Зміст інформаційно-аналітичної роботи в процесі наукової діяльності у галузі міжнародної інформації

Інформація - це відомості про значущі факти, що служать основою для прийняття рішень про проведення адміністративних, організаційних заходів, а також для підготовки пропозицій і рекомендацій. У філософському розумінні інформація забезпечує зменшення або зняття невизначеності наших уявлень про досліджуванні явища (процеси) в результаті отримання повідомлення.

Інформаційна робота - діяльність по забезпеченню посадових осіб відомостями, необхідними для вирішення покладених на них завдань.

Засоби інформаційної роботи - це сукупність документальних, технічних та інших пристроїв, призначених для накопичення, обробки, систематизації, зберігання і видачі інформації.

Процес інформаційної роботи - це послідовна сукупність операцій (реєстрація, передача, накопичення, зберігання, обробка, видача інформації), що дозволяє швидко знайти в повному обсязі потрібні відомості, витребувані конкретними споживачами.

Якість інформації - це ступінь розвиненості властивостей інформації, що визначає її практичну придатність для дослідження.

Способи відбору та рамки інформаційного пошуку визначаються з урахуванням:

• структури і змісту досліджуваної проблеми з виділенням конкретних завдань, що підлягають аналізу;

• наявності суміжних областей і проблем, в яких може міститися потрібна інформація;

• глибини ретроспективного пошуку;

• видів документальних джерел, необхідних для дослідження.

Обробка інформації - упорядкування зібраних матеріалів шляхом їх систематизації з метою зробити осяжними, компактними, придатними для аналізу, тобто приведення їх до вигляду, коли фактичні дані починають «говорити».

Аналітична робота - складова частина творчої діяльності. Вона призначена для оцінки інформації та підготовки прийняття рішень. Становить основний зміст повсякденної роботи кожного керівника і працівника.

Аналітична робота як процес пізнання об'єктивної реальності, здійснюється за законами діалектики, формальної логіки, з застосуванням загальнонаукових методів дослідження.

Зміст аналітичної роботи - приведення розрізнених відомостей у логічно обґрунтовану систему залежностей (просторово-часових, причинно-наслідкових та інших), що дозволяють дати правильну оцінку як всієї сукупності фактів, так і кожному з них окремо.

Основні етапи інформаційно-аналітичної роботи

Етап 1. Загальне знайомство з проблемою.

Ознайомлення з проблемою в цілому, а також з суміжними питаннями, вивчення яких може виявитися корисним; складання загального плану роботи із зазначенням терміну виконання, виконавців та основних джерел, які імовірно можуть бути використані.

Щоб успішно впоратися із завданням, дуже важливо спочатку, при загальному знайомстві з проблемою і складанні плану, діяти зі знанням справи, розумно і розважливо.

Етап 2. Визначення термінів і понять що використовуються.

Необхідно визначити і пояснити той чи інший термін або поняття так, щоб це було зрозуміло як нам самим, так і тим, хто контролює нашу роботу, і тим, хто користується нашою інформацією.

Етап 3. Збір фактів.

Етап 4. Тлумачення фактів.

Цей етап включає оцінку, класифікацію, аналіз і з'ясування фактів.

Етап 5. Побудова гіпотези.

Робочі гіпотези, висунуті на цьому етапі, зазвичай пов'язані з якимись конкретними питаннями, відповідаючи на які можна перевірити самі гіпотези. Науковці вважають побудову гіпотези найважливішим моментом будь-якого дослідження як в галузі природничих або суспільних наук, так і в галузі інформаційно-аналітичної роботи.

З усіх етапів інформаційної роботи побудова гіпотези найбільше пов'язана з процесом чистого мислення. Побудову гіпотези практично можна розглядати як найважливіший етап дослідницького циклу, а всі інші основні етапи - як допоміжні.

Етап 6. Висновки.

На цьому етапі проводяться дослідження, необхідні для доведення або спростування робочих гіпотез, висунутих на етапі 5, і формулюються остаточні висновки, які є душею майже будь-якого інформаційного документа.

Етап 7. Виклад.

Складання документа, що завершить роботу. Укладач інформаційного документу повинен не тільки чітко уявляти собі те, про що він пише, але і вміти висловити свої думки в чіткій формі.