників містить:
1) рентабельність активів (x1, норм > 20%);
2) коефіцієнт капіталізації (х2, норм < 10%);
3) оборотність активів (х3, норм = 0,67 обороту);
4) коефіцієнт заборгованості (х4, норм < 0,7).
Значення показників для п’яти емітентів наведено в табл. 4.3. Усі вони мають певні нормативи, а тому при стандартизації за базу порівняння доцільно взяти нормативи. Серед показників х1 і х3 — стимулятори (норматив має нижню межу), х2 та х4 — дестимулятори (норматив має верхню межу). Припустимо, що вплив цих показників на інвестиційну привабливість акцій однаковий. Тоді інтегральна оцінка визначається як середня арифметична проста. За розрахунками найбільш привабливим для інвестора є перше підприємство, для якого багатовимірна середня становить:
=
4,68
Таблиця 4.3
БАГАТОВИМІРНІ СЕРЕДНІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Nn |
Значення показників |
Відносні величини |
|
||||||
х1 |
х2 |
х3 |
х4 |
|
|
|
|
||
1 2 3 4 5 |
76,0 47,2 23,5 36,3 16,5 |
4,6 3,9 12,8 10,1 2,8 |
6,4 0,5 1,1 1,4 1,2 |
0,22 0,34 0,75 0,58 0,43 |
3,80 2,36 1,17 1,82 0,83 |
2,17 2,56 0,78 0,99 3,57 |
9,55 0,74 1,64 2,09 1,79 |
3,18 2,06 0,89 1,21 1,63 |
4,68 2,88 1,12 1,53 1,96 |
Статистичний аналіз, що розкриває зміст і значення показників, поглиблюючи уявлення про предмет дослідження і властиві йому закономірності, виконують у двох напрямах:
1) замість ізольованих характеристик окремих сторін предмета розглядають зв’язки і відношення, виявляють фактори, які впливають на рівень і варіацію показників, оцінюють ефекти їх впливу;
2) вивчають динаміку показників, напрям і швидкість змін, визначають характер і рушійні сили розвитку.
