- •Тема: основи теорії держави
- •1. Виникнення держави та права
- •1.1. Порівняльна характеристика понять «країна», «суспільство», «держава»
- •1.2. Поняття і види суспільних відносин та особливості їх впорядкування у додержавний період. Зміни в організації суспільних відносин з появою держави
- •1.3. Причини виникнення держави і права
- •2. Історичний аспект виникнення держави
- •2.1. Теорії виникнення держави
- •2.2. Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика
- •1. Система соціальних норм
- •Тема 2. Основи теорії права план
- •2. Поняття права та його ознаки. Функції і принципи права
- •3. Поняття системи права як внутрішньої його організації
- •4. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
- •5. Правотворення як процес самоорганізації права
- •6. Реалізація норм права: загальна характеристика
- •7. Поняття і структура правовідносин
- •8. Правоохоронна система та правоохоронна діяльність
- •9. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна
- •Тема 3. Основи правової поведінки та юридична відповідальність
- •1. Поняття, ознаки і види правової поведінки
- •2. Поняття, причини і види правопорушень
- •3. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
- •4. Основні види юридичної відповідальності
- •Тема 4. Основи конституційного права
- •1. Загальна характеристика Конституції України
- •Для Конституції України характерні наступні властивості:
- •Конституційна форма правління, державного устрою й політичного режиму України
- •2. Поняття громадянства України. Набуття громадянства України. Припинення громадянства України Поняття громадянства України
- •Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:
- •Документами, що підтверджують громадянство України, є:
- •Громадянство набувається:
- •Громадянство України припиняється:
- •Комісія при Президентові України з питань громадянства:
- •3. Конституційні права та свободи людини і громадянина
- •До обов'язків громадян України належать:
- •4. Поняття та форми здійснення народного суверенітету. Безпосередня й представницька демократія
- •Засади виборчого права й види виборчих систем. Виборча система України
- •Засади виборчого права:
- •Види виборчих систем до представницьких органів:
- •5. Система органів державної влади за Конституцією України
- •Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною вру.
- •6. Поняття про самоврядування. Органи місцевого самоврядування в Україні
- •Тема 5. Основи адміністративного права
- •1. Поняття адміністративного права, предмет та метод його правового регулювання
- •2. Поняття, суть та принципи державного управління
- •3. Поняття, ознаки та склад адміністративного правопорушення
- •4. Адміністративна відповідальність: поняття та особливості
- •5. Поняття та види адміністративних стягнень. Порядок їх накладення
- •6. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •Тема 6. Основи кримінального права
- •1. Поняття та види злочинів
- •2. Суб'єкт злочину та його вина
- •3. Співучасть у злочині
- •4. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •5. Покарання та його види
- •6. Злочинні діяння визначені в Кримінальному кодексі України
- •Тема 7. Основи цивільного права
- •1. Поняття цивільного права України
- •2. Суб’єкти та об’єкти цивільних прав
- •3. Право власності. Речові права на чуже майно
- •4. Право інтелектуальної власності
- •5. Правочини. Зобов’язання
- •6. Основи спадкового права
- •Заповіт
- •Тема 8. Основи сімейного права
- •1. Поняття шлюбу
- •2. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя
- •3. Майнові права подружжя
- •4. Шлюбний договір
- •5. Припинення шлюбу
- •6. Визначення походження дитини
- •7. Особисті немайнові права і обов’язки батьків та дітей
- •8. Права батьків і дітей на майно
- •9. Взаємні обов’язки матері, батька та дитини утримувати одне одного
- •10. Права та обов’язки подружжя по утриманню
- •11. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
- •Тема 9: основи трудового права
- •1. Поняття трудового права
- •2. Колективний договір та угода
- •3. Припинення трудового договору
- •4. Робочий час
- •5. Час відпочинку
- •6. Оплата праці
- •7. Матеріальна відповідальність працівників
- •8. Трудова дисципліна
1.3. Причини виникнення держави і права
Основними причинами виникнення держави та права є:
1) Необхідність єдиного керівництва суспільством (удосконалення керування суспільством).
В основі лежить закон зростаючих різновидів форм діяльності людини як наслідок постійного росту потреб, що призвело до:
трьох великих суспільних поділів праці (вирізнення скотарства, відокремлення ремесла, виникнення торгівлі);
появи приватної власності на засоби виробництва (поліпшення знарядь праці збільшує продуктивність праці. З’являються надлишки, що неминуче тягне за собою розшарування суспільства на бідних та заможних);
утворення класів (класи — великі групи людей, що різняться наявністю чи відсутністю у їхніх руках приватної власності на засоби виробництва). Приватна власність потребує захисту шляхом створення законів, судів, армії тощо. Для їхнього утримання вводяться податки.
У результаті на зміну суспільній владі приходить політична.
2) Необхідність підтримання суспільного порядку.
