6.3. Завдання для самоконтролю

6.3.1. Що називається дидактикою? Із пропонованих відпові­дей оберіть правильну, пояснивши помилковість інших.

1. Дидактика вивчає методи навчання з певних дисциплін.

2. Дидактика — це наука, що досліджує особливості діяль­ності вчителя.

3. Предметом дидактики є методи навчання дітей.

4. Дидактика — це галузь педагогіки, яка розробляє законо­мірності, принципи, форми і методи навчання та освіти.

6.3.2. У яку групу включені основні категорії дидактики?

1. Освіта, знання, клас, підручник, комп'ютери, учитель, шкільні програми.

2. Навчання, освіта, методи, принципи, форми, засоби навчан­ня, вміння, навички.

3. Принципи, засоби навчання, учні, урок, зошити, письмове приладдя, режим роботи, вміння, здібності.

6.3.3. З якими науками пов'язана дидактика? Вкажіть циф­ру, до якої сходяться лінії від обраних вами груп. Поясніть сутність зв'язку.

6.3.5. Назвіть основні дидактичні ідеї, які були обґрунтовані Я.А. Коменським, К.Д. Ушинським.

6.3.6. Окресліть основні завдання реформування змісту осві­ти й організації процесу навчання, що викладені в Державній національній програмі "Освіта".

Трма 7

I и

ПРОЦЕС НАВЧАННЯ

■ .;■ .'•;,'•" .'ii f .-V '7-У ./' ■■;..:i^:~n->'-4<,"S^K*- •: ,.R

7.1. Педагогічні поняття

Методологічна основа процесу навчання, функції навчання, рушійна сила навчального процесу, логіка навчального процесу, мотиви навчання, структура процесу учіння, тип навчання, до­гматичний тип навчання, пояснювально-ілюстративний тип навчання, проблемне навчання, засоби навчання, модульне навчан­ня, закономірності навчання, оптимізація процесу навчання, інтенсифікація навчального процесу.

IP"'¹

7.2. Завдання для самостійної роботи

7.2.1. Ознайомтесь зі змістом Державної національної про­грами "Освіта" і випишіть завдання удосконалення навчального процесу.

7.2.2. Зіставте структури процесу пізнання, учіння, логіки навчального процесу і проаналізуйте взаємозв'язок між ним.

7.2.3. На основі свого фаху створіть дві ситуації для дії ру­шійної сили і поясніть психолого-педагогічний механізм її впли­ву на ефективність навчального процесу.

7.2.4. Проаналізуйте 1—2 уроки з погляду реалізації на ньо­му вимог логіки навчального процесу та структурних компонентів процесу учіння.

7.2.5. Проаналізувавши вивчення на уроці певної теми підруч­ника (з урахуванням "своєї" спеціальності), визначте можливості реалізації основних функцій навчання.

7.2.6. Випишіть з науково-методичної літератури 2—3 про­блемні ситуації зі "своєї" дисципліни, проаналізуйте їх з погля­ду ефективності у навчальному процесі.

7.2.7. Доберіть приклади з власного життя стосовно ролі і впливу мотивів навчання на вашу власну пізнавальну діяльність.

7.2.8. Випишіть важливі міркування з педагогічних праць Я.А. Коменського, К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського, які стосуються сутності навчання.

7.2.9. Проаналізуйте думку Я.А. Коменського "Альфою і омегою нашої дидактики хай буде пошук і відкриття способу, за яким учителі менше б учили, а учні більше б учились" з погляду її актуальності.

7.2.10. Сформулюйте для себе як майбутнього учителя 10— 12 правил організації навчального процесу на науковій основі.

7.2.11. Проаналізуйте педагогічні ситуації з погляду сутності процесу навчання.

Ситуація 1

На уроці природознавства вивчали овочі. Учителька при­несла у клас і поклала на столі картоплю, буряк, моркву, редьку, перець, баклажан, цибулю, часник, помідор, брюкву. Учні із захопленням розглядами різноманітність овочів, які були зібрані разом. Вони не знали назву окремих овочів. Учителька запропонувала дітям записати у зошитах назву кожного овоча. Коротко ознайомились де і як вирощують кожний овоч, для чого його використовують, що можна при­готувати з окремих овочів.

Робота продовжувалася і на другому уроці. Учителька читала невеличкі оповідання про "життя" тих чи інших овочів. Учням запропонували написати оповідання-казку

про улюблений овоч ("Як картопля поріднилася з квасо­лею", "Чому почервонів помідор" та ін.)

1. Проаналізуйте, яким чином вивчення овочів відпові­дало вимогам процесу пізнання.

2. Якою мірою на цих уроках були реалізовані струк­турні компоненти процесу учіння?

Ситуація 2

У 5-му класі вивчали тему "Правопис відмінюваних за­кінчень іменників другої відміни в родовому відмінку". На дошці були записані іменники у називному відмінку: пісок, Житомир, листопад, мільйон, радіус, завод, мороз, сміх, журнал, футбол, Дон, Донбас, спорт, вітер, Буг, соняшник, про­цент, роман, грам, Роман. Учитель запропонував учням по­ставити ці іменники у родовий відмінок. Діти активно взя­лися до роботи.

