7.3 Ефективність придбання та використання нематеріальних активів

Розрахунок ефективності використання нематеріальних активів пов’язаний з великими труднощами і потребує комплексного підходу. Ефект від придбання підприємством права використання запатентованого виробничого досвіду і знань, а також ноу-хау (незапатентованого досвіду) можна визначити лише за результатами реалізації підприємством продукції, виробленої з використанням ліцензії і ноу-хау. Однак обсяг продаж залежить від багатьох інших чинників (ціни, попиту, якості товару), і виявити дію кожного з них дуже важко.

Ефективність придбання ліцензії і ноу-хау залежить також від розмірів одноразових виплат за них; від термінів фінансування й обсягу капітальних вкладень підприємства у виробничий та інші фонди; поточних витрат, пов'язаних з виготовленням і збутом ліцензованої продукції.

Розрахунок економічного ефекту (Е) використання ліцензії та ноу-хау за період T можна розрахувати за формулою:

, (7,8)

де Т- період використання ліцензії;

R_t - вартісна оцінка результату використання ліцензованої технології у році t;

S_t - витрати, пов'язані з використанням ліцензованої технології у році t;

d - ставка дисконтування (зведення різночасових витрат до порівнянного за часом).

Витрати, пов'язані з використанням ліцензій, складаються з двох частин:

а) патентів за право користування ліцензіями, здійснюваних у формі одноразових або періодичних фіксованих платежів, або платежів у формі відрахувань з прибутку або обсягу реалізації ліцензованої продукції;

б) поточних витрат на виробництво і збут ліцензованої продукції.

Показники ефективності використання нематеріальних активів у звітному періоді порівняно з попереднім періодом можна показати в табл. 7.6.

Таблиця 7.6 Аналіз ефективності нематеріальних активів

№	Показники	Базовий рік	Звітний рік	Звітний рік у % до базового року
1.	Нематеріальні активи	4137	5868	141,8
2.	Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг)	12145	18946	156,0
3.	Прибуток від реалізації	2230	3790	170,0
4.	Дохідність нематеріальних активів (пок. 3: пок. 1)	0,54	0,65	120,3
5.	Фондовіддача нематеріальних активів (пок. 2: пок. 1)	2,9	3,2	110,3
6.	Рентабельність реалізації, % (пок. 3: пок. 2)	18,4	20,0	108,7

Основним чинником зростання дохідності є збільшення фондовіддачі нематеріальних активів і підвищення рентабельності реалізації. Кількісний вплив цих чинників можна визначити за допомогою прийому ланцюгових підстановок або будь-якого іншого відомого прийому факторного аналізу.

Вартість активу згідно з методом звільнення від роялті визначається на підставі умовного припущення, що вся інтелектуальна власність, яка використовується підприємством, йому не належить. Тоді частину виручки підприємство мало було б виплачувати у вигляді винагороди (роялті) власникам цієї інтелектуальної власності. Насправді ж цю частину підприємство залишає в себе. Цю частину виручки і вважають додатковим прибутком, який створюється даним нематеріальним активом. Вартість грошових потоків, сформованих на підставі цього прибутку, беруть за ринкову вартість оцінюваного активу.

Нематеріальні активи підприємства також підлягають амортизації. Норму амортизаційних відрахувань установлює підприємство залежно від строку використання окремого виду нематеріальних активів. Стосовно нематеріальних активів, щодо яких неможливо встановити період використання, норма амортизації визначається в розрахунку на 10 років, тобто 10%.