Неспроможність суспільної влади первісного суспільства надалі регулювати відносинами між класами (як організація влади, так і методи та прийоми прийняття рішень, важелі впливу стають недієвими: правий той, у кого за спиною сила, раб працює на плантації під вартою наглядача, селянин платить податки під загрозою фізичної розправи тощо) викликала необхідність встановлення єдиного порядку, необхідність його підтримання, оформлення товарно-грошових відносин, пом’якшення та вирішення протиріч між різними верствами населення шляхом узаконення.
3) Необхідність організації захисту та ведення військових дій.
Перехід від кочового до осілого способу життя сприяв збільшенню чисельності та щільності населення. Виникають проблеми щодо врегулювання стосунків, вирішення суперечок між племенами, сфери життєдіяльності яких перетинаються в результаті цих змін. Постають питання захисту кордонів, збільшення перетинаються в результаті цих змін. Постають питання захисту кордонів, збільшення території, для виконання яких лише держава могла зорганізувати все населення.
Отже, держава виникає як результат процесів, які відбувалися в суспільстві, реагуючи на розвиток його потреб.
2. Історичний аспект виникнення держави
2.1. Теорії виникнення держави
В юридичній літературі існують різні погляди на походження держави. Ці теорії з’являлися протягом усієї історії існування державності. Кожна з них має своє підґрунтя, адже вона враховує специфіку виникнення держав у різних народів, на різних територіях, в різних умовах, на певних етапах розвитку людства тощо.
Основними теорія виникнення держави є:
Теологічна (теократична) теорія (Фома Аквінський, представники релігій Стародавнього Сходу, середньовічних монархій, католицької церкви, ісламської релігії) — походження держави пояснює Божою волею (від грецьк. Теоs — Бог). Пізнати природу держави неможливо, тому що вона має божественне походження. Згідно з цим випливає ідея необхідності вихваляння держави, її вічності, недоторканності й залежності від релігійних організацій і діячів, вимога покірності й покора всіх перед державною владою.
Патріархальна теорія (Аристотель, Конфуцій, Р. Фільмер, М. Михайлівський) обґрунтовує положення про те, що держава — це результат історичного розвитку сім’ї, абсолютна влада монарха є продовженням влади батька в сім’ї (від грецьк. pater — батько). Влада виникає в результаті еволюції сімейної влади. За римським правом батько міг розпоряджатися членами сім’ї. Отже, за цією теорією:
1) рід — група сімей, глава роду — один із батьків сім’ї;
2) плем’я — кілька родів, глава племені — батько роду;
3) цар — батько народу.
Договірна (природно-правова) теорія (Гроцій, Гобс, Руссо, Радищев, декабристи) стверджує, що держава виникає внаслідок угоди (договору) між людьми на певному етапі розвитку. Появі держави передував ―природний стан, коли люди мали природні права (Руссо). У так званий період ―військової демократії йшла боротьба ―всіх проти всіх — хто кого (Гоббс). Тобто кожна людина захищала і відстоювала лише власні права, забезпечувала власні потреби, незважаючи на інших. Проте ця боротьба виявилася досить тривалою та безрезультатною. Щоб припинити її, люди вирішили укласти договір (Руссо, ―суспільний договір). Частину своїх прав люди віддали виборним. Якщо договір укладається між вже правлячими та іншою частиною населення, то це договір підпорядкування, якщо ж договір укладається між населенням, то це договір об’єднання.
Психологічна теорія (Петражицький, Каргунов) пояснює появу держави особливими властивостями психіки людини, психологічною потребою людини у підпорядкуванні вождям старійшинам, найсильнішим, найрозумнішим, найбагатшим тощо. Тобто, держава — це об’єднання, створене яскравими (визначними, не такими, як усі) особами для організації та управління суспільством.
Економічна теорія (марксистська, класова) — (Маркс, Енгельс, Ленін) доводить, що держава і право виникають саме завдяки економічному розвитку суспільства, — держава виникає разом із появою класів. Одна група володіє засобами виробництва — вона має все, в руках інших — немає нічого. Економічно пануючий клас створює державу для підпорядкування незаможних.
Теорія насильства (Гумплович, Тюрінг, Каутський) пояснює походження держави як результат завоювання одних племен іншими. З метою їх утримання у покорі й створюються поліція, армія, суд, закони, тобто держава як засіб панування сильного над слабким.
Расова теорія (Ж. А. Де Гобіно) стверджує, що існують вищі та нижчі раси. Вищі повинні керувати нижчими. Так виникає держава.
Органічна теорія (Г. Спенсер) стверджує, що держава народжується, розмножується, старіє та гине, як і біологічний організм. Для здійснення своїх функцій вона має голову, тулуб, руки, ноги.
Технократична теорія пов’язує походження держави з необхідністю здійснювати організоване та досконале управління технічними засобами та знаряддями праці.
Демографічна теорія — поява держави , як й інші усі суспільні процеси, обумовлена збільшенням кількості населення.