Після перевірки виявилося, що було допущено багато помилок. Учні були збентежені, навіть розхвилювалися. Посипалися запитання: "А як же написати правильно?"

Учитель заспокоїв вихованців: "Як бачите, правильно вживати закінчення у родовому відмінку в іменниках дру­гої відміни дуже важливо. Адже у розмовній мові і на письмі усі ми вживаємо багато таких іменників. Та ви на­вчитесь цьому і зможете виправити допущені помилки. Відкривайте підручники і уважно засвоюйте правила..."

Розпочалася активна робота. Учитель допомагав окре­мим учням, відповідав на запитання...

1. З якою метою учитель вдався до цього прийому ще до того, як учні ознайомилися з правилами?

2. Наведіть приклад використання такого прийому під час вивчення конкретної теми "своєї" дисципліни.

Ситуація З

У 6-му класі на уроці фізики вивчали тему "Інерція". Учитель запропонував учням розв'язати задачу: "Ваш клас котить по коридору велику кулю із заліза. Йому назустріч із такою ж швидкістю сусідній клас котить кулю із марму­ру. Коли кулі виявилися на віддалі одного метра одна від

другої, учні відступили назад, кулі зіткнулися. Яка куля при взаємодії набере більшу швидкість? Пам'ятайте, що більшу швидкість при взаємодії матиме менш масивна куля. Але щоб визначити маси куль, необхідно знати їх об'єм і щільність". (Об'єм куль учитель повідомляє, щільність пропонує визначити за таблицею, що є у підруч­нику.)

Після пояснення учні починають розв'язувати задачу, виявляючи значну цікавість.

1. Проаналізуйте, з якою метою учитель запропонував учням задачу такого змісту?

2. Як називається такий прийом у структурі вивчен­ня певного навчального матеріалу? У чому його ефек­тивність?

■ ■ ■ ■ ' ■ ■

Ситуація 4

Учні впродовж кількох годин, вивчаючи творчість О. Гончара, працювали над романом "Собор": завчасно про­читали твір дома, у класі аналізували особливості компози­ційної побудови твору, характеризували головних персо­нажів, художні засоби. На завершення працювали над твор­чими роботами.

Проаналізуйте дидактичні можливості цього роману для реалізації вимог основних функцій навчання — освіт­ньої, розвиваючої і виховної.

Ситуація 5

У практиці роботи учителів мови і математики широко використовують коментоване письмо. Важливо розпочина­ти його з 1-го класу.

Урок математики у 1-му класі. На дошці приклади на додавання і віднімання.

— Веди, Сергійку!

— Пишу 5, пишу "плюс", пишу 2, лічу: ставлю указочку на цифру 5, додаю 2 (один, два), вийде 7, пишу 7.

— Веди, Наталко!

— Пишу 10, пишу "мінус", пишу 8, пишу "вийде" 1 — це 8 і 2, 8 віднімаємо, лишається 2, пишу 2.

Урок української мови. Вправи на формування умінь і навичок правопису відмінкових закінчень іменників дру­гої відміни в родовому відмінку.

— Марічко, коментуй! Читаю речення: "У кінці листо­пада ми пішли до лісу, але не побачили листопаду".

— Пишу "у" (на початку речення, коли наступне слово починається на приголосну, вживаємо прийменник "у"); пишу "кінці"; пишу "листопада" (закінчення а — міра часу); пишу "ми", пишу "до лісу" ("до" окремо — прийменник), ставлю кому (перед а, але завжди ставиться кома); пишу "не" (окремо: частку не з дієсловами пишуть окремо); пишу "побачили", пишу "листопаду" (закінчення "у" — назва процесу).

1. Проаналізуйте ефективність застосування прийомів коментованого письма.

2. Що забезпечує коментоване письмо з погляду реалі­зації завдань навчання?

Ситуація 6

У шкільному курсі фізики учні важко запам'ятовують назви кольорів, на які розкладається спектр світла, а також порядок їх розміщення. Тому дидактики століття пропону­ють учням запам'ятати вислів: "Каждый охотник желает знать, где сидят фазаны".

1. У чому полягає сутність такого прийому?

2. Проаналізуйте його сутність з психологічного по­гляду.

Ситуація 7

Виклад матеріалу великими блоками (тема, розділ) дає можливість краще його осмислити, усвідомити його логічні взаємозв'язки там, де раніше були лише окремі теореми, правила, параграфи. Учневі надається можливість побачи­ти всю дорогу, а не частину її, дізнатися, що чекає попереду.

Ось як іде робота над новим матеріалом за новою мето­дикою. Перший етап — розгорнуте образно-емоційне пояс­нення вчителем відібраних для уроку параграфів. Другий етап — стислий виклад навчального матеріалу за опорним

плакатом (збільшена копія аркуша з опорними сигналами), озвучування, розшифровка закодованих за допомогою різно­манітних символічномовних понять і логічних взаємозв'яз­ків між ними. Третій етап — вивчення опорних сигналів, які одержує кожен учень і включає їх у свої альбоми. Чет­вертий — робота з підручником і аркушем опорних сиг­налів у домашніх умовах. П'ятий — письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці. Шостий — відповіді за опорними сигналами (письмові й усні: тихі, магнітофонні, за аркушами взаємоконтролю і т. д.). Сьомий — постійне повторення й поглиблення раніше вивченого матеріалу (організація взаємодопомоги — "педагогічний десант" — не тільки між однокласниками, а й між старшими і молод­шими дітьми). Таким чином, існує сім етапів роботи над теоретичним матеріалом. Глибоке розуміння теоретичних питань викликає бажання випробувати свої сили в дії, а час, заощаджений завдяки сконцентрованому вивченню теорії, дає змогу збільшити кількість розв'язуваних задач, розгля­нути (детально, всебічно) їх типи, можливі шляхи розв'я­зання.

