13. Складні випадки керування у службових документах

Особливості узгодження присудка з підметом »

Ділові документи потребують максимальної стислості й точності передавання інформації. Будь-які відступи від правил викладу змісту спричинюють помилки. Особливо уважно треба вживати дієслова, що можуть керувати різними відмінками.

Найчастіше помиляються тоді, коли при дієсловах, які керують різними відмінками, вживають спільний додаток різної форми. Наприклад: повідомляти новини сесії Верховної Ради України, інформувати про новини сесії Верховної Ради України.

Поширеними є помилки у стійких словосполученнях, викликані змінами окремих слів. Наприклад: довести для відома всіх громадян (замість довести до відома всіх громадян).

На особливу увагу заслуговують близькі за значенням слова, що зумовлюють різні відмінкові форми. Наприклад: Наша земля багата на хліб. Наша земля славиться хлібом.

Різних відмінкових форм потребують одні й ті самі дієслова в російській та українській мовах. Наприклад: українською — підготуватися до чого? російською — подготовиться к чему.

При складанні ділових документів треба звертати увагу і на відповідні прийменники, особливо під час використання усталених словосполучень типу покладається на…, схильні до…, відрахування на….

Коли автори документа намагаються під- креслити напрям дії, необхідно використовувати прийменнику^ або до: летіти в літаку; зайти до зали.

Дуже складним € використання прийменників для, на. Щоб уникнути помилок, необхідно використовувати прийменник на, коли йдеться про сферу вживання. Наприклад: Виділити кошти на підручники. Прийменникдля вживається тоді, коли слід підкреслити мету дії. Наприклад: виділити кошти для придбання підручників. Прийменник проти вживається в діловому мовленні при порівнянні. Наприклад: Чисельність населення нашого міста збільшилась удвічі проти 1964 року.

Прийменники завдяки, всупереч потребують давального відмінка. Наприклад: завдяки сумлінній праці, завдяки виконанню планів; всупереч прогнозам плани перевиконані.

14. Поняття та види документів щодо особового складу

До документів з особового складу відносяться заява, характеристика,

автобіографія, наказ з особового складу, доручення, розписка тощо.

Для всіх текстів рукописних чи друкованих документів характерні такі

ознаки, як: ясність, точність, компактність, гранична стислість викладу

з використанням термінології, часте вживання віддієслівних іменників,

відіменних прийменників (на основі, за рахунок, згідно з, з метою та

ін.), складних сполучників (внаслідок того що, у зв’язку з тим що,

зважаючи на те що ), оповідний характер викладу, перевага прямого

порядку слів у реченнях, повна відсутність художньо-зображальних

засобів. До документів ставляться найвищі вимоги: використання

спеціальних термінів, дат, цифрових даних, точна назва установ.

Заява – це вид документа, за допомогою якого громадяни реалізують через

державні, приватні або громадські організації (установи, заклади) надані

їм права (на працю, відпочинок, матеріальне і соціальне забезпечення

тощо) чи захищають свої інтереси.

Характеристика – це документ, у якому надається оцінка ділових і

моральних якостей працівника як члена колективу за період, який він

відпрацював на даному підприємстві (учня, студента).

Автобіографія – це документ, у якому особа власноручно у хронологічному

порядку подає стислий опис свого життя та діяльності.

Наказ – розпорядчий документ, що видається керівником установи,

організації, підприємства на правах єдиноначальності та в межах його

компетенції і стосується організаційних або кадрових питань.