- •" Методика та технології соціальної роботи з людьми похилого віку"
- •Розділ і. Особливості людей похилого віку
- •1.1.Психологічні особливості життя літніх людей
- •1.2.Вікові та соціальні особливості людей похилого віку
- •Розділ іі. Правові засади соціальної роботи з людьми похилого віку
- •2.1. Правове забезпечення людей похилого віку
- •2.2. Правові засади норми соціальної політики з людьми похилого віку
- •Розділ ііі. Технології соціальної роботи з людьми похилого віку
- •3.1. Основні технології роботи з людьми похилого віку
- •3.2. Задачі і обов'язки соціального працівника в роботі з людьми похилого віку
- •3.3. Соціальна робота з людьми похилого віку
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Розділ іі. Правові засади соціальної роботи з людьми похилого віку
2.1. Правове забезпечення людей похилого віку
Законом, що встановлює права, пільги та переваги для зазначених вище категорій громадян, є Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 01.04.2014, 1166-18. Відповідно до вказаного Закону людьми похилого віку в Україні вважаються: чоловіки та жінки у віці 60 років і старші, а також особи, яким до досягнення загального пенсійного віку залишилося не більше як півтора року. Громадяни похилого віку мають згідно з Законом такі права та переваги.
1. Право на працю. Досягнення пенсійного віку зовсім не означає, що людина обов'язково повинна виходити на пенсію. Люди похилого віку мають такі самі права на працю, як і молоді люди. Звільнення працівника з ініціативи роботодавця або відмова у прийнятті на роботу тільки з мотивів досягнення таким працівником пенсійного віку законом забороняється.
2. Право на пенсію. Право на пенсію за віком має кожний літній громадянин, який досяг пенсійного віку (60 років для жінок та чоловіків) і має встановлений законом мінімальний стаж роботи не менше, ніж 15 років (для чоловіків та жінок однаково). Право на пенсію обумовлено трудовим внеском людини і не обмежується будь-якими обставинами, включаючи наявність у людини похилого віку інших доходів. Отже, пенсії за віком виплачуються у повному розмірі без врахування заробітків (або інших доходів), одержуваних пенсіонером. При виході на пенсію виплати одноразової грошової допомоги, які можуть провадитися роботодавцями, не підлягають оподаткуванню. Громадянам похилого віку, які не мають права на пенсію (наприклад, не мають достатнього стажу, необхідного для призначення пенсії), державою надається державна соціальна допомога.
3. Забезпечення протезною допомогою. Громадяни похилого віку безплатно або на пільгових умовах забезпечуються протезами, слуховими апаратами, зубопротезуванням.
4. Крім того, самотні громадяни похилого віку мають також додаткові права, а саме:
Право на догляд. За наявності висновків медичних закладів, що самотні громадяни похилого віку потребують постійного стороннього догляду, їм призначається державна соціальна допомога на догляд, а також надається державними установами соціально-побутове обслуговування вдома; Пільги щодо оподаткування. Самотні громадяни похилого віку, які мають у власності житловий будинок, дачу або будинок в садівничому товаристві, звільняються повністю або частково від сплати земельного податку або орендної плати за землю;
Переважне право на встановлення домашнього телефону. Для користування зазначеними вище правами громадянам похилого віку не потрібно отримувати жодних особливих посвідчень або інших документів. Посвідченням для них слугує паспорт або пенсійне посвідчення.
Ветеранами праці вважаються пенсіонери, які мають стаж роботи 40 років - для чоловіків, і 35 років - для жінок. Ветеранами праці визнаються також:
а) громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах;
б) громадяни, нагороджені медаллю "Ветеран праці" за законодавством колишнього СРСР;
в) інваліди I і II груп, які одержують пенсії по інвалідності, якщо вони мають стаж роботи не менше 15 років.
Статус ветерана праці надає громадянам право на наступні пільги:
1) користування при виході на пенсію чи зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування із дорогоцінних металів);
3) переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування;
4) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
5) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
6)використання чергової щорічної відпустки (у разі продовження роботи) у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
7) переважне право на забезпечення житловою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт житлових будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;
8) першочергове одержання позики на індивідуальне (кооперативне) житлове будівництво з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва, а також першочергове одержання позики для будівництва або придбання дачних будинків і благоустрою садових ділянок;
9) переважне право на вступ до садівницьких товариств (кооперативів), кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів;
10) переважне право на встановлення домашніх телефонів;
11) звільнення від плати за землю та сплати земельного податку;
12) безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання.
Для отримання зазначених пільг статус ветерана праці повинен бути підтверджений посвідченням про право на пільги та нагрудним знаком. Видаються посвідчення і нагрудні знаки органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання ветеранів. Для ветеранів-військовослужбовців органами, що видають посвідчення і нагрудні знаки, є органи, які здійснюють їх пенсійне забезпечення (як правило, це військові комісаріати) [11].