При знанні теорії після перших успішних дослідів з'яв­ляється смак до самостійної роботи. Цікаво робити те, що вмієш. Відмінне знання теорії — крила для максимальної реалізації здібностей кращих учнів, перевірка сил у різно­манітних нестандартних творчих завданнях. Для тих же, хто мислить не так жваво, нова методика вивчення й закріп­лення матеріалу — основа успішного просування вперед*.

1. У чому полягає сутність "навчання великими бло­ками" порівняно з "навчанням малими порціями"?

2. В яких класах доцільно організовувати навчання "ве­ликими блоками"?

Ситуація 8

Уже через тиждень після початку занять у "Школі ра­дості" я сказав малюкам: "Принесіть завтра альбоми й олівці, будемо малювати". Наступного дня ми розташува-

лися на галявині шкільної садиби. Я запропонував дітям: "Подивіться навколо. Що ви бачите гарного, що вам най­більше подобається, те й малюйте".

Перед нами був шкільний сад і дослідна ділянка, освіт­лені осіннім сонцем. Діти защебетали: одному подобалися червоні й жовті гарбузи, другому — схилені до землі голів­ки соняшника, третьому — голубник, четвертому — вино­градні грона. Шура милувалася легкими пухнастими хма­рами, що пливуть у небі. Серьожі подобалися гуси на дзер­кальній поверхні ставу. Данькові захотілося намалювати рибок — він натхненно розповідав про те, як одного разу з дядьком ходив на риболовлю: нічого не спіймали, та зате побачили, як "грають" рибки.

— А я хочу малювати сонечко, — сказала Тіна.

Настала тиша. Діти малювали із захопленням. Я багато читав про методику уроків малювання, а тепер переді мною були живі діти. Я бачив, що дитячий малюнок, процес ма­лювання — це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, діста­ють насолоду від неї*.

1. У чому ви вбачаєте ефективність організації пізна­вальної діяльності учнів у такий спосіб?

2. Розвиток яких якостей розвиває така діяльність школярів?

Ситуація 9

Урок фізики в 6-му класі. Тема: "Умови плавання тіл". Розпочався урок з легенди: "У древньому імператорському Китаї жив-був великий воєначальник і поет Цао Цао. На­ближені подарували йому слона на знак вдячності за його військові заслуги. Прийняв він цей дарунок і задумався: "Як визначити вагу такої великої тварини?" (У той час ще не було таких великих ваг, які є зараз.)

Зібрав мудреців і дав завдання, щоб вранці відповідь була готова. Мудреці, вирішивши, що така задача для них надто

проста, не задумуючись, запропонували: розділити слона на дрібні куски і кожен кусок зважить окремо. Цао Цао, роз­чарований нерозумною відповіддю мудреців, вирішив їх прогнати.

У цей чає до кімнати зайшов дванадцятирічний хлоп­чина Чао Чун слуга пана, несучи на таці фрукти. Він чув частину розмови і попросив дозволу відповісти за мудреців. Пан і мудреці із здивуванням почули просту, але правиль­ну відповідь".

Після короткої паузи учитель звертається до класу із запитанням: "Якою була відповідь хлопця?" Почалося май­же неймовірне, кожен пропонував свій варіант, відстоюючи його. Пішло на ці суперечки хвилин двадцять. Чи не да­ремно витрачено час? Безперечно ні, тому що в творчому пошуку було найдено правильну відповідь.

1. Який сенс застосованого учителем прийому з погля­ду логіки навчання?

2. Розвиток яких якостей учнів сприяють такі прийоми?

Ситуація 10

Мистецтво запитання.

— Чому Розкольников, ще не розкривши листа від ма­тері, шалено цілує конверт?

Незрозуміло: собі чи класу ставлю питання. Але клас затихає. Отже, й собі. Не з підсумком, з початком, що несе в собі підсумок, прийшов я до дітей, які багато не знали й не могли знати без мене. Зате і я не все міг знати без них. Від того й тиша. І хай довшою буде пауза. Це не промах, це мистецтво. Складне мистецтво запитання. Якщо емоція — початок інтелекту, передчуття думки, то ось і сама думка: лист чи не остання надія зупинитися в жахливому задумі? Якщо мама не зупинить, то хто ж?

Чому Сальєрі кидає отруту до склянки Моцарта відразу після його слів: "Геній і лиходійство — дві несумісні речі?" Моральна проблема несподівано торкнулася філософської, етичної. Разом з дітьми розмірковую і я. їм і собі відкри­ваю знання. "Маленькі трагедії" Пушкіна тепер не стануть шкільною трагедією.

"Діточок у мене немає..." — скаржиться Катерина (О.М.Островський "Гроза"). А якби дітки були — вийшла б вона за ворота до Бориса? І взагалі — пішла б з життя?

