1. Основні принципи побудови програмнокерованих еом.

1945р відомий американський математик ДЖ. фон Нейман вперше сформулював основні принципи побудови програмно – керованих ЕОМ, які з часом доповнювались і уточнювались. Але основні збереглися на сьогоднішній день.

1) принцип програмого керування - ЕОМ може автоматично перетворювати вихідні дані відповідно до заданої програми.

2) принцип умовного переходу - надає гнучкість та універсальність нових програм.

3) принцип збереженої програми - ( програму розміщують в запам'ятовувальний пристрій ЕОМ.)

4) принцип довільного доступу до елементів пам'яті.

5) принцип використання довідкової системи числення.

6) принцип багаторівневої (ієрархічної) пам'яті в сучасній ЕОМ додатково застосовуються.

7) - мультипрограмування (сумісне виконання команд з різних програм, які зберігаються в операційній пам'яті).

8) інформаційна та програмна сумісність.

9) високий рівень технологічної стандартизації.

10) можливість організації багато-етапної роботи із створенням і удосконалення ЕОМ.

11) багатопроцесорність.

12) організація віртуальної пам'яті.

13) широке використання В1С та НВІС.

14) підвищення інтелектуального рівня процесорів.

15) діалогова обробка інформації.

16) здатність до самонавчання.

За принципом фон Неймана, щоб ПК був ефективним і універсальним засобом, він повинен мати наступні пристрої: - Інформаційні зв'язки, - Керуючі зв’язки, - АЛП - арифметико-логічний пристрій, що виконує арифметичні та логічні операції, - Пристрій керування, що організує процес виконання програм, - Оперативна пам'ять - для збереження програм і даних, - Зовнішній пристрій - для вводу/виводу інформації

2. Розробка інформаційних технологій

Проектування раціональних технологічних процесів обробки даних є досить складною задачею. Ця складність обумовлюється тим, що при розробці повинні ураховуватися багато параметрів, серед яких не тільки чисто технічні, але і параметри, що враховують різні людські чинники, питання підвищення термінів експлуатації і використання інструментальних засобів, зменшення термінів розробки, ряд економічних міркувань і т.д.

Етапи розробки технологічних процесів.

Технологія проектування ІТ для автоматизованої обробки інформації при рішенні будь-якої задачі поділяється на 4 етапи:

- початковий;

- підготовчий;

- основний;

- заключний.

Склад і структура операцій кожного з етапів технологічного процесу створення ІТ можуть бути різними залежно від використовуваних засобів ВТ, засобів зв'язку і вимог до технології перетворення інформації. По своєму призначенню технологічні операції бувають допоміжними, основними і контрольними. Другі складають основу і відносяться до операцій внутрішньо-машинної технології обробки даних. Це операції впорядкування, коректування, накопичення і власне обробки.

Впорядкування - довільно розташовані дані розміщуються в певній послідовності значень ключових слів.

Коректування - процес внесення змін у вужі сформовані файли даних, дозволяючи підтримати їх в актуальному для обробки стані.

Накопичення - процес періодичного додавання даних в існуючі файли з ціллю формування початкових даних за певний інтервал часу.

Обробка - виконання всіх арифметичних і логічних операцій по перетворенню початкової інформації в результатну.

Існують різні форми внутрішньо-машинної технології обробки інформації. Найбільш поширеними формами є обробка даних в пакетному і діалоговому режимах.

Іноді автоматизоване розв'язання задач повинне узгоджуватися за часом і ходом керованих процесів. Відповідно організація обробки інформації для цих потреб отримала назву технології обробки даних в режимі реального часу. Важливою характеристикою, визначальною область застосування режиму реального часу є швидкість реакції системи управління на зміну станів об'єкту управління.

В даний час простежується тенденція до максимального наближення інформаційних і програмних ресурсів до користувача. ПЕВМ, працюючі в сіті, мають істотну перевагу перед АРМ, працюючими в режимі розділення часу. А, головне, засоби інтелектуального інтерфейсу забезпечують користувача простими і надійними способами розв'язання своїх професійних задач. Основний результат - це зміна інтерфейсу кінцевого користувача з терміналом. Від методу "запам'ятовуй (стан своїх ресурсів)  проектуй (необхідну послідовність дій в термінах команд)  набирай (управляючий текст)" відбувається перехід до методу "дивися (на графічну модель стану ресурсів)  вибирай (необхідна дія з ієрархічного меню)".

Такий інтерфейс підтримується всіма засобами інформаційної технології - складовими частинами бази знань, що включає базу даних, прикладне програмне забезпечення і опорної технології, що базується на апаратних засобах, системному і інструментальному програмному забезпеченні.

Повертаючись до питання про етапи розробки технологічних процесів, необхідно сказати, що на заключному етапі виробляється контроль і випуск результуючих документів.