6. Романтико-героїчний акторський кінематограф в. Брауна, б. Барнета, в. Івченка. Фільми «Надзвичайна подія», «Іванна», «Подвиг розвідника».

Творчість багатьох режисерів української екранної школи було позначено високим злетом романтичного бачення світу. Але саме у творчості цих майстрів Київської кіностудії художніх фільмів знайшли вияв полярні грані цієї романтики.

Екранна творчість режисера Київської кіностудії художніх фільмів Володимира Олександровича Брауна (1896 – 1957) була майже повністю пов΄язана з морем. Ця тема і визначила загальний романтичний напрямок усіх його післявоєнних картин. Хто б вони не були – герої-підводники з фільму «У мирні дні», горда рибачка Мальва з одноіменного фільму, щиросердні матроси Лучкін з «Максимки», Чижик з фільму «Матрос Чижик» – усі вони були сповнені надії, віри у силу справедливості, дружби, людської солідарності.

Органічним поєднанням зовнішньої романтичності і глибинного психологізму відзначається образ рибачки Мальви. Вибір між коханцем і його сином став для неї вибором між покірністю і пристосуванством. І героїня «Мальви», створеної за ранніми романтичними оповіданнямя М. Горького, обирає власний шлях до щастя – шлях духовної свободи, власної долі. Блискуча майстерність виконавиці ролі Мальви – латиської атриси Дзидри Рітенбергс, отримала вищу нагороду кращій актрисі Венеціанського кінофестивалю 1957 року.

Зовсім іншими виглядають екранні твори іншого визначного майстра українського кіно – Віктора Іларіоновича Івченка (1912 – 1972). Досвідчений театральний режисер, В. Івченко приніс у кінематограф глибоку культуру українського театру – поєднання емоційно напруженого психологізму з пластичною рельєфністю, виразну побудову мізансцен, загострену виразність соціального типажу.

На відміну від картин В. Брауна, фільми В. Івченка неначе занурені у реалії побуту, мінливі обставини психологічної взаємодії персонажів. Розвиток сюжетів його картин – поступове розгортання обставин, відносин з іншими персонажами, які приводять героїв до вирішальних вчинків. Здебільшого, герої фільмів В. Івченка внаслідок різкої зміни ситуації потрапляють у зовсім інше, іноді й вороже до них середовище і це повністю змінює психологію їх поведінки, відкриває в героях нові, по-справжньому високі якості.

Найповніше ці риси творчості В. Івченка проявилась у фільмах «Надзвичайна подія» (1958), «Іванна» (1959), «Гадюка» (1965).

Романтика цих фільмів особлива. Вона пробивається крізь трагічні обставини життя у вигляді рішучого подолання героями інерції поведінки, мислення, переходу їх у нову – героїко-романтичну якість.

Такими були замполіт захопленого тайванськими вояками танкера «Полтава» Коваленко у виконанні М. Кузнєцова, матрос танкера Райський у виконанні В. Тихонова та інші герої «Надзвичайної події», які борються за повернення на Батьківщину; намагається вирватись з удушливих обіймів післявоєнного побуту колишній конармієць Ольга Зотова у виконанні Нінель Мишкової,

зіткнувшись зі злодіяннями фашистів, виривається з полону монастирського лицемірства і йде на смерть заради врятування військовополонених дочка священника Іванна, роль якої блискуче зіграла молода актриса Інна Бурдученко.

Доля актриси трагічна: у наступній картині вона також ішла на самопожертву, рятуючи з охопленого полум΄ям робітничого бараку прапор. Через недбалість зйомочної група та роль стала для неї останньою.

Ще один фаворит радянського кінопрокату – вже 1947 року – фільм Київської кіностудії художніх фільмів «Подвиг розвідника».

В основу сценарію цієї картини, поставленої режисером Борисом Васильовичем Барнетом (1902 – 1965), були повкладені факти героїчної діяльності радянського розвідника Миколи Кузнєцова, який особисто знищив 11 високих військових і поліцейських чинів фашистів на території окупованої ворогом України.

У фільмі була принципово нова особливість. Його сюжет, доля його героїв будувались не на трагедії війни, а на її героїчній, напруженій, але напрочуд захоплюючій складовій.

«Подвиг розвідника» не просто героїко-романтичний фільм, і не просто улюблений фільм цілого покоління радянських дітлахів.

Він розпочав собою нескінченну череду героїко-пригодницьких фільмів, фактично відкривши особливий екранний жанр – фільми про розвідників.

Режисер Б. Барнет та оператор фільму – геніальний Данило Демуцький, створили особливу екранну атмосферу – надзвичайно напружену і водночас романтично піднесену. Такими були й екранні образи фільму: розвідник Олексій Федотов у виконанні Павла Кадочникова, мужній підпільник Лещук у виконанні Амвросія Бучми, зрадник Бережний, роль якого блискуче зіграв Дмитро Мілютенко, та інші.

«Подвиг розвідника», так само як і «Райдуга» М. Донського з Н. Ужвій у головній ролі, на десятиліття закріпили в радянському і, зокрема, українському кіно особливу роль героїчного характеру в розкритті теми Великої Вітчизняної війни.