Моє запитання особливе. Самому собі. А розв'язую — з дітьми. Цим їх підіймаю до себе, сам росту до них. Змуж­ніння — процес складний, взаємний: ми зростаємо з тими, кого піднімаємо. Що може бути зрозумілішим від питан­ня, поставленого самому собі, і значнішим від питання, яке хвилює всіх? Запитати себе, як іншого, й іншого, як себе, — у цьому мистецтво*.

1. У чому ви вбачаєте місце і роль запитання у процесі організації пізнавальної діяльності школярів?

2. Наведіть приклад вдало поставленого запитання

для спонукання учнів до активної розумової діяльності.

■

і 7.3. Завдання для самоконтролю

7.3.1. Що називається навчанням? Із наведених відповідей оберіть одну правильну, довівши неповноту або помилковість інших.

1. Навчання передбачає озброєння учнів методами навчаль­ної діяльності, в результаті якої буде здійснюватися їхній розу­мовий розвиток.

2. Навчання — це цілеспрямована і систематична робота вчи­теля, скерована на озброєння учнів знаннями, уміннями, навич­ками, підготовку їх до активної життєвої діяльності.

3. Навчання — це діяльність учнів, в результаті якої здій­снюється розвиток інтелектуальних можливостей особистості.

4. Під навчанням слід розуміти систему впливу педагога на особистість учня з метою всебічного виховання.

5. Правильної відповіді немає.

7.3.2. Що ви розумієте під рушійною силою навчання? Із про­понованих відповідей виберіть адекватну сутності цього явища.

1. Рушійною силою процесу навчання є наявність взаємозв'яз­ку між знаннями і незнаннями.

2. Протиріччя між бажаннями і знаннями у процесі навчан­ня і виступають основою рушійної сили.

3. Рушійна сила — це рух від початкового рівня знань до бажаного.

4. Сенс рушійної сили полягає у спонукальній діяльності вчителя.

5. Правильної відповіді немає.

7.3.3. Розкрийте сутність основних функцій процесу навчання.

7.3.4. Який взаємозв'язок між навчанням і розвитком? Ви­беріть правильну відповідь.

1. Навчання і розвиток — процеси, які незалежні один від одного.

2. Розвиток визначає успіх навчання. Але розвиток незалеж­ний від навчання. Його протікання визначається завчасно біоло­гічними факторами.

3. Навчання повною мірою визначається розвитком. Рівень розвитку обумовлює характер і зміст навчання, але навчання не впливає на розвиток.

4. Навчання і розвиток — процеси взаємообумовлені, навчан­ня залежить від розвитку, але в свою чергу сам розвиток стиму­люється навчанням, навчання веде за собою розвиток.

7.3.5. Який із наведених ланцюгів відображає пізнання як науку істини?

1. Абстрактне мислення <-+ Живе споглядання <-» Практика.

2. Живе споглядання <-» Абстрактне мислення <-> Практика.

3. Корисність знань <-» Істинність знань.

4. Закони природи о Розум <-> Діяльність.

7.3.6. Виберіть ознаки, які характеризують процес наукового пізнання, і ознаки, які характеризують пізнання у процесі на­вчання.

1. Ставиться задача відкриття нових істин.

2. Вимагається творче засвоєння раніше відкритого.

3. Забезпечується прискорений темп пізнання явищ дійсності.

4. Змінюються форми та методи пізнавальної діяльності.

5. Активний процес пізнавальної діяльності.

6. Неперервне накопичення відносних істин, які наближають­ся нескінченно до абсолютної істини в ході відкриття нових за­конів, теорій.

7. Відбувається стрибок, що полягає в переробці одиничного в загальне, у відмежовуванні необхідного від випадкового, суттєво­го від несуттєвого, головного від другорядного.

8. Від кількісного накопичення окремих наукових фактів думка йде до гіпотези, до її доведення, до висновку і узагальнення.

9. Спиралеподібний розвиток, що зумовлюється запереченням.

10. Заперечення заперечення проявляється в забезпеченні наступності та поглибленні наукових уявлень про явища, які вивчаються на основі нових даних.

7.3.7. До якої групи належать компоненти структури проце­су учіння? Розмістіть їх у логічній послідовності.

7.3.8. Визначте послідовність виконання дій у структурі діяль­ності вчителя. (Біля опису кожної дії поставте її порядковий номер.)

Попередня організація навчальної роботи вчителя.

Аналіз досягнутих результатів.

Стимулювання активності учнів.

Планування діяльності.

Поточний контроль, корекція.

Організація діяльності учнів.

Серед запропонованих нижче положень виберіть ті, які ха­рактеризують дії вчителя на кожному етапі.

1. Постановка перед учнями навчальних завдань.

2. Організація взаємоконтролю учнів і розумової взаємодопо­моги під час виконання лабораторних та практичних робіт.

3. Спостереження за діяльністю учнів.

4. Складання поурочних планів.

5. Створення сприятливих умов, за яких школярі приймають навчальні завдання.

6. Своєчасне надання допомоги учням під час виконання на­вчальних завдань.

7. Складання календарно-тематичних планів.

8. Підготовка необхідних технічних засобів навчання, наоч­них посібників, дидактичних і роздаткових матеріалів.

9. Перегляд письмових робіт, зошитів учнів у процесі навчаль­ної роботи.

10. Визначення прогалин в знаннях та вміннях учнів.

11. Попереднє проведення дослідів, демонстрацій, перегляд діафільмів.

12. Постановка навідних запитань, більш конкретних вправ.

13. Підбір навчально-методичної літератури, яка буде викори­стана на уроці.

14. Визначення ступеня знання учнями фактів і визначень.

15. Попереднє виконання вправ для закріплення, повторення та домашньої роботи для того, щоб врахувати можливі витрати часу на уроці.

16. Встановлення уміння використовувати набуті знання для розв'язання практичних завдань.

17. Виконання вправ.

18. Чіткий розподіл функцій між учнями при організації прак­тичних робіт.

19. Зосередження уваги учнів на темі.

20. Відповіді учнів на контрольні запитання.

21. Встановлення рівня усвідомлення учнями знань.

22. Коротке і зрозуміле інструктування учнів про способи діяль­ності, що передбачаються.

23. Формування пізнавального інтересу.

24. Оцінка раціональності обраного учнями варіанта органі­зації навчальної діяльності.

25. Розвиток почуття обов'язку і відповідальності.

26. Індивідуальні бесіди з окремими учнями під час самостійної роботи класу.

27. Додаткове пояснення.

28. Визначення засобів, спрямованих на подолання причин про­галин в знаннях учнів.

7.3.9. Що ви розумієте під мотивами навчання? Назвіть основні мотиви, поясніть їх сутність.

7.3.10. Які типи навчання характеризують вказані ознаки?

7.3.11. Визначте дії вчителя та учнів у різних типах навчання, а) пояснювально-ілюстративне навчання:

вчитель	учень
Hut' far і і н	— сприймає навчальну інфор­мацію; — засвоює найбільш важливі мо­менти в загальному вигляді, по­казує первинне розуміння мате­ріалу; — використовує різні способи ос­мислення і поглиблення розумін­ня навчального матеріалу; — узагальнює засвоєний матеріал; — закріплює вивчене шляхом пов­торення навчального матеріалу; — використовує вивчення в ході виконання вправ, аналізу життє­вих ситуацій.
б) проблемне навчання:	■
вчитель	учень
— ставить перед учнями про­блемну задачу; — організовує роздуми учнів над поставленою задачею; — пропонує довести справед­ливість висунутого варіанта роз­в'язання задачі;	і ,.
— якщо гіпотеза правильна, то просить зробити із нею виснов­ки про набуті знання; — у разі помилкових пропозицій пропонує знайти помилку, ста­вить уточнюючу задачу або кон­кретизує її; — узагальнює отримане учнями розв'язання задачі; — ставить запитання з метою закріплення нових знань; — пропонує вправи із застосуван­ня знань на практиці.		If X Mq * , /

7.3.12. У чому полягає сутність проблемного навчання? Роз­крийте наукові засади проблемного навчання.

7.3.13. Побудуйте опорну схему і відтворіть у ній структуру проблемного навчання. Поясність логічний взаємозв'язок між компонентами цієї структури.

7.3.14. Що ви розумієте під оптимізацією навчального проце­су? Назвіть вимоги та шляхи оптимізації навчального процесу.

7.3.15. До якої групи ви відносите провідні фактори, які спря­мовані на інтенсифікацію процесу навчання?

■' ■ ■ ■ '

Тема 8

ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ

8.1. Педагогічні поняття

Принципи навчання, правила навчання.

■...-. ■ ■

8.2. Завдання для самостійної роботи

8.2.1. Випишіть із праць Я.А. Коменського, К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського міркування про сутність і особливості реа­лізації вимог певних принципів навчання.

8.2.2. Змоделюйте опорну схему взаємозв'язку між законо­мірностями, принципами і методами навчання.

8.2.3. Проаналізуйте шкільний підручник зі "свого" предме­та з погляду реалізації в ньому певних принципів навчання: систематичності та послідовності, наочності, ґрунтовності, зв'яз­ку навчання з практикою.

8.2.4. Відвідайте 2—3 уроки і проаналізуйте, якою мірою під час них були реалізовані вимоги певних принципів навчання.

8.2.5. Проаналізуйте запропоновані ситуації з погляду реа­лізації в них тих чи інших принципів навчання.

Ситуація 1

Уроки відкритих думок підказані експериментальною практикою, коли були складені перші опорні сигнали з гео­графії. Великий резерв вільного часу, що створився в ре­зультаті прискореного проходження програми, дав мож­ливість використати на уроках найрізноманітнішу науко­во-популярну літературу. Систематичне читання на уро­ках окремих розділів, журнальних статей і газетних по­відомлень негайно викликало відповідну реакцію дітей: вони почали самі приносити в школу брошури, газети, а іноді й просто короткі записи теле- і радіопередач. І тоді слово було надано самим учням на спеціально відведених для цього уроках. Так прийшла ідея уроків відкритих по­відомлень. Далі — більше. Повідомлення — це всього лише компіляція. Треба було пробудити творчу думку школярів. І тоді...

Слово для чергового повідомлення надається Світлані Долинкиній.

— Якщо хочуть дізнатися про вік дерева, то лічать його річні кільця: кожний рік у стовбурі утворюється нове кільце. Зовнішні кільця — широкі, внутрішні — вужчі. Я вважаю, що взимку, коли в зовнішньому прошарку дереви­ни утворюється лід, внутрішні прошарки стовбура витри­мують сильний тиск, тому що вода при замерзанні розши­рюється.

Одночасно і в зовнішньому прошарку утворюється роз­ширення у форму кільця. Це розширення заповнюється навесні соками, клітковиною, і в результаті утворюється кільце. Наступного року на ньому утворюється ще одне, і так — щороку.

На добрі півхвилини в класі запанувала тиша. Кожний оцінював правильність міркувань Світлани. І треба сказа­ти, що у більшості дітей на обличчях почав з'являтися ви­раз захоплення: адже як здорово і просто! Тим більше, що ніхто й ніколи не висловлював такого погляду.

І ось — перша рука. Це Мишко Стремінський. Спокій­ний, вдумливий, ґрунтовно мислячий учень. Шахіст.

— Таке міркування легко спростовується. В екваторі­альних поясах ніколи не буває зими, а тому всі дерева з вічнозеленим покриттям не мали б річних кілець...

Ось що таке урок відкритих думок.

Почуття власної гідності кожного, хто хоча б раз висло­вив слушну думку, підсилюється тим, що коротке повідом­лення про цю подію заноситься до літопису відкритих ду­мок...

Уроки відкритих думок приховують непередбачені си­туації, і професійна майстерність учителя перевіряється на них найсуворішим чином*.

1. Проаналізуйте, вимоги яких принципів були реалізо­вані на цьому етапі пізнавальної діяльності?

2. Які правила використовує учитель для реалізації вимог цих принципів?

Ситуація 2

Ми з дітьми прийшли в осінній сад. Яскравий, соняч­ний день "бабиного літа", ласкаві промені гріють землю і нерухомі дерева, гілля яблунь, груш, вишень в різнобарвно­му вбранні. Я розповідаю дітям про те, як готується до тривалої й холодної зими все живе в природі: дерева, на­сіння рослин, що впало на землю, птахи, які в нас зимують, комахи. Переконавшись, що діти переживають, відчувають багатство змісту й емоційного забарвлення слів і словоспо­лучень, я пропоную малятам розповісти про те, що вони бачать і відчувають. На моїх очах, ось зараз народжуються напрочуд тонкі й яскраві думки про навколишню приро­ду: "У голубому небі розтав табун білих лебедів...", "Дятел стукає по корі дерева, і дерево дзвенить...", "Біля дороги цвіте самотня ромашка", "Лелека стоїть у гнізді й дивить­ся кудись далеко, далеко...", "На квітку хризантеми сів метелик, гріється на сонечку..." Діти не переказують моїх слів, а висловлюють своє. Думка живе, збагачується, у дити­ни виробляється уміння думати, вона переживає почуття

радості мислення, яке не можна ні з чим порівняти — насо­лоду пізнання. Вона відчуває себе мислителем*.

Вимоги яких принципів навчання були реалізовані у цій ситуації?

Ситуація З

На уроці математики у 7-му класі вивчали тему: "Пло­ща трикутника". Учителька використовувала багато наоч­них посібників, спонукала учнів до самостійних міркувань, до розуміння сутності площі трикутника через вимір площі паралелограма. Розв'язали кілька задач. Учителька пока­зала, як важливо володіти цими уміннями для розв'язання певних завдань на виробництві, будівництві, у сільському господарстві. Урок пройшов цікаво, учні були дуже актив­ними і панувала робоча дисципліна.

1. Вимоги яких принципів навчання були реалізовані на цьому уроці?

2. Чи можна дорікати учительці тим, що на уроці не були реалізовані вимоги певних принципів виховання?

Ситуація 4

Урок літератури. Тема: "Життя і діяльність Т.Г. Шев­ченка". Учитель С.Д. напередодні уроку розвішав у класі плакати-ілюстрації про життя поета. На дошці були розмі­щені репродукції з картин Т.Г. Шевченка. Ще до початку уроку учні з інтересом розглядали новий для них матері­ал. Уже й на уроці очі дітей були зосереджені на ілюстра­ціях. Розповідь учителя розбивалася об своєрідний психо­логічний бар'єр між педагогом і школярами.

Ось і дзвінок на перерву. Учитель відчув невдоволення проведеним уроком. А так наполегливо готувався...

1. Поясніть цю ситуацію з погляду вимог певних ди­дактичних принципів.

2. Дайте учителеві пораду, яким чином уникнути по­милок.

Ситуація 5

Урок української мови у 5-му класі. Тема уроку: "Пра­вопис неозначених і заперечних займенників". Учителька С.М. побудувала його за такими етапами:

1. Перевірка виконання домашнього завдання.

2. Актуалізація опорних знань: повторили матеріал про сутність поняття "займенник", розряди займенників.

3. Стимулювання пізнавальної активності учнів: учні зробили спробу правильно написати ряд неозначених і за­перечних займенників, але наштовхнулися на значні утруд­нення.

4. Самостійна робота учнів над опрацюванням правил за підручником.

5. Система вправ спрямованих на формування в учнів умінь грамотного написання неозначених і заперечних за­йменників.

6. Перевірка і оцінка навчальної діяльності учнів.

1. Проаналізуйте структуру цього уроку і назвіть, ви­моги яких принципів навчання були реалізовані та в чому ефективність такої діяльності.

2. Якою мірою побудова уроку відповідає вимогам логі­ки навчального процесу?

8.3. Завдання для самоконтролю

8.3.1. Що називають принципами навчання. Із запропонова­них відповідей оберіть правильну. Проаналізуйте помилковість інших.

1. Принципи навчання виражають загальні закономірності і методи викладацької роботи учителя відповідно до потреб су­спільства.

2. Принципи дидактики — це вихідні положення, які визна­чають зміст, організаційні форми і методи навчальної роботи відповідно до мети виховання і навчання.

3. Принципи навчання — це правила і закономірності, які вказують на шляхи організації пізнавальної діяльності учнів.

4. Правильної відповіді немає.

чому ви вбачаєте відмінність дидактичних правил від дидактичних принципів? Найдіть правильну відповідь.

1. Правила конкретизують принцип. Принцип має характер загальної закономірності, правила, випливаючи із вимог принци­пу навчання, відображають дії, що використовуються у певній педагогічній ситуації. Правила вказують учителеві, як необхід­но у практичній роботі реалізувати дидактичний принцип.

2. Правило є відображенням загальної закономірності. Дидак­тичний принцип підпорядкований правилу і виходить із правила.

3. Правило, на відміну від принципу, має суб'єктивний харак­тер. Учитель у кожному окремому випадку формулює правила, виходячи зі своїх суб'єктивних бачень. Принцип є продовжен­ням правила.

4. Правильної відповіді немає.

8.3.3. Виділіть поняття, які визначають принципи навчання. Назвіть цифру, до якої сходяться лінії від обраних вами відповідей.

8.3.4. У кожній групі визначені правила реалізації вимог пев­них принципів. Назвіть ці принципи.

8.3.4. Визначте, для яких вікових періодів характерні зазна­чені особливості пізнавальної діяльності.

1. Поліпшується робота органів відчуття.

2. Розвиток творчої уяви.

3. Запам'ятовування — через усвідомлене заучування.

4. Розвивається абстрактне мислення, розумова самостійність, розширюється словниковий фонд.

5. Наочно-образне мислення.

6. Суттєва риса мислення — критичний підхід.

7. Увага довільна, стійка, об'ємна.

8. Нечітке сприймання поступово стає точним, керованим.

9. Пам'ять логічна, здатна до великих навантажень.

10. Емоційність у поєднання із суперечливою поведінкою.

11. Пам'ять наочно-образна.

12. Сприймання цілеспрямоване, планомірне.

13. Виключний розвиток логічного мислення, перехід від фор­мальної до діалектичної логіки.

14. Увага з мивовільної стає довільною.

15. Увага довільна.

Назвіть принцип навчання, який реалізується з опорою на Дані особливості. Наведіть приклади врахування особливостей

пізнавальної діяльності школяра певної вікової групи з практи. ки роботи школи.

8.3.6. Які принципи навчання ілюструють дані висловлю­вання?

1. "Учіння із захопленням" та "Не захоплюйтесь захоплен­ням у навчанні".

2. О. Герцен: "Завдання педагогіки — зробити науку до того зрозумілою і засвоюваною, щоб змусити її говорити простою, зви­чайною мовою".

3. Д. Менделєєв: "Знання без виховання — це меч у руках божевільного".

4. А. Дістервег: "Не в кількості знань полягає освіта, а в пов­ному розумінні та вмілому застосуванні всього того, що знаєш".

8.3.7. Запропоновані види запитань запишіть у логічно об­ґрунтованій послідовності так, щоб їх система могла сприяти осмисленню прочитаного.

1. Запитання до окремих складних за синтаксичною кон­струкцією речень, що впливає на процес розуміння.

2. Запитання до теоретичних положень, якщо такі є в тексті.

3. Запитання, що визначають розуміння слів, словосполучень, які можуть викликати труднощі у школярів.

4. Запитання, що свідчать про здатність учня виявляти зв'яз­ки між окремими елементами твору.

5. Запитання, що стосуються розуміння фактичної інформації.

Тема 9

ЗМІСТ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

9.1. Педагогічні поняття

Зміст освіти, види освіти, загальна освіта, політехнічна осві­та, професійна освіта, рівні освіти, знання, уміння, навички, на­вчальний план, навчальний предмет, державний компонент на­вчального плану, шкільний компонент навчального плану, навчаль­на програма, підручник, навчальний посібник.

9.2. Завдання для самостійної роботи

9.2.1. Опрацюйте зміст Державної національної програми "Освіта" з погляду реформування змісту освіти в Україні.

9.2.2. Ознайомтеся з базовим і робочим навчальним пла­вом загальноосвітньої школи, гімназії, ліцею і виконайте такі завдання:

а) зробіть порівняльний аналіз навчального плану загально­освітньої школи, гімназії, ліцею;

б) визначте кількість годин (у відсотковому відношенні), що ^відводиться на вивчення дисциплін певних циклів (гуманітар­ного, фізико-математичного, природничого);

в) складіть розклад уроків для одного з класів;

г) обрахуйте кількість ставок для загальноосвітньої школа І—III ступенів.

9.2.3. Ознайомтесь із навчальною програмою зі "своєї" дис­ципліни, опишіть її структуру, проаналізуйте, наскільки у про-грамі реалізовано вимоги принципів науковості, систематичності та послідовності. Визначте принцип побудови програм (лінійний чи концентричний).

9.2.4. Ознайомтесь із підручником зі "свого" предмета, про­аналізуйте його структуру. Визначіть, якою мірою у підручнику реалізовані вимоги принципів науковості, систематичності і по­слідовності, наочності, зв'язку з життям, ґрунтовності знань.

9.2.5. Проаналізуйте навчальні програми і підручники з по­гляду їх політехнічної спрямованості.

9.2.6. Проаналізуйте навчальні програми і підручники з по­гляду їх спрямованості на формування загальнонавчальних умінь і навичок.

9.2.7. Проаналізуйте запропоновані педагогічні ситуації з погляду змісту освіти в загальноосвітніх навчально-виховних закладах.

Ситуація 1

Навколо навчальних планів і змісту освіти в загально­освітніх навчально-виховних закладах України не припи­няються дискусії. Одні схильні до думки, що в умовах по­треби будівництва гуманітарного суспільства необхідно більшу частину часу відвести на вивчення гуманітарних дисциплін, інші, прихильники технократичних тенденцій, наполягають на зосереджені уваги на дисциплінах фізико-математичного і природничого циклів (див. табл. с. 90).

1. Висловіть свою думку щодо цієї проблеми.

2. Якби вам довелося обирати школу для своєї дити­ни — з гуманітарним чи фізико-природничим напрямом, яку б ви обрали?

Ситуація 2

В останні роки у структурі загальноосвітніх навчально-виховних закладів України створені нові освітньо-виховні установи — гімназії, ліцеї, коледжі.

Висловіть свою думку щодо цієї проблеми. Чи потрібно для різних видів навчально-виховних закладів системи за­гальної освіти мати єдиний базовий план, чи кожен та­кий заклад має право працювати за автономним навчаль­ним планом?

Ситуація З

В організації навчально-виховної роботи в загально­освітніх навчально-виховних закладах відповідно до дію­чих навчальних планів спостерігається перевантаження учнів обов'язковими класними заняттями, що веде до по­гіршення їхньої здоров'я.

Ознайомтесь з діючим навчальним планом і спробуй­те визначити тижневе навантаження уроками учнів різних класів.

9.3. Завдання для самоконтролю

9.3.1. Що містить поняття "зміст освіти"? Із пропонованих відповідей оберіть прийнятну, довівши помилковість інших.

1. Зміст освіти — це перелік навчальних предметів, які ма­ють вивчатися в загальноосвітній школі.

2. Змістом освіти називають такий обсяг знань, який кожен учень здобуває відповідно до свого розвитку, задоволення інте­ресів, схильностей, підготовки до професійної діяльності.

3. Зміст освіти — це чітко окреслена система знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує інтелектуальний розви­ток особистості, формування наукового світогляду, підготовку до продуктивної діяльності.

4. Зміст освіти охоплює всю навчальну діяльність людини впродовж її життя.

9.3.2. Яким вимогам має відповідати зміст загальної освіти в українській школі? Із наведених показників виберіть ті, які відпо­відають сутності вимог.

1. Відповідати рівню розвитку науки, техніки.

2. Викликати цікавість в учнів.

3. Забезпечувати формування наукового світогляду.

4. Відповідати вимогам політехнізму.

5. Забезпечувати легкість засвоєння.

6. Забезпечувати зв'язок теорії з практикою.

7. Готувати учнів до професійної діяльності.

8. Будуватись стосовно вимог принципів навчання.

9. Забезпечувати принцип історизму.

10. Відображати особливості національної культури.

11. Сприяти гуманізації молоді.

12. Будуватись за принципом лінійності.

9.3.3. Поясніть висловлювання з погляду визначення змісту освіти.

1. П. Блонський: "Порожня голова не думає".

2. І. Кант "Уміння складають ознаки таланту".

3. Абуль Фаранж: "Знання — настільки дорогоцінна річ, що їх корисно добувати з будь-якого джерела".

4. В. Вернадський: "Не в масі здобутих знань полягає краса і могутність розумової діяльності, навіть не в їх системності, а в широкому, яскравому шуканні".

9.3.4. Що становить собою навчальна програма? Оберіть по­трібну відповідь, проаналізуйте інші.

1. Навчальна програма визначає порядок вивчення навчаль­них предметів, кількість годин, відведених на них, початок і кінець навчальних чвертей, зміст кожної навчальної дисципліни.

2. У навчальній програмі визначено зміст і обсяг знань з кож­ної навчальної дисципліни, кількість годин на вивчення тем, розділів.

3. Навчальна програма — це документ, в якому перераховані ті предмети, які будуть вивчатися у певному класі, кількість го­дин на їх вивчення.

9.3.5. Для чого потрібний навчальний план? В якій із зазна­чених груп подана найбільш повна відповідь? Назвіть цифру, до якої сходяться лінії від обраних відповідей.

Таблиця. Базовий навчальний план загальноосвітніх навчально-виховних закладів України